|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ВРЕШТІ (УРЕШТІ) - В (У) РЕШТІВрешті (урешті), присл. Нарешті, а втім тощо. Силувався [Петро] промовити й не міг. Аж урешті здобувся на голос і зачав хутенько лепетати (Лесь Мартович); Соломія, не розуміючи циганської мови, ухилялась від запросин – врешті їй було не до того (М.Коцюбинський); Довго висіла над Лисою горою тиша, тужавіла, стискалася і врешті розверзлася вибухами гранат і стріляниною (Р.Іваничук). В (у) решті, ім. з прийм. На весь гуртожиток тільки ви й живете удвох в одній кімнаті, а в решті кімнат – по четверо, по п’ятеро (Є.Гуцало). врешті-решт див. кінець кінцем. ВРІВЕНЬ (УРІВЕНЬ), ВРІВНІ (УРІВНІ), присл. На одному рівні (в поєднанні з прийм. "з", рідше з іменником у родовому відмінку); в рівноцінному становищі, не відстаючи. Вікна були врівень з тротуаром (О.Донченко); Ріс ромен із тином урівень (М.Стельмах); Свіже, повне її лице, освічене ясним сонцем, стало врівні з блідим, замлілим лицем її сусіда (І.Нечуй-Левицький); Це ставило її врівень з усіма іншими (Л.Первомайський). врізати див. урізати. ВРОДА, рідше УРОДА. Переважно краса, миловидність людини. Вона була непогана на вроду: висока, струнка, з великими сірими очима під густими чорними бровами врозліт, з білим чистим і рум’яним обличчям (З.Тулуб); Вчитель був вродливий, але його врода не хвилювала Килину (Є.Гуцало). Пох.: вродливий. Ти зовсім була не вродлива І завжди, як вечір, сумна... Чого ж ти з усіх моїх милих У серці осталась одна? (О.Олесь); Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе радуватися повік (В.Симоненко); вродливість. ВРОЗБРІД (УРОЗБРІД), присл. Не разом; урозсип. З радісним криком вони кинулися врозбрід по долині (І.Франко); Думки Антона пішли врозбрід (І.Волошин). ВРОЗГІН (УРОЗГІН), присл. Від меж до середини лану (про оранку), а також переносно. Він пускає погляди по обрію врозгін (П.Кочура). ВРОЗДРІБ (УРОЗДРІБ), присл. 1. Окремо один від одного. Тисячі людей рушили вперед, як безконечна чорна плахта, поволі, обережно... вроздріб (О.Маковей). 2. Поштучно (про продаж, торгівлю): купувати вроздріб. Добре розходиться журнал і вроздріб (з газети). ВРОЗРІЗ (УРОЗРІЗ), присл. Нарізно, розрізнено, не вкупі. Левенці скакали врозріз між двох таборів (П.Панч). ВРОЗСИП (УРОЗСИП), присл. У різні боки; не разом. Як тільки колона порівнялася з ними, жінки врозсип кинулися поміж конвоєм (В.Козаченко); У Божовці хати не стояли одна проти однієї, а стояли хати там урозсип (Марко Вовчок). ВРОЗТІЧ (УРОЗТІЧ), присл. у різні боки; урізнобіч. Дівчата з криком кидаються врозтіч (І.Кочерга); Видно, [Марина] була дуже страшна тоді, бо всі вівці так урозтіч і кинулися (Панас Мирний). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |