Розміщення будівель і споруд

17.1.1 СНН потрібно розміщувати з врахуванням вітрів переважного напрямку з підвітреного боку по відношенню до житлової забудови. Не допускається розміщувати СНН в зонах активного карста.

Відстані від будівель і споруд з ЛЗР, що розміщуються на СНН (в тому числі резервуарів і зливно-наливних пристроїв), до житлових і громадських будинків місбких і сільських поселень слід приймати по таблиці 12, від територій, що охороняються особливо (заповідників, заказників та ін.) – по таблиці 13, до шляхів – по таблиці 14, до будівель і споруд сусідніх підприємств, технологічно не зв’язаних з СНН та інших об’єктів – по таблиці 15.

При спільному або змешаному зберіганні на СНН легкозаймистих і горючих нафти і нафтопродуктів відстані приймаються по пожежовибухонебезпечності по таблиці 12 (по загальній місткості для СНН І, ІІ та ІІІа категорій як для ЛЗР і по приведеній місткості для СНН ІІІ-б і ІІІ-в підкатегорій).

Відстані, подані в таблиці 12, повинні підтверджуватись по ступеню впливу СНН на забруднення атмосфери, виходячи з вимог охорони навколишнього природного середовища розрахунком розсіювання шкідливих речовин в атмосфері і визначенням санітарно-захисних зон (СЗЗ). Вихідні дані для визначення ступеня впливу СНН і розмірів СЗЗ наведені у довідниковому додатку 7.

Таблиця 12

Відстані від резервуарних парків магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів, товарно-сировинних парків нафтопереробних і нафтохімічних підприємств, а також відстані від СНН до сусідніх промислових підприємств млжуть прийматись по даних нормах, якщо по спеціальних для цих або сусідніх підприємств не вимагаються більші відстані.

С.40 ВБН В.2.2-58.1-94

Таблиця 13

Таблиця 14

ВБН В.2.2-58.1-94 С.41

Закінчення таблиці 14

Таблиця 15

С.42 ВБН В.2.2-58.1-94

Закінчення таблиці 15

17.1.2 Відстані, вказані в таблицях 12, 13, 14, 15 і слідуючих таблицях норм, слід визначати:

- між будівлями і спорудами (включаючи резервуари) – як відстань між зовнішніми стінами (стінками) або конструкціями будинків і споруд;

- по залізницях загальної мережі – до підошви насипу або бровки виїмки з боку СНН;

- до автомобільних шляхів загальної мережі – до краю проїзджої частини;

- від зливно-наливних пристроїв для залізничних цистерн – від осі залізничної колії зі зливно-наливними естакадами;

ВБН В.2.2-58.1-94 С.43

- від площадок (відкритих або під навісами – для зливно-наливних пристроїв, для автомобільних цистерн, для насосів, тари та ін.) – від границь цих площадок;

- від технологічних естакад і технологічних трубопроводів, прокладених надземно або надземно без естакад – до крайнього трубопроводу;

- до факельних установок – до ствола факела.

17.1.3 Відстань від двох суміжно розташованих СНН, до вказаних в таблицях 12, 13, 14, 15 будівель, споруд та інших об’єктів слід приймати як від одного СНН, визначаючи його категорію (підкатегорію) по сумарній місткості обох СНН.

17.1.4 При розміщенні площадки для будівництва СНН в лісистій місцевості, а також на ділянках відкритого залягання торфу, відстань від границі лісового масиву і ділянки відкритого залягання торфу до огородження СНН слід приймати по таблиці 16.

Таблиця 16

При розміщенні СНН в лісових масивах, коли будівництво їх зв’язане з вирубкою лісу, відстань до лісового масиву хвойних порід допускається скорочувати в два рази.

Вздовж границі лісового масиву навколо СНН повинна передбачатись зорана смуга землі шириною не менше 5 м.

Відстань від СНН до ділянок відкритого залягання торфу допускається скоротити в два рази при умові засипки відкритого залягання торфу шаром землі товщиною не менше 0,5 м в межах половини відстані, вказаної в таблиці для відповідних категорій.

17.1.5 Відстань від СНН до газонаповнювальних станцій, газонаповнювальних пунктів і автомобільних газозаправочних станцій зріджених газів слід приймати по СНиП 2.04.08-87, а до електроустановок (РУ, ТП, ПП та ін.) і повітряних ліній електропередачі у відповідності до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

17.1.6 СНН, що розміщуються по берегах річок на відстані 200 м і менше від урізу води в річці (при ГВВ 1% забезпеченості), повинні розташовуватись, як правило, нижче (по течії ріки) причалів, що не входять до складу СНН, річкових вокзалів, рейдів і місць постійної стоянки флоту, гідроелектростанцій, гідротехнічних споруд (водозабір, глибоководні і розсіюючі випуски стічних вод і т.н.), суднобудівельних заводів на відстанях, що визначаються по таблицях 12-15, але не менше 100 м.

СНН допускається розташовувати вище (по течії ріки) вказаних об’єктів на відстані:

- до гідроелектростанцій, суднобудівельних заводів

- 5000 м для СНН І категорії;

- 3000 м для СНН ІІ категорії;

- 2000 м для СНН ІІІ-а і ІІІ-б категорії;

- 1500 м для СНН ІІІ-в категорії.

С.44 ВБН В.2.2-58.1-94

- від інших об’єктів

- 1500 м для СНН І-а категорії;

- 1000 м для СНН інших підкатегорій.

Відстань від СНН, що розміщуються на берегах річок, до житлової забудови, місць масового відпочинку населення, мостів визначається ДБН 300-92. Розміщення СНН в водоохоронних зонах (смутах) малих річок не допускається, у відповідності до вимог розділу 19 норм.

При розміщенні СНН (по течії ріки) на відстані більше 200 м під урізу води в ріці вимоги по розміщенню від берегових об’єктів допускається не враховувати.

17.1.7 Відстань від наземних резервуарів для нафти і нафтопродуктів до будівель і споруд СНН приймається по таблиці 17.

Таблиця 17

ВБН В.2.2-58.1-94 С.45

Продовження таблиці 17

С.46 ВБН В.2.2-58.1-94

Продовження таблиці 17

ВБН В.2.2-58.1-94 С.47

17.1.8 Відстань від підземних або обсипаних грунтом, що прирівнюються до підземних у відповідності з п.1.5 даних норм, слід приймати:

- до водопровідних (питного призначення) і протипожежних насосних станцій, пожежних постів і приміщень зберігання протипожежного обладнання і вогнегасячих засобів, протипожежних резервуарів або водойм (до водозабірних колодязів), адміністративних і побутових СНН, будівель і споруд з виробничими процесами з застосуванням відкритого вогню – по таблиці 17.

- до інших будівель і споруд СНН – на 50% менше вказаних в таблиці 17 і з врахуванням вимог п.п.7.7 і 8.14 даних норм;

- до заглиблених продуктових насосних з боку глухої (без прорізів) стіни – не менше 3 м (крім випадків, обумовлених в п.п.7.17 і 8.14 даних норм);

- до погружених вибухозахищених електронасосів – не нормується (можуть встановлюватись безпосередньо на резервуарах).

17.1.9 Відстань від будівель і споруд СНН (крім резервуарів) до зливно-наливних пристроїв для залізничних і автомобільних цистерн, морських і річкових суден (на зливно-наливних причалах) слід приймати по таблиці 18, а до будівель і споруд з виробничими процесами з застосуванням відкритого вогню (див.п.6, таблиці 17) по таблиці 19.

Таблиця 18

С.48 ВБН В.2.2-58.1-94

Закінчення таблиці 18

Таблиця 19

ВБН В.2.2-58.1-94 С.49

17.1.10 Відстань від будівель і споруд СНН (за винятком резервуарів і вказаних в п.2 таблиці 19) до каналізаційних очисних споруд (з нафтою і нафтопродуктами) з відкритим дзеркалом рідини (ставки-відстійники, нафтоуловлювачі і ін.), а також шламонакопичувачів повинна бути не менше 30 м. На СНН ІІІ категорії при зберіганні тільки ГР цю відстань дозволяється скорочувати до 24 м, при зберіганні на СНН тільки ГР з температурою спалаху вище 120°С – до 18 м.

Відстань від інших очисних каналізаційних споруд, а також відстані між будівлями і спорудами систем каналізації слід приймати по таблиці 20.

Таблиця 20

С.50 ВБН В.2.2-58.1-94

Закінчення таблиці 20

17.1.11 Складські будівлі для нафтопродуктів у тарі допускається розташовувати по відношенню до залізничних колій СНН у відповідності до габаритів наближення будівель до залізничних колій по ГОСТ 9238-83. Допустима місткість складських будівель і відстань між ними слід приймати у відповідності до вимог 10 розділу даних норм.

17.1.12 Відстані між будівлями і спорудами СНН (за виключенням встановлених даними нормами) і резервуарами протипожежного запасу воду, а також відстані між видатковими резервуарами котельних і дизельних до цих будівель (котельних, дизельних) слід приймати по СНиП ІІ-89-90, а між адміністративно-побутовими і виробничими по додатку 3.1 ДБН 360-92.

Відстань від місця забору води резервуарів протипожежного запасу води слід приймати не менше:

- до резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів, включаючи видаткові резервуари котельних і дизельних об’ємом більш 400 м³, і зливно-наливних пристроїв – по таблицях 17 і 18;

ВБН В.2.2-58.1-94 С.51

- до видаткових резервуарів котельних і дизельних об’ємом до 400 м³ вкл. – 18 м.

- до інших будівель і споруд – по СНиП 2.04.02-84.

Планування території, дороги

17.1.13 Територія СНН повинна бути огороджена провітрюваною огорожею негорючих матеріалів у відповідності з вказівками СН 441-72.

Висота огородження повинна бути 2 м і розташовуватись:

- від зливно-наливних залізничних естакад, обладнаних зливно-наливними пристроями з двох сторін (рахуючи від осі найближчої до огорожі колії) – 15 м;

- від будинків управління, адміністративних, побутових – не нормується;

- від інших будівель і споруд СНН, в тому числі внутрішніх шляхів – 5 м.

При розміщенні СНН на території підприємства, що має огорожу, улаштування спеціальної огорожі для СНН, як правило, не потрібне. Необхідність улаштування спеціальної огорожі встановлюється замовником в завданні на проектування.

17.1.14 Територія СНН повинна поділятись на зони і ділянки в залежності від технологічного процесу, транспортування, зберігання і поставки споживачам нафти або нафтопродуктів. Найменування зон, ділянок і склад об’єктів, що розміщуються в зонах і на ділянках, приведено в таблиці 21.

Перелік ділянок і споруд СНН приведений для підприємств по забезпеченню нафтопродуктами, наливних станцій магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів і його слід уточнювати у відповідності до завдання на проектування в залежності від характеру операцій, транспортних зв’язків цих підприємств і технічних умов на проектування.

Таблиця 21

С.52 ВБН В.2.2-58.1-94

Продовження таблиці 21

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.53

Приведений склад будівель, споруд, об’єктів, що розміщуються в зонах, може використовуватись для інших СНН, якщо нормами технологічного проектування відповідних міністерств і відомств для цих підприємств не пред’являються інші вимоги.

Гаражні комплекси допускається виділяти в самостійне господарство з розміщенням його поза територією СНН.

17.1.15 Планування площадок СНН, їх благоустрій і проектування під’їздних і внутрішніх шляхів слід виконувати у відповідності до вимог СНиП ІІ-89-80, СНиП 2.05.02-85, СНиП 2.05.07-85.

17.1.16 Планування території СНН повинне виключати можливість утворення мічць скопичення парів нафти і нафтопродуктів (застійних зон) і разом з системою водостоків забезпечувати водовідведення і захист території від потрапляння ззовні талих і зливочних вод.

При виконанні вертикального планування слід враховувати необхідність локалізації окремих ділянок території, на які можуть потрапляти нафта і нафтопродукти. Вертикальне планування повинне запобігати потраплянню рідини при аварійному розливі з ділянок одних об’єктів на ділянки інших, а також забезпечувати організацію відведення цих рідин і поверхневого стоку у відповідності до вимог розділу 19 даних норм.

17.1.17 Територія резервуарного парку СНН, як правило, повинна розміщуватись на більш низьких відмітках землі по відношенню до відміток території:

- інших зон і ділянок СНН і технологічно зв’язаних з парком підприємств;

- міських і сільських поселень;

- житлових будинків, що стоять окремо;

- колективних будинків з садовими будиночками;

- зон територій, що охороняються особливо (заповідників, заказників, пам’ятників історії і культури);

- сусідніх промислових і сільськогосподарських підприємств;

- залізниць загальної мережі;

- автомобільних шляхів загальної мережі І, ІІ і ІІІ категорій.

При розташуванні території резервуарних парків на більш високих відмітках в порівнянні з цими об’єктами, а також при розміщенні резервуарних парків в прибережній смузі водних об’єктів, повинні передбачатись заходи у відповідності до п.17.1.42 даних норм.

17.1.18 Адміністративні і побутові приміщення, приміщення технологічного зв’язку не слід розташовувати з підвітреного боку вітрів переважного напрямку по відношенню до резервуарних парків, зливно-наливних пристроїв для автомобільних і залізничних цистерн і очисних споруд.

17.1.19 Вузли пуску і прийому (прийому-пуску) очисних пристроїв для магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів, що розміщуються на території СНН, на відмітках вище відміток будівель і споруд СНН, повинні бути огороджені земляним валом (стіною) висотою 0,5 м.

17.1.20 На території СНН незалежно від категорії з розміром території 5 га слід передбачати не менше двох в’їздів.

С.54 ВБН В.2.2.-58.1-94

СНН І і ІІ категорій незалежно від розмірів території повинні мати два в’їзди на автомобільні шляхи загальної мережі або на під’їздні шляхи СНН або підприємства. Відстані між виїздами повинні бути не менше 150 м і не більше 1500 м. Ширину воріт автомобільних в’їздів на територію СНН, а також ширину воріт для залізничних в’їздів (при наявності ділянок залізничного прийому і відпуску) слід приймати у відповідності до вимог СНиП ІІ-89-80.

17.1.21 Під’їздну дорогу до СНН рекомендується відносити:

- до IV категорії – для СНН І-б і ІІ категорій, в складі яких є ділянки автомобільного прийому і відпуску зі зливно-наливними пристроями більше трьох, і СНН І-а категорії.

- до V категорії – для СНН І-б і ІІ категорій, на яких відсутні ділянки автомобільного прийому і відпуску або є зливно-наливні пристрої до трьох стояків, СНН ІІІ категорії.

Для товарно-сировинних парків нафтопереробних і нафтохімічних підприємств категорія під’їздних шляхів приймається у відповідності до спеціальних норм для цих підприємств в залежності від розрахункової інтенсивності руху по СНиП 2.05.02-85.

17.1.22 По межах резервуарного парку і для під’їзду до площадок зливно-наливних пристроїв слід проектувати проїзди для пожежних машин, як правило, з проїжджою частиною шириною 3,5 м і покриттям перехідного типу.

Для зливно-наливних залізничних естакад, обладнаних зливно-наливними пристроями з двох сторін, проїзд для пожежних машин повинен бути кільцевим.

Для СНН І категорії проїзд для пожежних машин повинен бути як по межах резервуарного парку, так і між групами резервуарів, незалежно від рядності розташування резервуарів в групах, що визначається у відповідності до вимог п.17.1.33 даних норм.

На СНН ІІ категорії кільцевий проїзд може передбачатись тільки по межі резервуарного парку, якщо по вимогах технології або для забезпечення вимог пп.17.1.16, 17.1.39 і 17.1.42 проїзди між групами не вимагаються.

17.1.23 Відстань від внутрішніх автомобільних шляхів і проїздів до будівель і споруд категорії А, Б і В (крім резервуарів) слід приймати не менше 5 м.

Улаштування заїздів для пожежної техніки на територію резервуарного парку допускається передбачати у відповідності до вимог п.17.1.45 даних норм.

17.1.24 В зоні резервуарного парку і на ділянках залізничного і автомобільного прийому і відпуску, для запобігання потрапляння на дороги нафти і нафтопродуктів, планувальні відмітки проїжджої частини внутрішніх автомобільних шляхів, як правило, повинні бути вище планувальних відміток прилеглої території не менше, ніж на 0,3 м, рахуючи від бровки земляного полотна.

Принеможливості виконання вказаної вимоги, автомобільні шляхи повинні бути сплановані так, щоб рідина, що розлилась, не могла потрапити на проїжджу частину (улаштування кюветів і т.ін.). Типи шляхової одежі, основні види покриття, матеріали і способи їх укладання, а також область застосування слід приймати у відповідності до вимог СНиП 2.05.07-85.

17.1.25 На території СНН для озеленення слід застосовувати дерева і кущі тільки листяних порід.

Використовувати для озеленення СНН листяні породи дерев і кущів, що виділяють під час цвітіння пластівці, волокнисті речовини чи опущене насіння, а також посадка дерев і кущів у вигляді щільних груп і смуг, що викликають скопичення парів, не допускається.

У виробничій зоні на ділянках залізничного і автомобільного прийому-відпуску, а також в зоні резервуарного парку для озеленення слід застосовувати тільки газони.

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.55

Посадка газонів всередині обвалованої території резервуарного парку не допускається.

На СНН І і ІІ-а категорій розміщення зелених насаджень від будівель і споруд слід приймати не менше 5 м. Граничний розмір ділянок, призначених для озеленення СНН, не повинен перевищувати 10% площадки СНН.

17.1.26 Щільність забудови площадок СНН (крім товарно-сировинних резервуарних парків НПЗ і НХП) повинна бути не менше:

- 30% для СНН – І категорії;

- 25% для СНН – ІІ категорії;

- 20% для СНН – ІІІ категорії.

Щільність забудови для резервуарних парків НПЗ і НХП приймається по СНиП ІІ-89-80, як для підприємств, на яких розміщуються ці СНН.

Резервуарні парки

17.1.27 Резервуари для нафти і нафтопродуктів можуть проектуватись у відповідності до вимог СНиП 2.09.03-85, якщо вимоги до них не визначені ВБН В.2.2-58.2-94 та цими нормами.

Оптимальні розміри вертикальних і горизонтальних циліндричних резервуарів і їх максимальний об’єм рекомендується приймати у відповідності до таблиць 22 і 23.

Таблиця 22

Довідкова

Резервуари зі стаціонарною покрівлею з понтоном будуть в подальшому іменуватись як резервуари з понтоном (СПП), резервуари зі стаціонарною покрівлею без понтона – як резервуари зі стаціонарною покрівлею (СП).

С.56 ВБН В.2.2.-58.1-94

Таблиця 23

Довідкова

17.1.28 Для резервуарних парків нафти і нафтопродуктів, незалежно від категорій і групи СНН слід застосовувати типи резервуарів у відповідності до ГОСТ 1510-84.

Для нафти і нафтопродуктів з температурою загусання вище 0°С, для яких не можуть застосовуватись резервуари з плаваючою покрівлею або резервуари з понтоном, незалежно від температури спалаху і тиску насичених парів слід передбачати резервуари зі стаціонарною покрівлею.

17.1.29 Резервуари, як правило, слід розміщувати групами. В межах однієї групи дозволяється зберігання легкозаймистих і горючих рідин.

17.1.30 Загальна місткість групи наземних резервуарів в залежності від типу і номінального об’єму резервуарів, що в ній розміщуються, виду нафти і нафтопродуктів, що зберігаються, а також відстані між стінками резервуарів в залежності від діаметру резервуарів, що розташовуються в одній групі, слід визначати у відповідності до таблиці 24.

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.57

Таблиця 24

Між резервуарами різних типів, розмірів і об’ємів слід приймати найбільшу відстань по графі 5 таблиці 24 з встановлених до цих резервуарів.

17.1.31 Наземні резервуари об’ємом до 400 м³ включно, що розташовується на одному фундаменті або загальній площадці без нормованих розривів (загальна місткість блоку не більше 4000 м³) можуть розміщуватись разом з іншими резервуарами будь-якого об’єму і типу в одній групі. Загальна місткість групи і блоків не повинна перевищувати об’ємів, вказаних в таблиці 24 для вертикальних резервуарів “менше 50000 до 400” (в залежності від їх типу і виду рідин, які зберігаються) і для горизонтальних “більше 100”.

С.58 ВБН В.2.2.-58.1-94

Відстань між цими блоками в групі приймається:

- при об’ємі одиночного резервуару в блоці від 200 м³ до 400 м³ вкл. – 15 м;

- при об’ємі одиночного резервуару в блоці менше 200 м³ – 10 м;

Відстань між резервуарами одиничним об’ємом більше 400 м³ і блоком приймається по найбільшій відстані з встановлених для резервуарів (гр. 5 таблиці 24) або для блоків.

17.1.32 Площа дзеркала рідини підземного резервуару не повинна перевищувати 7000 м², а загальна площа дзеркала групи підземних резервуарів – 14000 м².

Відстань між стінками підземних однієї групи приймається з умов виконання робіт і повинна бути не менше 1 м.

Для обсипаних грунтом резервуарів, що відносяться до підземних, ширина їх обсипки по верху визначається розрахуном на гідростатичний тиск рідини, що розлилась при аварії резервуару, але в усіх випадках повинна бути не менше 3 м, рахуючи від стінки резервуару до бровки насипу для вертикальних резервуарів і від будь-якої точки стінки резервуару до відкосу насипу для горизонтальних резервуарів.

Для горизонтальних резервуарів об’ємом до 75 м³ ширину обсипки по верху допускається скорочувати до 2 м.

17.1.33 Групи резервуарів або ті, що стоять окремо, можуть розміщуватись у виїмках, котлованах, на насипах, похилій площині або мати комбінований профіль. Територію резервуарного парку, як правило, рекомендується розміщувати на плоскому рельєфі з ухилом не більше 0,005.

Територія ярів для розміщення резервуарних парків з резервуарами одиничним об’ємом 10000 м³ і більше не допускається.

Резервуари одиничним об’ємом 10000 м³ і більше слід розташовувати в групі в один або два ряди.

Резервуари одиничним об’ємом менше 10000 м³, дозволяється розташовувати в 3 або 4 ряди при дотриманні слідуючих умов:

- при розташуванні в 3 ряди – ні один резервуар не повинен бути відділений від кільцевого проїзду більше, ніж одним рядом чи блоком;

- при розташуванні в 4 ряди – вивід технологічних трубопроводів рекомендується приймати в напрямку найбільш протяжних сторін обвалування групи, між двома рядами резервуарів в обвалуванні повинна бути забезпечена вільна від забудови смуга для проїзду пожежної техніки.

17.1.34 Мінімальні відстань між стінками крайніх резервуарів, розташованих в сусідніх групах слід приймати по таблиці 25.

Таблиця 25

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.59

При розміщенні кожної групи наземних резервуарів в окремому котловані або виїмці, що вміщують всю рідину, яка зберігається в цих резервуарах, при розливі, відстань між верхніми бровками сусідніх котлованів або виїмок слід приймати 15 м.

17.1.35 Для кожної групи наземних резервуарів місткістю, що визначається по таблиці 24, по периметру повинне передбачатись замкнуте обвалування або огороджуюча стіна з негорючих матеріалів, розраховані на гідростатичний тиск рідини, що розлилась.

Вільний від забудови об’єм обвалованої території, що утворюється між внутрішніми відкосами обвалування або огороджуючої стіни, повинен прийняти розрахунковий об’єм рідини, яка розлилась, що дорівнює одному найбільшому по об’єму резервуару в групі. При розташуванні тільки одного резервуару на обвалованій, її вільний об’єм повинен розраховуватись на об’єм цього резервуару.

Висота обвалування визначається розрахунком на основі порівняння варіанту оптимальної площі забудови резервуарного парку в залежності від об’єму і кількості резервуарів в групі, рядності їх установки з забезпеченням вільного об’єму обвалованої території техніко-економічним розрахунком, але повинна бути не менше і не більше величин, приведених в таблиці 26.

Розрахунок вільного об’єму обвалованої території рекомендується виконувати на електронно-обчислювальній машині по програмі “ZORP” з оптимальним співвідношенням розмірів в плані і висоти обвалованої території.

Обвалування слід передбачати, як правило, земляним з шириною по верху не менше:

- 0,5 м – при розрахунковій висоті обвалування менше 2,5 м;

- 1,0 м – при розрахунковій висоті обвалування 2,5 м до 3,0 м;

- 2,0 м – при розрахунковій висоті обвалування понад 3,0 м.

Висота обвалування або огороджуючої стінки кожної групи резервуарів повинна бути на 0,2 м вище рівня розрахункового об’єму рідини, що розлилась.

17.1.36 Відстань від стінок резервуарів до підошви внутрішніх схилів обвалування або до огороджуючих стін приймати не менше приведених в таблиці 26.

Таблиця 26

С.60 ВБН В.2.2.-58.1-94

17.1.37 В межах однієї групи внутрішніми земляними валами або стінками повинні розділятись:

- на складах І і ІІ категорій кожний резервуар об’ємом 20000 м³ і більше або кілька менших резервуарів сумарною місткістю 20000 м³;

- резервуари з маслами і мазутами від резервуарів з іншими нафтопродуктами;

- на складах І і ІІ категорій і ІІІ-а підкатегорії резервуари для зберігання етилованих бензинів від інших резервуарів групи.

Висоту внутрішнього земляного валу або стіни слід приймати:

- 1,3 м – для резервуарів одиничним об’ємом 10000 м³ і більше;

- 0,8 м – для інших резервуарів.

17.1.38 При розміщенні наземних резервуарів на похилій площині або виїмці, вимоги таблиці 26 по мінімальній висоті обвалування, а також до влаштування обвалування не поширюється на підвищений бік площадки. Висота схилу виїмки з верхового боку визначається тільки на розрахункову висоту по розрахунковому об’єму рідини, що розлилася, при цьому з верхового боку повинні передбачатись заходи, що виключають попадання зливових вод на територію розміщення резервуарів.

17.1.39 Обвалування підземних резервуарів слід передбачати тільки при зберіганні в цих резервуарах нафти і мазутів. Об’єм, що утворюєтьсяміж внутрішніми схилами обвалування, слід визначати з умови утримання рідини, що розлилась, в кількості, що дорівнює 10% об’ємунайбільшого підземного резервуару в групі. Як обвалування цих резервуарів можуть бути прийняті внутрішні автомобільні шляхи, розташовані не ближче 10 м від стінок резервуарів, об’єм, що утворюється між схилами земляного полотна доріг навколо групи, задоволбняє цій вимозі – утриманню 10% об’єму найбільшого підземного резервуару в групі.

Поиск по сайту: