ОСОННЯ - ПІДСОННЯ

Осоння. Незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко (З.Тулуб); Довго спали вітри у ярах на припоні, Довго тиша гнітюча полями повзла, І стояли дерева німі на осонні, Знемагала в пилюці вечірня імла (В.Симоненко); Паня легко знайшла па ній свою улюблену гілку, на осонні, там черешні поспівали найраніше (В.Земляк); Манекени не люблять праці, їм би гріться під склом на осонні. Від неробства зрослися їм пальці І думки в них як мухи сонні (Д.Павличко).

Підсоння. 1. Те саме, що осоння. На полях, що лежали на підсонні, то тут, то там починалися роботи (С.Чорнобривець).

2. Теплий, помірний клімат; клімат узагалі. Псується, зимнішає, гострішає підсоння. Висихає земля. Вимулюється водою позбавлений опіки дерева робочий гумус (М.Грушевський); Кожний рід рослини призвичаєний до підсоння своєї батьківщини (У.Кравченко).

ОСТЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "кістка", "кісткова тканина"; пишеться разом: остеомієліт, остеосклероз.

ОСТРІВ, -рова. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до слова острів і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на острові Мадагаскар, поблизу острова Шрі-Ланка, за островом Нова Земля. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто вживаються без родової назви (тобто без слова острів): біля острова Цусіми (біля Цусіми), на острові Великобританії. Невідмінювані найменування островів – чоловічого роду: гарний Пуерто-Ріко.

осуджувати див. засуджувати.

осушувати див. обсушувати.

ОСЬ - ОТАКИЙ, ОТОЙ тощо. Поряд із вказівним значенням частка ось у сполученні із займенниками та займенниковими прислівниками вживається для підсилення, уточнення їхнього змісту, зосередження уваги на дальшому повідомленні. Ось так же син мій десь до бою в вечірнім промені іде (В.Сосюра); [Пастух:] Ось тут халепа. Тут вирвався якийсь бурлака-волоиюга (Леся Українка). Однак замість сполучень цієї частки із займенниками такий (така, таке, такі), той, цей і прислівниками сюди, так, там, тепер, тоді, туди, тут у сучасній мові ширше вживаються розмовні слова з таким же підсилювальним значенням: отакий, отой, оцей, осюди, отак, отам, отепер, отоді, отуди, отут. І може ж отаке трапитись (А.Головко); І чого він осюди іде, отой князь? (Г.Хоткевич); Тяжко мені, Боже милий, Носити самому Оці думи (Т.Шевченко); – Оце я розумію... Оце так! – раптом сказав Богун. – Оце по-козацьки (О.Соколовський); Співає день своїх пісень Над бистрою рікою. Сміється день, Радіє день. Отак, як я, Отак, як ти, Отак, як ми з тобою (Г.Чубач); – Де мама? – "Сидить отам і плаче" (Вал. Шевчук); Отепер можна й спочивати (А. Головко); Отоді все зле та лихе, що було за душею в одрадян, відразу вивернулось зісподу, зринуло наверх (Панас Мирний); Тут Леся віддихала трудно, Ходив Франко – отут, отут! (Є.Маланюк).

Поиск по сайту: