|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЗАДВІРКИ - ЗАДВІРОК
Задвірки, -ів, мн. Місце за дворами, позад будинків, хат; переносно – закуток: на задвірках. Козак задвірками звернув, Де кінь його припнутий був (М.Бажан); Задвірками попрямувала [Надія] за шахту (С.Чорнобривець). Задвірок, -рка. Частина двору позад будинку, хати; задня частина будівлі; переносно – віддалена від центру місцевість. Жовта стіна [хати] дивилась на задвірок двома чорними дірами (М.Коцюбинський); [Карпова хата] стояла до Лаврінових дверей задвірком (І.Нечуй-Левицький); Кому знати, може, колись, ще при вашім житті, цей тихенький зелений задвірок теж стане гучним містом (В.Земляк). ЗАДУМ - ЗАДУМА Задум, -у. Задуманий план дій, намір; основна ідея твору. Задум Кирилика здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим і ризикованим (Я.Гримайло); Олександр Іванович негоден самостійно оцінити задум і виконання малюнка (Б.Антоненко-Давидович); Герць зайшов гарячіший, ніж це могли передбачити в задумі творці вистави (О.Ільченко). Задума. Заглиблення в думки, роздуми. Олександра Василівна сиділа на лавочці в глибокій і гіркій задумі (О.Довженко); Вона взяла сокиру і деякий час стояла в задумі (Григорій Тютюнник). ЗАДУМАТИ - НАДУМАТИ Задумати. 1. Міркуючи, вирішити щось. Задумала Орлиха свого Василя одружити (Марко Вовчок); Тарас розумів, що його вчитель задумав велику картину (О.Іваненко). 2. Міркуючи, вибрати, визначити щось: задумати число. Куди голова задумала, то туди й ноги несуть (М.Номис); Торгує було [Макуха], знаєте, дьогтем, сіллю, часом хлібом і всячиною, чим задумав (Г.Квітка-Основ’яненко). Пох.: задумувати, задуманий. Надумати. 1. Вирішити після тривалих роздумів. [Степан:] Надумав я поїхати з тобою в гостину до твоїх (Леся Українка); Сидить вовк сам собі – так їсти хочеться!.. Думав, думав і надумав: "З’їм бичка та й утечу!.." (казка). 2. Згадати. Не встигла Катя надумати [пісню], як інша з дівчат почала: – Чорноморець, матінко, чорноморець... (А.Головко). ЗАЗДАЛЕГІДЬ, присл. За якийсь час до чого-небудь; наперед. – Не вбивайтесь, мамо, заздалегідь. Ще хто його знає, як воно буде (І.Нечуй-Левицький); Треба заздалегідь десь захисту шукати, притулку для себе (Панас Мирний); Я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли продумати свій виступ (О.Гуреїв). ЗАЗНАВАТИ, -наю, -наєш (чого). 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати щось переважно негативне; відчувати щось. Вж. зі сл.: горя, експлуатації, заборони, зневаги, лиха, нападу, невдачі, нещастя, поразки, приниження, розчарування (але й спокою). 2. Під дією чогось мати певні зміни в своєму складі: зазнавати розпаду. заклад див. установа. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |