Базисний ризик у хеджуванні

Ціни ф'ючерсних ринків - не продукт випадкового взаємовпливу спекулятивних сил на них, а результат взаємодії попиту і пропозиції реальних товарів або фінансових інструментів на наявному ринку, спроектованих на майбутнє. Реальні товари можна продати або купити на двох окремих, але взаємопов'язаних ринках - спотовому і ф'ючерсних контрактів.

Спотовий ринок - це місце, де товар переходить до іншого власника за певну ціну. На спотовому ринку укладаються угоди на купівлю чи продаж наявного товару за поточними цінами з поставкою негайно або протягом кількох днів після укладення угоди. В кожний момент існує багато наявних цін, які залежать від якості товару, місця поставки, глибини переробки. Наприклад, ціна бушеля жовтої кукурудзи № 2 у фермера в штаті Іллінойс становить $2,25. Того ж дня бушель кукурудзи в Чикаго може продаватися за $2,35, тому що ціна в Чикаго буде відображати додаткові затрати на перевезення. Аналогічно на ціну буде впливати і якість.

В умовах ф'ючерсного ринку поставка товару здійснюється в майбутньому в обумовлений термін. На відміну від спотового, ф'ючерсний ринок має один набір цін. Ф'ючерсна ціна є поточною в тому розумінні, що вона відображає, скільки буде коштувати товар певної якості з певними умовами поставки в певний час у майбутньому. Ціна $2,45/буш. грудневого контракту на кукурудзу означає, що в очікуванні ринку з поставкою в Чикаго в грудні вона буде коштувати $2,45/буш. Ця ж кукурудза на спотовому ринку може мати ціну $2,35/буш. Час і очікування учасників ринку - це два фактори, які визначають відмінність цін на ф'ючерсному і спотовому ринках.

Обидва ринки існують паралельно, проте наприкінці кожного місяця вони начебто з'єднуються, усуваючи існуючу різницю цін. Паралельний рух цих ринків відбувається внаслідок того, що фактори, які впливають на підвищення або зниження наявних цін, діють також на ф'ючерсні ціни. Тільки цей взаємозв'язок між спотовими і ф'ючерсними ринками уможливлює операції хеджування.

Розуміння базису і базисного ризику фундаментальне для проведення операцій хеджування. Різниця між наявною ціною реального товару у конкретному місці і ф'ючерсною ціною на цей товар називається базисом.

Рис.22. Напрямки зміни базису

Хеджер, що використовує довге хеджування, прагне послаблення базису, тоді як хеджер, що здійснює коротке хеджування, прагне посилення базису. Це ілюструється так:

Попри певні розбіжності стосовно того, яка ціна лідирує, як змінюються ф'ючерсні контракти у міру закінчення їх термінів і наближення місяця поставки товару, існує чітка тенденція до зближення наявних ф'ючерсних цін, що означає наближення базису до нуля (рис. 24). Це відбувається тому, що пропозиція і попит залежать від цін як на наявні товари, так і на ф'ючерсні контракти, терміни яких закінчуються. Незабаром ціни відповідають тим, за якими потрібно буде поставляти реальні товари. Транспортні витрати на доставку товару до зазначеного пункту є основним чинником, що визначає різницю між цими цінами.

Рис.24 Зближення наявної і ф'ючсрсної цін.

У багатьох літературних джерелах на прикладах хеджування висвітлюється, як саме відбувається спільний рух вгору і вниз наявної і ф'ючерсної цін і як утворюється однакова сума базису під час хеджування. Реально у ринковій ситуації таке трапляється рідко. Однак наведена на рис. 20 модель руху базису для сільськогосподарських товарів дає можливість зробити базис більш передбачуваним з року в рік порівняно з рухом як наявних, так і ф'ючерсних цін. З огляду на повторюваність і передбачуваність базису для сільськогосподарських товарів,

що здатні зберігатися, хеджер може визначити очікувану наявну ціну.

Виробник кукурудзи, який, наприклад, підраховує власні затрати, бажаний прибуток і встановлює ринкову цільову ціну $2,10/буш., може використати ф'ючерсну ціну і середній історичний базис для визначення наявної ціни в його місцевості. Спробуємо проаналізувати плани фермера продати зерно кукурудзи в кінці листопада. Він має дані про історичний середній рівень базису і знаходить рівень цього базису в останньому тижні місяця, який у середньому на $0,30 нижчий за грудневу ф'ючерсну ціну. Якщо ціна грудневих кукурудзяних ф'ючерсів у квітні становить $2,4/буш., а потім виробник визначив локальну наявну ціну для продажу у листопаді, то вона становитиме у його розрахунках $2,10/буш. (табл. 16)

Таблиця 16

Отже, якщо фермер здійснює хеджування, то він прагне реалізувати зерно тільки за ціною $2,10/буш. і йому вдається зробити це за рахунок додаткового прибутку від операцій з грудневими ф'ючерсними контрактами. Іншими словами, очікувана наявна ціна є такою ціною,, якою вона повинна бути в цей момент. Дійсна ж наявна ціна буде однією з можливих визначених наявних цін, що становлять разом з різними базисами очікуваний рівень. У наведеному прикладі дійсна наявна ціна в листопаді становить $2,05/буш. Разом з наведеним значенням базису $0,05/буш. вона становить очікувану цільову ціну $2,10/буш.

Якщо, наприклад, в останньому тижні листопада дійсний базис 38 центів буде нижчим за грудневий, то чиста ф'ючерсна ціна становитиме $2,02/буш., що не збігатиметься з цільовою ціною $2,Ю/буш(табл.17).

Таблиця 17

Різниця $0,08/буш. між цільовою і дійсною наявною ціною така сама, як і різниця між очікуваним базисом (ЗО центів) і дійсним (38 центів), які були нижчими за грудневий. Зазначене послаблення базису на $0,08 перевищило очікуване, внаслідок чого виробник отримав на $0,08 менше доходу з розрахунку на бушель кукурудзи порівняно з очікуваною ціною. Така ціна, звичайно, не враховує затрат на хеджування, процент, комісійні доходи інших учасників ринку.

Цей приклад допомагає методично показати, як саме зміна базису впливає на загальні результати, тобто на прибуток чи збиток.

Дані про минулий базис, як правило, відомі, і виробники зерна використовують їх для визначення середніх ринкових відхилень і обгрунтування рішень щодо купівлі чи продажу наявного товару. Фермери можуть використати дані про базис минулих років і для того, щоб визначити, коли саме буде прибутковим зберігання зерна у сховищі з пізнішим його продажем, а також встановити таку ціну наявного

форвардного контракту, що забезпечив би прибутковість хеджування.

Історичні дані про базис дають змогу виробнику зерна оцінювати, який саме базис буде посилювати його хеджування при купівлі чи продажу наявного товару. Завдяки використанню таких даних за останні три-чотири врожайні роки можна встановити середній історичний базис.

Купівельне (довге) хеджування означає захист від підвищення цін на наявні товари. Коли покупець вдається до довгого хеджування, його першою операцією на ф'ючерсному ринку є купівля. Купівля на ф'ю-черсному ринку є тимчасовою зміною купівлі наявного товару, який хеджер, використовуючи довге хеджування, збирається купити пізніше.

Довге хеджування часто використовують бройлерні птахофабрики. Відтоді як шрот став важливою добавкою в комбікормах, а витрати на його придбання досягли значних розмірів у процентному відношенні до загальних витрат на корми, птахофабрики приділяють велику увагу ризикові, пов'язаному із збільшенням кормових затрат. Завдяки довгому хеджуванню затрати контролюються ф'ючерсами на шрот.

Уявімо, що на початку жовтня бройлерна птахофабрика планує потребу у соєвих шротах на січень наступного року обсягом 100 т. Наявний корм у цей час продається за ціною $148/т. Птахофабрику така ціна влаштовує, але вона не має вільного сховища. З огляду на очікуване підвищення ціни у січні вона вирішує здійснити хеджування. Бройлерна птахофабрика купує простий контракт (100 т) січневих соєвих шротів. У жовтні ф'ючерс на соєвий шрот продається за ціною $153/т. Розрахунок буде таким (табл. 18):

Таблиця 18

Припустімо, протягом наступних місяців попит на соєвий шрот значно перевищив передбачуваний, тому що урожай соєвих бобів зібрано нижчий за очікуваний, що й спричинило підвищення

цін на соєвий шрот. У грудні бройлерна птахофабрика повинна купувати корми для задоволення виробничих потреб. Що станеться, коли обидві ціни - наявна і ф'ючерсна - збільшаться на $8/т? Зробимо розрахунки (табл.19)

Таблиця 19

У цьому прикладі прибуток на ф'ючерсному ринку точно компенсував збиток на наявному ринку, оскільки базис залишався однаковим $5 і був нижчим за січневий ф'ючерс як під час хеджування у жовтні, так і під час купівлі у грудні. Бройлерній птахофабриці довелося б платити на $8/т більше, якби вона не здійснила хеджування. Розглянемо приклад, коли наявна ціна підвищується повільніше, ніж ф'ючерсна, спричинюючи послаблення базису (табл. 20).

Базис послабився з $5 до $9 січневого ф'ючерсу на соєвий шрот. У довгому хеджуванні це послаблення перетворюється на базисний прибуток для хеджера. Отже, бройлерна птахофабрика отримала можливість купити соєвий шрот на $4/т дешевше, ніж планувала.

Останній приклад дає уявлення про результати хеджування в умовах, коли базис посилюється.

Тут базис посилився з 55 до 52 нижче за січневий ф'ючерс на соєвий шрот. Під час довгого хеджування це призвело до базисного збитку для хеджера. Отже, бройлерна птахофабрика повинна платити на $3/т більше за соєвий шрот, ніж очікувала (табл. 21).

Таблиця. 20

Таблиця 21

Поиск по сайту: