ПРИПУСТИМО - ПРИПУСТІМО

Припустимо, припустим, присл. 1. Можливо, прийнятно. Чи ж припустимо це?

2. Те саме, що припустімо. Хоч би раз тобі сталося чудо! Подивився б собі, припустимо, чоловік на вулицю, а по ній, погойдуючись, пливуть його воли й на подвір’я поглядають, чи нема там господаря (М.Стельмах); Припустим, що ви одразу не думаєте про якусь відповідальну працю (Ірина Вільде).

Припустімо, припустім, ест. сл. Вживається для вираження ймовірності чогось: припустімо, що ви маєте рацію. – Чого вам треба? – "Ну, припустімо, просто зайшов" (О.Довженко); – Та припустім навіть, що я піду, – що ж з того? (Г.Хоткевич).

ПРИРОДНИЧИЙ, ПРИРОДОЗНАВЧИЙ. Пов’язаний з вивченням природи: природничі (природознавчі) науки, природничий (природознавчий) факультет.

ПРИРОСТАННЯ - ПРИРОЩЕННЯ

Приростання. Поєднання чогось у процесі росту, зростання з чимось: приростання шкіри.

Прирощення. Створення можливостей, умов для приростання чого-небудь; кількісне зростання; збільшення когось, чогось: прирощення кісток, прирощення живої шкіри, прирощення капітальної вартості.

присвоювати див. привласнювати.

ПРИСЛІВ’Я - ПРИКАЗКА

Прислів’я, р. мн. -їв. Короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: Не копай іншому ями, бо сам упадеш; Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Приказка, р. мн. -зок. Влучний (часто римований) вислів, близький до прислів’я, але без притаманного прислів’ю повчального змісту, наприклад: Шукай вітра в полі; Часом з квасом, а порою з водою; Де не ступить, там золоті верби ростуть.

ПРИСМАК - ПРИСМАКА

Присмак, -у. Додатковий смак у чомусь, переносно – відтінок, забарвлення: гіркий присмак, присмак свіжих плодів, солоний присмак сліз, у виступах артистів помітно присмак трюкацтва.

Присмака. Те, що додають у страву для надання їй певного смаку; приправа: борщ без присмаки.

ПРИСТАНЬ - ПРИЧАЛ

Пристань, -і, ор. -нню. 1. Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання або стоянки суден: пароплав відходив від пристані, пристань для човнів.

2. перен. Місце, де можна укритися, відпочити, в якому можна знайти спокій, задоволення тощо. Анна... може б піти до Анни, до моєї тихої пристані, до моєї ще ніким не вкраденої радості (П.Колесник).

Причал, -у. 1. Спеціально обладнана частина порту або пристані, де пришвартовуються і стоять судна: портовий причал, причал для суден.

2. Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна: відв’язати корабельні причали.

3. перен. Те саме, що пристань 2. Вішують сині береги Красу і щастя небувале, І серце рветься від жаги, Спокійні кинувши причали (М.Рильський).

Поиск по сайту: