ЖАРОСТІЙКИЙ - ЖАРОТРИВКИЙ

Жаростійкий. 1. У техніці – який не втрачає своїх властивостей при високій температурі: жаростійкий бетон, жаростійкий посуд, жаростійка смола, жаростійке покриття, жаростійкі марки сталі, жаростійкі матеріали, жаростійкі сплави.

2. Про рослини – який добре переносить високу температуру: жаростійкий сорт кавунів.

Пох. жаростійкість (жаростійкість сплавів, жаростійкість рослин).

Жаротривкий. Те саме, що жаростійкий 1: жаротривкий бетон, жаротривке скло, жаротривкі емалі, жаротривкі матеріали, жаротривкі речовини. Пох. жаротривкість (жаротривкість сталі).

ЖВАВИЙ. Сповнений життєвої енергії, з швидкими, легкими рухами, рухливий, а також переносно – який відбувається енергійно, у пришвидшеному темпі. Жвавий хлопець приходив, Срібло-злото приносив (П.Чубинський); Цікава дівчинка... Жвава, цокотлива, блискучоока (М.Чабанівський); У селі не раз ще й опісля бачили, як жваві коники пана Адама заїздили до двору (Н.Кобринська); Жваві чорні очі його дивилися весело (З.Тулуб); На пероні почався жвавий рух (М.Трублаїні); В печі гуготить жвавий, веселий вогонь (А.М’ястківський); Нараз ми почули жвавий гомін і тупотіння (О.Досвітній); У Рильського пам’ять безсмертна – добра, жива, надійна, образна, жвава (Ю.Мартич). Пох.: жвавість, жваво. На Нілиному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерзало (Є.Гуцало); Веселе полум’я жваво стрибало по соломі (М.Коцюбинський).

ЖЕ¹ – Ж, част. Пишеться окремо: після приголосних же (стій же, в той же час, який же, як же; але аякже), після голосних – ж (але ж, в ту ж хвилину, того ж, яка ж).

же² див. а².

живописний див. мальовничий.

ЖИЛАВИЙ, ЖИЛУВАТИЙ - ЖИЛЬНИЙ

Жилавий, жилуватий. 1. З випнутими жилами; з великою кількістю сухожилків: жилава (жилувата) яловичина. Чоловік був у баєвій теплій сорочці, з розхристаного коміра випиналась жилава, схожа на півусохлий комір зморшкувата шия (Є.Гуцало); Шия у жінки вся довга, жилувата, в зморшках (Леся Українка).

2. Міцний, мускулистий; міцний, сукуватий (про дерево); цупкий, з жилками (про листя): жилавий (жилуватий) дід, жилавий (жилуватий) дуб. Виразно було видно його широкі плечі й короткі жилаві руки (В.Винниченко); Не дала мені доля сталевого зору, Ані м’язів бронзових, ні жилавих рук, Щоб вести корабель в далечінь неозору (Є.Маланюк).

Жильний. 1. Виготовлений з жил: жильні нитки, жильні струни.

2. Пов’язаний з жилою – мінеральним тілом, яке заповнює щілину в земній корі: жильне золото, жильні породи, жильні роботи.

жилий див. житловий.

жилуватий – жильний див. жилавий.

ЖИРАНТ - ЖИРАТ

Жирант, -а. Індосант.

Жират, -а. Індосат.

Поиск по сайту: