|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Приклади розв’язання задач. Приклад 1. Відстань d (решітка кубічна гранецентрична) дорівнює 0,393 нмПриклад 1. Відстань d (решітка кубічна гранецентрична) дорівнює 0,393 нм. Визначити параметр решітки та густину кристала. Розв’язок: параметр а решітки та відстань d між найближчими сусідніми атомами зв’язані співвідношенням: . Виконаємо обчислення: . Густина r кристала пов’язана з молекулярною масою m та молярним об’ємом співвідношенням: . Молярний об’єм знаходимо як добуток об’єму однієї елементарної комірки на число елементарних комірок, що містяться в одному молі кристала: . Враховуючи, що кількість елементарних комірок для кристала, що складається з однакових атомів, можна знайти, поділивши сталу Авогадро на кількість n атомів, що припадають на одну елементарну комірку: . Підставивши вираз , дістаємо: . Перевіряємо одиницю вимірювання: . Виконаємо обчислення: .
Приклад 2. Визначити теплоту , необхідну для нагрівання кристала масою 20 г від температури 2 К до температури 4 К. Характеристичну температуру Дебая для вважати такою, що дорівнює 320 К і вважати виконаною умову . Розв’язок: теплоту , що підводиться для нагрівання тіла від температури Т1 до Т2, можна обчислити за формулою: , де – теплоємність тіла. Теплоємність тіла пов’язана з молярною теплоємністю співвідношенням: , де m – маса тіла, m – молярна маса. Підставивши вираз у формулу , дістаємо: . У загальному випадку теплоємність є складною функцією температури, тому виносити її за знак інтеграла не можна. Проте, якщо виконано умову , то відшукання полегшується завдяки тому, що можна скористатися граничним законом Дебая, за яким теплоємність пропорційна до куба термодинамічної температури: . Підставляючи молярну теплоємність у формулу для , дістаємо: . Використовуємо інтегрування: . Переписуємо здобуту формулу у вигляді: . Перевіряємо одиницю вимірювання: . Виконуємо обчислення: .
Приклад 3. Обчислити максимальну енергію (енергію Фермі), яку можуть мати вільні електрони в металі (мідь) при температурі 0 К. Вважати, що на кожний атом міді припадає по одному електрону. Розв’язок: максимальна енергія , яку можуть мати електрони в металі при температурі 0 К, пов’язана з концентрацією n вільних електронів співвідношенням: , де m – маса електрона, – стала Дірака. Концентрація вільних електронів за умовою задачі дорівнює концентрації атомів, яку можна знайти за формулою: , де r – густина міді, – стала Авагадро, m – молярна маса. Підставляючи вираз n у формулу для , дістаємо: . Перевіряємо одиницю вимірювання: . Виконаємо обчислення: .
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |