КОЛЕГІЯ - КОЛЕГІУМ

Колегія, -ї, ор. -єю. 1. Об’єднання, корпорація; адміністративний дорадчий або розпорядчий орган тощо: колегія адвокатів, колегія міністерства, військова колегія.

2. Те саме, що колегіум.

Колегіум, -у. Закритий середній і вищий навчальний заклад.

КОЛЕДЖ - КОЛЕЖ

Коледж, -у, ор. -ем. Вищий або середній навчальний заклад в Англії, США, Україні та деяких інших країнах.

Колеж, -у. Середній навчальний заклад у Франції, Бельгії і Швейцарії.

КОЛЕКТИВІСТСЬКИЙ - КОЛЕКТИВНИЙ

Колективістський. Властивий колективу, пройнятий духом колективізму: колективістська психологія, колективістські принципи, колективістські стосунки.

Колективний. Який стосується колективу, належний йому; призначений для колективу; який здійснює колектив. Вж. зі сл.: керівництво, договір, заява, земля, господарство, думка, мудрість, творчість, праця, відповідальність, гра, справа, зусилля, потреба, заняття.

КОЛЕКЦІОНУВАННЯ - КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

Колекціонування. Збирання колекцій: займатися колекціонуванням.

Колекціонерство. Збирання колекцій як заняття; пристрасть до збирання: антикварне колекціонерство.

колер див. колір.

КОЛИ-НЕБУДЬ - КОЛИСЬ

Коли-небудь, присл. У будь-який, в який-небудь час у минулому чи майбутньому. – Може, ви чували коли-небудь про побратимство! (П.Куліш); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? (Панас Мирний); Чи коли-небудь зійдуться їхні дороги? (О.Гончар); – З тобою можна хоч коли-не-будь до ладу поговорити? (М.Стельмах).

Колись, присл. 1. У якийсь час у минулому; якось, давно. – Це я згадала, як колись у наймах крадькома вишивала сорочку (І.Нечуй-Левицький); – От колись була риба! (О.Довженко); Колись брав його дідусь під кожушину, грів бородою, тепер не бере, бо великий уже (А.М’ястківський).

2. У який-небудь час, невідомо коли в майбутньому. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять – ще колись І не такеє диво буде (Л.Глібов); Може, хоч мрією, часом, хвилиною Будем щасливі колись!.. (Г.Чупринка); – Ух, колись буде ще бійка (З.Тулуб).

КОЛИСКА – КОЛЯСКА

Колиска. Ліжечко для спання та колисання дитини; підвісний поміст у будівельників; гойдалка, а також переносно. Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля (Б.Лепкий); Зося нагодувала немовля, поклала в колиску на вервечках (В.Земляк); Вкраїно, матінко моя, Моя колиско, серцю люба, Сплітай вінки із листя дуба, Хай серце радістю буя (Л.Забашта).

Коляска. Ресорний екіпаж з відкидним верхом; невеликий візок спеціального призначення тощо. Петро садив її в коляску, подавав сніданок (Вал. Шевчук).

колись див. коли-небудь.

Поиск по сайту: