БЕРИЛ - БЕРИЛІЙ - БЕРИЛІД

Берил, -у. Мінерал класу силікатів; руда берилію; коштовний камінь.

Берилій, -ю, ор. -єм. Хімічний елемент – метал світло-сірого кольору, який застосовують в атомних реакторах.

Берилід, -у. Сполука берилію з іншими металами, яку застосовують в авіа- й ракетобудуванні, в електротехніці тощо.

БЕРІЗКА. 1. зменш.-пестл. Береза.

2. Багаторічна витка рослина, повійка.

БЕСТСЕЛЕР, -а. Книжка, яка в даний момент має найбільший комерційний і читацький успіх і видається у зв’язку з цим великим тиражем. Роман мій став своєрідним бестселером, ним зачитувалися молоді й старі (А.Дімаров).

БЕТА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з бета-частинками; пишеться через дефіс: бета-випромінювання, бета-радіоактивність (але бетатрон).

БИ-Б

Би, част. Пишеться окремо після приголосних: нехай би, позичав би, як би (хоч: мовби, немовби, ніби, якби).

Б, част. Пишеться окремо після голосних: позичила б, яка б.

бивень див. ікло.

БИК - ВІЛ

Бик, -а. 1. Велика свійська рогата тварина – самець, бугай, а також самець деяких порід диких рогатих тварин. Якось забрела череда, бик став бутіти й рити рогами кучугуру (О.Гончар); [Анна:] Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка); Невдовзі на сході з явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів у ній плескуваті голови горбатих биків зебу (І.Муратов).

2. Те саме, що віл. На зеленій галявині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).

Віл, вола. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М.Коцюбинський); Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І.Нечуй-Левицький).

БІ... Перша частина складних слів, що означає подвоєння; пишеться разом: бівалентний, біполярний.

БІБ... Перша частина складних слів, що означає "бібліотечний"; пишеться разом: бібколектор.

БІБЛІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "книга"; пишеться разом: бібліографознавство, бібліоманія.

БІГАМІЯ - МОНОГАМІЯ - ПОЛІГАМІЯ

Бігамія, -ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний.

Моногамія. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі.

2. У тварин – спарування самця з однією й тією ж самицею.

Пох. моногамний.

Полігамія. 1. Груповий шлюб у деяких племен і народів; багатошлюбність.

2. У тварин – спарування самця з кількома самицями або самиці з кількома самцями. Пох. полігамний.

Поиск по сайту: