Функції спекулянтів на біржовому ринку

Операції на ф'ючерсних ринках, пов'язані зі страхуванням фінансових ризиків, неможливі без існування особливої групи учасників, які беруть на себе цей ризик. Таку функцію у ф'ючерсній торгівлі виконують спекулянти. Вони беруть на себе частину ризиків хеджерів та торговців біржового залу, що в результаті веде до збільшення обсягу капіталу, що обертається на ринку, і підвищення його ліквідності.

Спекулянти - це найчисельніша і, можливо, найменш щаслива група учасників ф'ючерсного ринку. Хоч не існує офіційної статистики успіхів і невдач спекулянтів на ф'ючерсних ринках, проте деякі експертні оцінки усе ж робилися. За цими оцінками, лише від 10 до 30% усіх спекулянтів мали щорічний прибуток від своєї діяльності. Але це не заважає новим групам учасників ф'ючерсного ринку пробувати свої сили в спекулятивних операціях [4; 8; 11; 20; 21].

Спекулянтами називають учасників ф'ючерсних операцій, які не зацікавлені у відповідному спотовому ринку, але здійснюють торгівлю ф'ючерсами, сподіваючись отримати прибуток внаслідок правильного передбачення цін.

На відміну від торговців біржового залу, спекулянти сподіваються отримати прибуток від зміни рівня цін, а не від різниці цін покупців і продавців, і, на відміну від хеджерів, вони

сподіваються отримати прибуток за рахунок збільшення ризику коливання цін. Стратегією спекулянтів є купівля контрактів за низькими цінами і продаж їх за вищими цінами.

Більшість спекулянтів керується сподіваннями на швидкий прибуток, а не турботою про добробут економіки, проте в цілому спекулянти виконують на ф'ючерсних ринках кілька життєво необхідних функцій, що полегшує торгівлю біржовими товарами і фінансовими інструментами.

Насамперед, як уже зазначалося, спекулянти беруть ризик хеджерів на себе. Без них хеджерам було б дуже важко, а може, навіть і неможливо узгодити ціну, тому що продавці (власники коротких позицій) хочуть отримати найвищу ціну, тоді як покупці (власники довгих позицій) хочуть заплатити найменшу ціну. Врегулювати ці взаємні вимоги досить складно. Без спекулянтів продавці були б змушені приймати пропозиції, незважаючи на низькі ціни, а покупці - незважаючи на високі. Спекулянти є нібито містком між цим ціновим розривом пропозиції і попиту, що збільшує в цілому цінову ефективність ринку.

Спекулянти сприяють підвищенню ліквідності ринку, тобто створюють такий ринок, що дає можливість швидко продавати і швидко купувати. З появою на ринку спекулянтів збільшується кількість реальних покупців і продавців, і хеджери вже не обмежуються просто хеджуванням ризиків інших. На ліквідному ринку з великою кількістю продавців і покупців можна здійснювати операції в будь-яких масштабах при незначній зміні ціни.

Водночас прихід спекулянтів, сприяє конкуренції, а отже, більш ефективному виявленню об'єктивної ціни.

Діяльність спекулянтів сприяє відносній стабільності ринку і в цілому усуває різкі перепади цін. Купуючи ф'ючерсні контракти за низькими цінами, спекулянти сприяють збільшенню попиту, що зумовлює збільшення ціни. Продаж спекулянтами ф'ючерсних контрактів за високими цінами знижує попит і, отже, ціни. Тому різкі коливання цін пом'якшуються спекулятивною діяльністю.

Спекуляція на ф'ючерсних ринках, як і спекуляція з реальним

товаром, може бути як прибуткова, так і збиткова. Але, на відміну від спекулянтів реальним товаром, у ф'ючерсних спекулянтів дуже рідко виникає потреба в придбанні реального товару або фінансового інструменту, щоб закрити ф'ючерсний контракт. Вони купують контракти, сподіваючись, що ціни збільшаться, щоб продати їх за вищою ціною і отримати прибуток. Вони продають контракт, очікуючи, що ціни впадуть, щоб придбати його за нижчою ціною і знову отримати прибуток.

Унікальною рисою ф'ючерсної торгівлі є те, що спекулянт може почати грати на біржі, як купивши, так і продавши ф'ючерсний контракт. Рішення спекулянтів про те, будуть вони продавати чи купувати, залежить від прогнозування ринкової ситуації.

Потенційний прибуток залежить від розміру ризику, який спекулянт бере на себе, і від його прогнозу ринкової ситуації, точніше, від його досвіду та вміння правильно передбачити рух цін. Можливий прибуток і втрати однаково великі як для спекулянтів-покупців, так і для спекулянтів-продавців.

Не останню роль в отриманні прибутку при здійсненні спекуляції відіграє добре володіння технікою спекулятивних операцій. За технікою здійснення вони розподіляються на прості і комбіновані. При простій операції спекуляція здійснюється за однією ф'ючерсною позицією, а при комбінованій - за кількома взаємопов'язаними позиціями. Техніка здійснення спекулятивних операцій на перший погляд здається дуже простою. Якщо на першому етапі спекулянт продає ф'ючерсний контракт, то на другому - купує його. А якщо на першому етапі гравець починає з купівлі ф'ючерсного контракту, то на другому - він продає контракт.

Приклад. Розглянемо грудневі ф'ючерсні контракти на тверду продовольчу пшеницю по $3 за бушель. Спекулянт вважає, що внаслідок багатьох обставин ціни на пшеницю збільшуватимуться. Він купує три контракти за зазначеною ціною, витрачаючи на купівлю $45000 (3 контр.х 5000 буш. = 15000 буш.х$3). Згодом ціни на пшеницю справді почали збільшуватися і досягай рівня $3,2 за бушель. Спекулянт приймає рішення про термінову реалізацію своїх контрактів. У результаті від реалізації трьох контрактів він отримує $48000 (3x5000 буш.= 15000х$3,20 = $48000). Загалом від цієї операції спекулянт отримав 3000 дол. прибутку.

Коли спекулянт прогнозує, що ціни на ф'ючерсному ринку тенденційно знижуються, він продає три ф'ючерсні контракти по Здол. за бушель і загальною вартістю $45000. Ціни на грудневий ф'ючерс досягай $2,90 за бушель. Він купує 3 контракти за зазначеною ціною, витративши на цю операцію $43500. Загальний результат від здійснення цієї операції - $ 1500 прибутку.

Від здійснення цих операцій спекулянт отримав добрий прибуток, тому що він правильно спрогнозував рух цін на ф'ючерсному ринку пшениці. У наведеному прикладі спекулянт здійснив дві операції на зниження і на підвищення ціни. За цим принципом і класифікуються спекулянти на ф'ючерсному ринку.

Спекулянтів, що продають ф'ючерсні контракти з метою їх подальшої купівлі за вищою ціною, називають "ведмедями".

Спекулянтів, що купують ф'ючерсні контракти з метою їх подальшого продажу за вищою ціною, називають "биками".

Спекулятивний прибуток можливий як при грі на підвищення, так і при грі на зниження. Водночас варто наголосити, що в спекулятивних операціях можливі і збитки, часто дуже значні. Тому спекулятивна діяльність і інвестиції в неї- справа з високим ступенем ризику.

Спекулянтами на товарних біржах можуть бути різні категорії учасників. Дуже часто цим займаються фахові дилери - члени ф'ючерсних бірж, що здійснюють угоди від власного імені на свій страх і ризик. Це можуть бути і "непрофесіонали" - різноманітні організації й окремі особи (так звана "публіка"), які торгують за посередництва брокерських фірм.

Спекулянтів можна класифікувати на великих і дрібних. Проте ці поняття дуже умовні і їх по-різному розуміють на різних біржах. Наприклад, у США до великих спекулянтів належать ті, у кого відкрита позиція досягає ліміту звітності, встановленого Комісією з товарної ф'ючерсної торгівлі. Спекулянтів, що мають обсяг операцій менший за цей рівень, вважають дрібними.

Певною мірою спекулянтів можна класифікувати і за різними методами прогнозу ринкової кон'юнктури, якими вони користуються. Так, одна група спекулянтів використовує фундаментальний аналіз ринку, тобто приділяє особливу увагу зміні чинників, що впливають на попит і пропозицію на ринку. Інша група застосовує прикладний аналіз, який грунтується на інформації про динаміку цін, обсяги угод, рівні процентних ставок.

Різняться спекулянти і за методом здійснення операцій, за стратегією і практикою торгівлі. З цього погляду їх можна класифікувати так:

• позиційні спекулянти - можуть бути як професіоналами, так і непрофесіоналами. Вони, як правило, утримують свою позицію протягом кількох днів, тижнів або навіть місяців. При вироблені такої стратегії користуються аналізом цін за тривалий період і не реагують на тимчасові коливання;

• одноденні спекулянти - утримують позицію протягом одного дня торгів, очікуючи серйозних змін цін протягом дня, і дуже рідко переносять позицію на наступний день. Багато хто з них є членами біржі і здійснює свої угоди в залі;

• скалпери - ведуть торгівлю в залі винятково у своїх інтересах. Використовують найменші коливання цін. Протягом дня продають і купують велику кількість контрактів, до кінця дня їх закривають. При невеликому прибутку (або збитках) на одній операції забезпечують собі необхідний рівень прибутку за рахунок обсягу операцій. Таку тактику також використовують в основному фахові трейдери, що торгують за власний рахунок;

• спредери - використовують різниці цін на різні, але взаємозалежні ф'ючерсні контракти. Прибуток спредера може виникати при використанні певного співвідношення цін на контракти з одного товару з різними термінами або за різними товарами з одним терміном.

Успішні операції потребують розробки стратегії спекуляції, аналізу і прогнозу цін і вміння ефективно управляти виділеним для операцій капіталом.

Для успішної спекулятивної торгівлі трейдер повинен, по-перше, спеціалізуватися на певному ринку і, по-друге, обмежити кількість одночасно контрольованих ним відкритих позицій. Кількість одночасно контрольованих позицій встановлюється з урахуванням часу, який трейдер може присвятити спекулятивній діяльності. Так для спекулянтів-непрофесіоналів, які не мають можливості присвятити цьому заняттю весь свій час, вважається за доцільне мати одночасно не більше п'яти відкритих позицій. Для фахових трейдерів, які мають у своєму розпорядженні спеціальне устаткування і штат співробітників, таким лімітом може бути сто позицій.

Важливу роль в успішній ф'ючерсній торгівлі відіграє тактика здійснення операцій і раціональне керування наявними грошовими ресурсами. Звичайно, ефективне керування капіталом не зможе забезпечити прибуток при непрофесійних рішеннях, але воно може полегшити вплив збиткових операцій на стан спекулянта.

У використанні грошових ресурсів співвідносяться три чинники: ризик, можливий прибуток і розмір наявного капіталу.

Спекулянти на ф'ючерсних ринках часто оцінюють ризик, порівнюючи лише контрактну ціну і розмір початкової маржі. Насправді це неправильно. Межа ризику або становить повну вартість контракту (у разі довгої позиції), або необмежена (у разі короткої позиції).

Проте це тільки теоретичний розмір ризику, тому що ціни рідко зменшуються до нуля. Ризик ф'ючерсної позиції складається з двох частин:

• суми, яку спекулянт готовий втратити перед тим, як віддасть наказ на закриття позиції;

• чинника змінності, що враховує можливість того, що умови ринку можуть призвести до істотної відмінності реальної ціни закриття угоди від запланованої ціни закриття.

Як уже зазначалося, важливим моментом у роботі спекулянтів є ефективне використання готівкових коштів. Практика здійснення спекулятивних операцій на ф'ючерсних ринках уже відпрацювала обов'язкові умови, яких необхідно дотримуватись для успішного здійснення цих операцій. Зокрема, необхідно:

• здійснювати спекулятивні операції лише тим обсягом коштів, які гравець може дозволити собі втратити;

• перед початком кожної операції визначати рівень ризику і очікуваний обсяг прибутку;

• одержувати максимум прибутку за мінімуму втрат;

• за кожною операцією ризикувати не більш як 5% спекулятивного капіталу;

• при здійсненні спекулятивної операції чітко усвідомлювати, що середній прибуток у 10-15 разів перевищує можливі втрати;

• не збільшувати кількості позицій доти, доки остання з відкритих позицій не покаже прибуток;

• не додавати щоразу контрактів більше, ніж їх було на момент початкового відкриття позицій.

Поиск по сайту: