|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ІСТЕРІЯ - ІСТЕРИКАІстерія, -ї, ор. -єю. Нервово-психічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно – посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в якомусь напрямі: воєнна істерія. Істерика. Напад істерії. Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Ю.Яновський); Коляда впав на ліжко і забився в істериці (М.Зарудний). і сяк і так див. так-сяк. І ТАК ДАЛІ - І ТАКЕ ІНШЕ, І ПОДІБНЕ - ТОЩО - ТО ЩО І так далі (і т. д.). Вживається наприкінці переліку для вказування на те, що перелік міг би бути продовжений. – О, в мене тема особлива: про кохання, "Любовь – не вздохи на скамейке... " Чули? Ну і так далі (О.Гончар); Маємо замір зараз же скласти другий такий альманах, а за ним третій і т. д. (М.Коцюбинський). І таке інше (і т. ін.), і подібне (і под.). Вживаються наприкінці переліку для вказування на те, що далі могли б бути й інші подібні предмети, явища. Його [жеребчика] Йонька годував окремо і не шкодував вівса, бо думалося викохати для парадних виїздів – десь у гості, на базари і таке інше (Григорій Тютюнник); В кімнаті.. скрізь розставлені й розкидані прилади для жіночих робіт: кросна, п’яльця, прядки, кужілки і т. ін. (Леся Українка). Тощо. Вживається у значенні "і таке інше" та "і так далі". Класна кімната в сільській школі: по стінах географічні карти, малюнки. На вікні глобус, арифметична скринька тощо (С.Васильченко); Стара почала поратися по господарству, догодовувати курей, виганяти гусей та вутят до річки, робити місиво для свині тощо (Г.Хоткевич). То що, част. із займ. – А то що за нахаба? (І.Нечуй-Левицький); – А в мене ні коп’я. Як не зласкавиться Денис, не відсуне строку, то що я робитиму? (Б.Грінченко); – А то що за замок? – спитала Галина (А.Кащенко); – А чого ти так переймаєшся? Нам то що з того? (Г.Костюк). і так і сяк див. так-сяк. ІТАЛІКИ, -ів, мн. (одн. італік, -а). Група індоєвропейських племен давньої Італії, а також спільна назва всіх племен, що населяли Апеннінський півострів до І ст. н. є. ІХТІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "риба", "риб’ячий"; пишеться разом: іхтіофауна. ІЩЕ - І ЩЕ Іще, присл. Ще. – Ти думаєш, ми тобі гроші винні? Іще з тебе треба б узяти (Марко Вовчок); Але зробилось іще сумніше (М.Коцюбинський). І ще, спол. з присл. І спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум’янилась (Г.Квітка-Основ’яненко); – Дивися, скільки панства зібралося... Ого!.. А онде ще їдуть, і ще, і ще!.. А онде якими юрбами йдуть (О.Соколовський); Він ще, і ще тиснув руки гетьману (М.Лазорський). Ї. Вживається в с. р.: велике ї. ЇДА - ЇЖА - СТРАВА їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди. Їжа, їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу. Страва. Приготовлені для їди продукти харчування – варені, смажені, печені тощо, а також узагалі їжа, готова для споживання. Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви... знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані та всяких пундиків (І.Нечуй-Левицький); Прийшов він раз обідать до Дем’яна. А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л.Глібов). ЇХНІЙ - ЇХ Їхній, -я, -є, займ. присв. Належний їм. Вона нагадала йому всі їхні дитячі забави (М.Коцюбинський); І поїзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь? (В.Сосюра). Їх. Родовий відмінок від займенника 3-ї особи множини вони. Загінщики підкотили під браму кілька возів соломи і підпалили їх (І.Нечуй-Левицький); З товаришами легко зійшовся, розважає їх різними витівками (О.Гончар); Дорога між дубів через містки з осики – За тиждень знову їх лаштують лісники (М.Руденко). Рідше їх вживається в значенні їхній. І моляться, і жертвами Дерево благають, Щоб парості розпустило У їх біднім краю (Т.Шевченко); Темні коні пасуться. Ось їх слід у росі (О.Довженко). Вживання їх замість них у сучасній літературній мові ненормативне. Він обізвався до їх одним словом (І.Нечуй-Левицький). Й (йот). Як назва літери вживається в с. р.: велике й; як назва звука вживається в ч. р.: середньоязиковий й. й2 див. і2. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |