БУДІВЕЛЬНИЙ - БУДІВНИЙ -БУДІВНИЧИЙ

Будівельний. Який стосується спорудження будов, будівництва, який здійснює будівництво, призначений для будівництва. Вж. зі сл.: двір, майданчик, майдан, досвід, механіка, техніка, професія, робота, завод, загін, інститут, технікум, трест, індустрія, організація, бригада, кадри, камінь, конструкція, ліс, матеріал, цегла, вапно. Як прикладка: інженерно-будівельний.

Будівний. Який стосується будування. Вж. зі сл.: ліс, матеріал, трест, робота, справа. У скл. сл.: автомобілебудівний, трансформаторобудівний.

Будівничий. Який стосується будівників, будівництва, а також переносно. Вж. зі сл.: запал, розмах, енергія, праця, завдання, починання, творення, руки, турботи. Почалася справжня будівнича гарячка (І.Ле); Розміреним будівничим гуркотом зараз повниться та степова корабельня (О.Гончар); Він з радістю побачив картину справжнього будівничого розмаху (О.Гуреїв).

БУДІВЕЛЬНИК - БУДІВНИК -БУДІВНИЧИЙ

Будівельник, -а. Людина, яка має будівельний фах, працює на будівництві: колектив будівельників, штаб будівельників. У складних словах уживається як прикладка: інженер-будівельник, реставратор-будівельник.

Будівник, -а. 1. Людина, яка бере участь у створенні якоїсь споруди: будівник – поняття ширше, загальніше, ніж будівельник. День за днем посуваються будівники магістрального [каналу] (О.Гончар).

2. (чого) перен. Той, хто створює щось; творець. Людино! Будівник, творець, дивися! Твоєї творчості блищить кришталь (П.Дорошко). У скл. сл.: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник.

Будівничий, -ого. Те саме, що будівник, будівельник, а також архітектор. З губернії приїхав будівничий (Панас Мирний); Випробуй себе, зваж, розваж! Бо не сліпець ти, а будівничий! (Є.Плужник).

будівля див. будинок.

будівний див. будівельний.

будівник див. будівельник.

будівництво див. будування.

будівничий див. будівельний, будівельник.

будова див. будинок.

БУДУВАННЯ - БУДІВНИЦТВО - ПОБУДОВА

Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З.Тулуб). У скл. сл.: авіабудування, верстатобудування.

2. тільки одн. зрідка. Характер, стиль будови. Кладовище в Мадриді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка).

3. зрідка. Готова або споруджувана будівля. Не пройшли й п’ятнадцяти верстов, як почались будування і де-не-де стояли повкопувані стовпи, себто межі (О.Стороженко); Незграбне будування з соснових дощок та обаполів – народний театр (С.Васильченко).

Будівництво. 1. Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує що-небудь. Іван Максимович ще ніколи не бачив, як працює дочка, і вирішив піти до неї на будівництво (О.Донченко).

2. (тільки одн. – чого) перен. Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою тощо. Вж. зі сл.: державне, соціально-культурне, мовне.

3. Те саме, що будування 1. Вж. зі сл.: заводу, каналу, господарське, дорожнє, шляхове, житлове, капітальне, цивільне. Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі (В.Собко); Сто тисяч народу ми підняли на будівництво укріплення (В. Кучер).

Побудова. 1. Дія від побудувати; побудування: побудова газопроводу, побудова строфи.

2. Структура чого-небудь, система думок, положень тощо; теорія: побудова твору, філософські побудови.

буква див. літера.

Поиск по сайту: