Захист атмосфери, водних об’єктів і грунтів від забруднення

19.8 Загальні міри захисту навколишнього природного середовища на СНН відображені в п.п. 1.4, 5.6, 5.13, 6.9, 6.12, 6.16, 14.3, 17.1.1, 17.1.4, 17.1.6, 17.1.16, 17.1.17, 17.1.24, 17.1.25, 17.1.35, 17.1.41, 17.1.42, 17.1.51, 18.1.6, 18.1.7, 18.1.11, 18.1.17, 18.1.18, 18.1.31, 18.1.35, 18.1.37, 18.2.12, 18.3.1.

На всіх стадіях розробки проектів будівництва СНН повинна здійснюватись оцінка впливу запроектованих об’єктів на стан оточуючого (навколишнього) середовища (ОВОС).

ОВОС виконується у відповідності до “Положення про склад і зміст матеріалів оцінки впливу запроектованої господарської діяльності на стан оточуючого (навколишнього) середовища і природних ресурсів (ОВОС) на різних стадіях вирішення завдань будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переозброєння діючих промислових і інших об’єктів”, введенного до дії Мінприроди України з 8.07.92 р.

19.9 Не допускається розміщення СНН в зоні водоохоронних смуг (зон) за винятком СНН, що входять до системи захисних або інших заходів при виконанні зливно-наливних операцій. Місткість СНН визначається розрахунком в залежності від технічних засобів, що використовуються для цих цілей. Розміри водоохоронних смуг (зон) приймаються по ДБН 360-92.

Розміщення СНН на алювіальних терасах річок не допускається.

19.10 При розробці технологічної частини проекту потрібно передбачати заходи по збиранню нафти і і нафтопродуктів при аваріях і ремонті як з технологічних споруд, так і з трубопроводів, а також збирання нафти і нафтопродуктів в усіх точках можливих втрат.

С.103 ВБН В.2.2-58.1-94

Скидання нафти інафтопродуктів при аварії в каналізацію не допускається.

Трубопроводи повинні бути захищені від підвищення тиску понад допустимий.

З’єднання трубопроводів, як правило, повинні бути звареними, фланцеві з’єднання допускається встановлювати в місцях, де необхідні рознімання при експлуатації (приєднання фланцевої арматури, фланцевих заглушок і т.п.). Ущільнення фланцевих з’єднань повинно здійснюватись з використанням негорючих прокладок.

19.11 З метою запобігання розривів технологічних трубопроводів і зливно-наливних пристроїв (стендерів) на причалах слід виконувати гідравлічні розрахунки і при необхідності передбачати пристрої для захисту їх від гідравлічних ударів.

19.12 Все обладнання, що встановлюється на СНН, повинно задовольняти умови виконання технологічних операцій механізованим способом і виключати забруднення території СНН.

19.13 Основними вимогами до системи контролю і автоматизації по захисту навколишнього середовища слід вважати:

а) запобігання переливу нафти (нафтопродуктів) при поступанні їх до резервуарів шляхом автоматичного перекриття приймальних електропривідних засувок або зупинки продуктових насосів;

б) захист технологічних трубопроводів об’єкта від розриву при підвищенні тиску на прийманні з боку подаючого магістрального трубопроводу;

в) контроль загазованості в приміщеннях машзалів насосних станцій нафти і нафтопродуктів за допомогою стаціонарних газоаналізаторів у відповідності до РД БТ 39-0147-171-003-88 (ТУ нафтогаз);

г) періодичний контроль викидів в атмосферу у відповідності до “Типові інструкції по організації системи контролю промислових викидів в атмосферу в галузях промисловості”, Держкомгідромет, ДГО ім. А.І.Воєйкова;

д) контроль вмісту нафти (нафтопродуктів) в очищених стічних водах за допомогою стаціонарних аналізаторів (при наявності відповідних приладів) або періодичний контроль в лабораторних умовах.

19.14 При розробці генерального плану СНН вертикальне планування повинне забезпечувати систему водовідведення з урахуванням зонування території по п.п. 17.1.16 і 18.1.38. Збір вод поверхневого стоку не допускається в замкнуті лощини, схильні до заболочення, в розмивні балки, якщо не передбачені заходи по укріпленню їх схилів, в рибні ставки і замкнуті рибогосподарські водойми без відповідного погодження.

19.15 Вимоги до планування територіївсередині обвалування (огороджуючої стіни) груп резервуарного парку визначається п.17.1.41 даних норм.

На територіях СНН з водонасиченими грунтами слід передбачати свердловини спостереження, не менше двох по потоку, для контролю за станом підземних вод з подальшою підкачкою на очисні споруди (при виявленні нафти або нафтопродуктів).

19.16 Резервуари, призначені для зберігання етилованих бензинів, повинні встановлюватись на суцільних бетонних основах, у відповідності до вимог СНиП 2.09.03-85 (незалежно від їх об’єму).

19.17 При розробці заходів захисту поверхневих і підземних вод від забруднення нафтою і нафтопродуктами слід виконувати вимоги ГОСТ 17.1.3.05-82 (СТ СЕВ 3076-81), 17.1.3.06-82 (СТ СЕВ 3079-81), ГОСТ 17.1.3.13-86 (СТ СЕВ 4468-84), санітарних правил і норм охорони поверхневих вод від забруднення (СанПиН № 4630-88), Правил охорони поверхневих вод (типові положення).

19.18 З метою запобігання забруднення грунтових вод і прилеглих земель земляні очисні або захисні споруди повинні бути нафтофільтруючими (шламонакопичувачі, ставки-відстійники,амбари і т.і.).

В залежності від зовнішніх умов повинні передбачатись захисні заходи і контроль за якістю підземних вод в районі даних споруд.

ВБН В.2.2-58.1-94 С.104

Необхідність обладнання протифільтраційних пристроїв і контролю за якістю підземних вод слід передбачати на основі гідрогеологічних досліджень.

19.19 Як захисні протифільтраційні пристрої можуть використовуватись протифільтраційні екрани або завіси.

Вибір екрана чи завіси, а також їх типів, матеріалів і конструкцій, рекомендаційний режим контролю грунтових вод визначається у відповідності до вимог і рекомендацій СНиП 2.01.28-85 і посібника до нього і вирішується техніко-економічним розрахунком на основі порівняння варіантів. При проектуванні екранів з полімерних плівок слід враховувати вимоги СН 551-82.

19.20 При необхідності проектування дренажу допускається об’єднувати ставки-відстійники поверхневих стічних вод і дренажних вод в загальну ємкість, що складається з двох секцій.

Об’єм забрудненої частини дренажних вод слід приймати в розмірі 5-10% розрахункового річного водопритоку.

19.21 Аварійні амбари, що проектуються у відповідності до вимог п.17.1.42 і розміщуються у смузі водних об’єктів, повинні проектуватись з урахуванням ліній найвищого рівня води повторюваністю 1 раз за 50 років.

19.22 В установках пінного пожежогасіння слід, як правило, використовувати біологічно м’які піноутворювачі у відповідності з таблицею 34 розділу 17.2 даних норм.

19.23 Відкриті ємкісні споруди повинні мати дротяні огорожі по залізо-бетонних стовбах.

19.24 Необхідний ступінь очищення побутових, виробничо-дощових і талих (поверхневий стік) вод, їх знешкодження і відведення слід передбачати у відповідності до вимог розділу 18.1 даних норм. Найкращим рішенням слід вважати використання вузлів зневоднення нафтошламу.

19.25 При розробці екологічного паспорта СНН слід враховувати вимоги ГОСТ 17.0.0.04-90. Розміри СЗЗ, визначені розрахунком, повинні узгоджуватись з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України.

19.26 Вимоги охорони праці визначаються Законом по охороні праці.

20 ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОСНОВНОГО І ДОПОМІЖНОГО ПЕРСОНАЛУ НА СНН

20.1 Приблизна чисельність основного і допоміжного обслуговуючого персоналу, що рекомендується даними нормативами, призначена для застосування на всіх СНН, незалежно від їх відомчого підпорядкування.

20.2 Визначення чисельності обслуговуючого персоналу СНН виконується з врахуванням слідуючих факторів:

- заданого режиму роботи СНН;

- норм обслуговування обладнання, що застосовується;

- умов прийому і відпуску нафти і нафтопродуктів;

- рівня автоматизації технологічних процесів.

20.3 Обслуговуючий персонал СНН поділяється на адміністративно-управлінський, виробничий, пожежно-сторожову охорону.

Чисельність адміністративно-управлінського персоналу визначається виходячи з категорії СНН і його вантажообігу, а також Закону про охорону праці.

Чисельність виробничого персоналу визначається у відповідності до прийнятої технології прийому, зберігання і видачі нафти і нафтопродуктів, спеціалізації цехів і ділянок, вибору основних технологічних споруд, складу і об’єму робіт, які виконуються. Вона визначається по діючих “Нормативам численности рабочих баз по снабжению нефтепродуктами”, розроблених ЦНОТ і УПнафтопродукт колишнього СРСР в 1987р. Чисельність виробничого персоналу по технологічному зв’язку,
С.105 ВБН В.2.2-58.1-94

автоматизованих системах управління, котельних установках, об’єктах електротехнічного господарства приймається на основі нормативних матеріалів відповідних міністерств і відомств.

20.4 Приблизна чисельність обслуговуючого персоналу СНН в залежності від їх категорії і вантажообігу (без врахування пожежної охорони і персоналу по обслуговуванню систем водопостачання і каналізації) дана в таблицях 44-47.

Найменування професій робочих дані у відповідності до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робочих.

20.5 Для визначення повної чисельностіобслуговуючого персоналу СНН необхідно додатково до чисельності працівників, представленої в таблицях 44-47, передбачати працівників пожежної охорони.

Чисельний склад пожежної охорони визначається з врахуванням обслуговування пожежного обладнання з розрахунку:

- на стволи РС-50 – по одному ствольщику;

- на стволи РС-70 – по два ствольщики;

- на лафетні стволи – по чотири ствольщики;

- на переносні піногенератори – по одній особі на один піногенератор;

- на один підйомник, обладнаний двома піногенераторами – п’ять осіб.

Незалежно від витрати води на охолодження резервуару, сусіднього з тим, що горить, в роботі повинно бути не менше двох стволів.

Кількісний склад професійної пожежної охорони визначається з врахуванням добровільної пожежної охорони (ДПД) по кількісному її складу в найменшу зміну і повинен бути не менше:

- на одну машину на зміну (добу):

всього 4 зміни

- на дві або три пожежних машини на зміну (добу)

всього 4 зміни

Забезпечення СНН пожежною технікою приймається у відповідності до вимог розділу 17.2 даних норм, в залежності від категорії СНН по місткості, типорозмірів резервуарів, які встановлюються в парку, і прийнятих установок пожежогасіння.

Чисельність персоналу для проведення технічного обслуговування і поточного ремонту установок пожежогасіння і установок охоронно-пожежної сигналізації визначається у відповідності до установлених нормативів чисельності РТМ 25 488/82.

20.6 Додаткова чисельність персоналу по обслуговуванню систем водопостачання і каналізації визначається у кожному конкретному випадку в залежності від умов скидання і складу очисних споруд, що приймаються по вимогах п.18.1.17, а також системи і джерела водопостачання СНН, що приймається.

ВБН В.2.2-58.1-94 С.106

Таблиця 44 – Приблизні штати персоналу СНН по посадах (осіб)

А. Розподільні залізничні оперативні

С.107 ВБН В.2.2-58.1-94

Продовження таблиці 44

ВБН В.2.2-58.1-94 С.108

Продовження таблиці 44

С.109 ВБН В.2.2-58.1-94

Закінчення таблиці 44

Таблиця 45 – Б. Водні розподільні

ВБН В.2.2-58.1-94 С.110

Продовження таблиці 45

С.111 ВБН В.2.2-58.1-94

Закінчення таблиці 45

ВБН В.2.2-58.1-94 С.112

Таблиця 46 – В. Водно-залізничні перевально-розподільні

С.113 ВБН В.2.2.-58.1-94

Продовження таблиці 46

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.114

Продовження таблиці 46

С.115 ВБН В.2.2.-58.1-94

Закінчення таблиці 46

Таблиця 47 – Г. Глибинні автомобільні розподільні

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.116

Додаток 1

Обов’язковий

ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

1. СКЛАДИ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ (СНН) – це самостійні підприємства (або цехи в складі нафтових, промислових, сільсько-господарських, транспортних і енергетичних підприємств), призначені для приймання, зберігання і реалізації нафти (нафтопродуктів) з резервуарним парком і комплексом будівель, споруд і комунікацій, що забезпечують оперативну діяльність.

2. СУМІЖНО РОЗТАШОВАНІ СНН – два або кілька СНН, незалежно від їх оперативної діяльності, відомчої належності, наявності або відсутності технологічних зв’язків, розташовані на суміжних територіях, що прилягають одна до одної по межовій лінії, згідно документів на відведення землі.

3. РЕЗЕРВУАРНИЙ ПАРК – група (групи) резервуарів, що призначені для виконання технологічних операцій приймання, зберігання і відкачування нафти (нафтопродуктів), і розташовані на територїї, що обмежана по периметру:

- обвалуванням або огороджувальною стінкою у випадку наземних резервуарів (наземному зберіганні);

- шляхами чи протипожежними проїздами – у випадку підземних резервуарів, або прирівняних до них наземних, обгорнутих грунтом (підземному зберіганню), а також резервуарів, що встановлені в котлованах або виїмках.

4. КОРІННИЙ ЗАПОРНИЙ ПРИСТРІЙ – запорний пристрій (засувка або інше), встановлений безпосередньо на патрубку прийому – роздачі резервуару для нафти (нафтопродуктів).

5. ВУЗОЛ ЗАСУВОК – група засувок, що забезпечує виконання заданих технологічних операцій і може розташовуватися в приміщеннях, колодязях, під накриттям або на відкритих майданчиках.

6. НАФТОУЛОВЛЮВАЧ – споруда, призначена для механічного очищення стічної води від домішок нафти та нафтопродуктів здатних до гравітаційного відокремлення, а також механічних домішок та змулених речовин, що можуть осідати. Нафтоуловлювачі можуть застосовуватися:горизонтальні, багатоярусні та радіальні. До нафтоуловлювачів також віднесені різноманітні напірні відстійники (порожнисті, поличні, з коалісцентричними засипками).

7. НОМІНАЛЬНИЙ ОБ’ЄМ РЕЗЕРВУАРУ - - умовна округлена величина об’єму, що приймається для ідентифікації норм різних конструкцій (залізобетонних або сталевих) та різних за конструкціями особливостями (сталевих вертикальних) резервуарів при розрахунках:

- номенклатури об’ємів резервуарів (типорозмір);

- місткості СНН;

- компонування резервуарних парків, а також вибору і визначенню установок та засобів пожежогасіння та охолоджування резервуарів. Номінальні об’єми резервуарів наводяться в рекомендаційному додатку 2.

8. ПІПРОДУКТОВА ВОДА – вода, що накопичилася на дні резервуару при зберіганні нафти (нафтопродуктів).

9. ПРОДУКТОВА НАСОСНА – група насосних агрегатів, що розташовані в приміщенні, під накриттям або на відкритому майданчику і призначені для перекачування нафти і нафтопродуктів.

10. ПРОМІЖНИЙ РЕЗЕРВУАР (зливно-наливних залізничних естакад)-резервуар, призначений для короткотермінового зберігання нафтопродуктів з метою забезпечення зливання нафти (нафтопродуктів) із залізничних цистерн.

С.117 ВБН В.2.2.-58.1-94

11. РОЗЛИВОЧНА – споруда, обладнана приладами та пристроями, що забезпечують виконання операцій наливання нафтопродуктів у бочки (бочкотару).

12. РОЗФАСОВОЧНА – будівля або споруда обладнана приладами і пристроями, що забезпечують виконання операцій наливання нафтопродуктів у дрібну тару місткістю менше 40 л.

13. ЗЛИВНО-НАЛИВНИЙ ПРИСТРІЙ – технічний засіб, що забезпечує виконання операцій по зливанню і наливанню нафти і нафтопродуктів у залізничні або автомобільні цистерни і танкери.

14. ЕСТАКАДА ЗАЛІЗНИЧНА ЗЛИВНО-НАЛИВНА – споруда біля спеціальних залізничних колій, обладнана зливно-наливними пристроями, або іншими технічними засобами, що забезпечують виконання операцій зливання нафти і нафтопродуктів із залізничних цистерн або наливання в цистерни. Естакади можуть бути:

- односторонніми, що забезпечують зливання (налив) на одній залізничній колії;

- двосторонніми, що забезпечують зливання (наливання) на двох паралельних залізничних коліях, розташованих по обидві сторони естакади.

15. ПРИЧАЛ ЗЛИВНО-НАЛИВНИЙ – комплекс споруд (берегових або пірсових) на водоймах, призначених для безпечної стоянки, обробки та обслуговування суден і обладнаний зливно-наливними пристроями або іншими технічними засобами, що забезпечують виконання операцій зливання нафти і нафтопродуктів із суден або наливання.

16. БЕРЕГОВІ ПРИЧАЛИ – причали, розташовані на причальній набережній уздовж берегової смуги водоймища і призначені для стоянки, обробки та обслуговування суден з одного боку. Такі причали можуть бути з причальною набережною вертикального профілю – суцільною або у вигляді окремо-стоячих бичків і палів, з’єднаних з бровкою закріпленого берегового відкосу металевими містками.

17. ПІРСОВІ ПРИЧАЛИ (пірси) – причали у комплексі споруд, що виступають в акваторію водоймища і призначені для стоянки, обробки та обслуговування суден з двох і більш боків. На одному пірсі може бути розташовано декілька причалів.

18. КАЗЕМАТ – кільцевий коридор – прохід, шириною не менше 1 м з перекриттям навколо підземного вертикального сталевого резервуару, огороджений підпірною стінкою по висоті, що не доходить до верху стінки резервуару.

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.118

Додаток 2

Довідковий

Перелік і дані по температурі спалаху

основних нафтопродуктів

С.119 ВБН В.2.2.-58.1-94

Продовження додатку 2

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.120

Закінчення додатку 2

С.121 ВБН В.2.2.-58.1-94

Додаток 3

Обов’язковий

Перелік категорій приміщень і будівель технологічного комплексу по вибухопожежній і пожежній небезпечності

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.122

Продовження додатку 3

С.123 ВБН В.2.2.-58.1-94

Продовження додатку 3

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.124

Продовження додатку 3

С.125 ВБН В.2.2.-58.1-94

Закінчення додатку 3

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.126

Додаток 4

Рекомендований

Об’єм аналізів,

що проводяться при прийманні, зберіганні і відвантаженні

нафти і нафтопродуктів

С.127 ВБН В.2.2.-58.1-94

Закінчення додатку 4

Поиск по сайту: