ВШЕСТЕРО (УШЕСТЕРО) - В (У) ШЕСТЕРО

Вшестеро (ушестеро), присл. У шість разів: вшестеро більший, згорнена вшестеро газета, ушестеро плетений нагай.

В (у) шестеро, числ. з прийм. В шестеро очей вони спостерігали за протилежним берегом.

ВШІСТЬОХ (УШІСТЬОХ) - В (У) ШІСТЬОХ

Вшістьох (ушістьох), присл. У складі шести осіб. Три валізи ми ледве несли вшістьох (Ю.Збанацький).

В (у) шістьох, числ. з прийм.

В’ЯЗ - В’ЯЗЬ - ЯЗ - В’ЯЗИ

В’яз, -а, ч. Листяне дерево.

В’язь¹, -я, ор. -ем, ч. Прісноводна риба родини коропових. – Пам’ятаєш, якого ти в’язя вранці підсік на вудочку? – "Пам’ятаю... Ти зловив, а я лишень до берега підвів, до підсаки" (Є.Гуцало).

В’язь², -і, ор. -ззю, ж. Спосіб скріплювання дерев’яних частин будівлі; зав’язь; вид старовинного декоративного письма.

Яз, язу. Пліт, частокіл впоперек річки, затоки, в які вставляють вершу чи ятір.

В’язи, -ів, мн. розм. Шия: скрутити (зламати) в’язи. Голова у неї, наче в п’яної, хиталася, не держалася на в’язах (Панас Мирний); Глянула на нього: такий повний, червоний, в’язи товсті (А.Тесленко).

Г (ге). Як назва літери вживається в с. р.: велике г;як назва звука вживається в ч. р.: пом’якшений г, приголосний г.

гадюка див. змія.

ГАЗ - ГАС

Газ, -у. Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі.

Гас, -у. Горюча речовина, продукт перегонки нафти. Кожну деталь, густо криту іржею, треба було вимочити в гасові (А.Дімаров).

ГАЙ - ДІБРОВА

Гай, гаю, ор. гаєм. Невеликий, переважно листяний ліс. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба (Т.Шевченко); На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільх та верб (І.Нечуй-Левицький); Троянди тоді не квітли, Не співали в гаях солов’ї (Є.Маланюк); Затихли чомусь стривожено і чуло В передчутті березові гаї (Л.Забашта).

Діброва. Листяний ліс, звичайно з переважанням дуба. За Ташанню діброви стоять у весняних розливах, а від чорного дуб’я і тінь у воді чорна, і сама вода чорна, і брижі там ходять від вітру дрібненькі, але вороні (Григорій Тютюнник); Лист в діброві пожовк і сипався додолу. Липи й кленки ще були вкриті жовтим золотистим листом (І.Нечуй-Левицький).

гайворон див. грак.

ГАЙ-ГАЙ, виг. розм. Вживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності тощо. Гай-гай, чи все ж ви ще такі, Які були степовики? (М.Костомаров); Гай-гай, скільки вона того діла чужого своїми пучками переробила! (Г.Косинка); Гай-гай, – як же багато води збігло! (С.Скляренко).

ГАЛИ - ГАЛЛИ

Гали, -ів, мн. (одн. гал, -а). Нарости на рослині, утворені паразитами.

Галли, -ів, мн. (одн. галл, -а). Римська назва кельтського племені, яке населяло в IV–І ст. до н. є. частину сучасної Франції, Бельгії та Північної Італії.

Поиск по сайту: