ВИКЛАД - ВИКЛАДАННЯ

Виклад, -у. Письмова чи усна розповідь про щось; стиль, манера розповіді, опису: детальний виклад, популярний виклад, форма викладу, ясність викладу. Подам деякі приклади просто-таки в хронікальному викладі (М.Рильський); Доцент перейшов до викладу головних думок свого реферату (М.Руденко); Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни (М.Коцюбинський).

Викладання. Дія або результат її, коли щось викладають, виймаючи з чого-небудь тощо; читання лекцій: викладання товарів у крамниці, викладання візерунків, викладання в університеті.

виключати див. вимикати.

виключний див. винятковий.

ВИКОНАВСЬКИЙ - ВИКОНАВЧИЙ

Виконавський. Який стосується виконання музичного, літературного твору, певної ролі в театральній виставі тощо: виконавський колектив, виконавська майстерність, виконавське мистецтво, виконавський стиль.

Виконавчий. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чимось: виконавчий комітет, виконавчий орган, виконавчий лист, виконавча команда.

ВИКУП - ВІДКУП

Викуп, -у. За гроші, плату забирання назад чогось відданого в заставу; звільнення когось за гроші, плату; кошти на це. Виговський поїхав в Чигирин, щоб привезти викуп за Богдана (І.Нечуй-Левицький); Кинув жених срібного полтиника на тарілку, думав, на тому й зійдуться, але хлопець, насупившись, заправив за сестру такий викуп, що гості ахнули (О.Гончар).

Відкуп, -у. 1. Право на стягання безпосередньо з населення податків на оренду чого-небудь, яке надавала держава приватній особі за певні гроші; територія, на якій діяло це правило. Збір мита звичайно здавали на відкуп або в оренду (з журналу).

2. Те саме, що викуп.

ВИЛУДЖЕНИЙ - ВИЛУЖЕНИЙ

Вилуджений. Дієприкм. від вилудити – вкрити полудою: добре вилуджений мідний посуд.

Вилужений. Дієприкм. від вилужити – добути за допомогою певних розчинів, піддати дії лугу: вилужений цукор з буряків, вилужений кварц із залізних кварцитів.

ВИМИКАТИ - ВИКЛЮЧАТИ

Вимикати, вимкнути. Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв’язок із загальною системою: вимикати, вимкнути струм, вимикати телефон, вимкнути мотор, вимкнути опалення, вимкнути воду.

Виключати, виключити. В цьому значенні вживається зрідка – тільки стосовно машин: виключити мотор, виключити верстат.

ВИМИКАЧ - ВМИКАЧ

Вимикач, -а, ор. -ем. Пристрій для вмикання і вимикання електричних кіл.

Вмикач, -а. Те саме, що вимикач, але переважно в технічних пристроях.

Поиск по сайту: