ПОЧУТТЯ - ЧУТТЯ - ВІДЧУТТЯ

Почуття. 1. Психічні й фізичні відчуття людини; здатність сприймати

навколишнє середовище: почуття голоду, почуття власної гідності, почуття ліктя, почуття міри, почуття відповідальності, естетичні почуття, почуття патріотизму.

2. Емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій, явищ, викликані певними душевними переживаннями; вияв схвильованості, піднесення тощо: грати на почуттях, почуття гумору, почуття радості. Тут, може, говорить більш почуття, ніж теоретичний розум (Леся Українка); Пішов додому Чіпка,.. поніс у серці гірке почуття ненависті (Панас Мирний); Його охопило почуття палющого сорому (Григорій Тютюнник); В його душі ворухнулося якесь зловіще, погане почуття (Б.Лепкий).

3. Глибоке відчуття потягу, душевної прихильності до когось; любов, кохання тощо. Зів’яло з часом та почало гаснути в серці Поновім і почуття до Гашіци (М.Коцюбинський); Мабуть, вона могла б його стримати, вдержати тут силою свого почуття, своєї любові (О.Гончар).

Чуття. 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення; фізичний стан, свідомість; інстинкт істот: органи чуття, зорові чуття, шосте чуття, загострене чуття, чуття ліктя, чуття орієнтації у птахів, чуття дотику тощо. Невимовна, надзвичайна швидкість і ясність чуттів – зору і думки – володіли в цю секунду Марією (Ю.Смолич); Іваниха тим часом вернулась до чуття, глянула на сина спершу немов непритомно, потім одразу все пригадала (Леся Українка); Поштовий голуб мусить бути особливо прив’язаний до свого голубника, і це чуття хлопець настирливо й терпляче виховує у птахів (О.Донченко).

2. Психофізичне відчуття, якого зазнає людина; психічний стан людини, зумовлений її переживаннями, враженнями; передчуття, усвідомлення чогось тощо: сповнений високого чуття, чуття огиди, чуття самотності, чуття прив’язаності, чуття реальності, болюче чуття, чуття відповідальності, радісне чуття, чуття гумору, чуття мови, естетичне чуття. Згадую минуле життя спокійно, та без радості, без туги: одно із нього виніс я чуття, що я не був у нім щасливий, други!(І.Франко).

3. Здатність переживати, хвилюватися, палко відгукуватися на щось, душевно захоплюватися чим-небудь, чуйно ставитися до когось. Аж ось полегшало життя; Немов прокинулось чуття В душі тюремників моїх (П.Грабовський); І у зболілому серці.. Теплі, гуманні чуття постають (І.Франко).

4. Те саме, що почуття 3. Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов, як день, не знають ще чуття такого люди (В.Сосюра); Чуттям жінки Орися збагнула, що вона заздрить її материнству (Григорій Тютюнник).

Відчуття. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу, підсвідоме сприймання чогось; стан, зумовлений переживанням, усвідомленням, розумінням чого-небудь: відчуття дотику (дотикові), зорові відчуття, нюхові відчуття, слухові відчуття, смакові відчуття, відчуття болю, відчуття тепла. Його не залишало відчуття присутності когось стороннього (О.Донченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О.Довженко); Відчуття близької розлуки ятрило материнське серце (А.Шиян).

ПОШИРЮВАТИСЯ - РОЗПОВСЮДЖУВАТИСЯ. Збігаються в значеннях "передаватися, продаватися і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення тощо; охоплювати дедалі більший простір та ін.": вірші поширювалися (розповсюджувалися) в списках. У значенні "ставати відомим, приступним для багатьох" поширюватися вживається переважно з абстрактними іменниками (інтерес, ініціатива, ідеї), а розповсюджуватися – переважно при наявності активного суб’єкта (хтось розповсюджує щось).

Поиск по сайту: