|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Технологія біржової торгівлі валютоюРозвиток ринкової інфраструктури, використання сучасних засобів зв'язку сприяють збільшенню частки угод з валютою на міжбанківському валютному ринку. Учасниками угод із валютою на біржовому ринку є дилери і брокери, що виконують замовлення клієнтів. Угоди між ними укладаються за допомогою переговорів по телефону, телексу, телефаксу або з використанням системи дилінгу, що обслуговується агентствами. Біржові торги на валютній біржі проводяться відповідно до Статуту біржі, а також законодавства країни, що регулює здійснення валютних операцій. Право брати участь у торгах на біржі мають її засновники, а також організації, прийняті у її члени. Учасникам торгів дозволено здійснювати операції двох видів: • від свого імені за дорученням клієнтів; • від свого імені і за свій рахунок. Учасники торгів можуть довірити здійснення операцій на валютній біржі своїм представникам - дилерам. Проте дилер на валютній біржі не може здійснювати угоди для себе, він є лише представником учасника торгів. У біржових торгах його учасники можуть бути представлені очно або заочно. Валютні операції на біржі укладаються за такою схемою [4; 46]: • клієнт приймає рішення про купівлю або продаж іноземної валюти і вибирає учасника торгів, через якого будуть здійснюватися угоди. Таким чином, клієнт виступає в ролі продавця або покупця валюти, її продавцем або покупцем може бути як підприємство, організація, так і будь-який банк, що має ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з іноземною валютою. У зв'язку зі спекулятивним характером валютних операцій банку разом із ліцензією одночасно встановлюється ліміт на здійснення операцій з валютою; • укладення угоди між клієнтом і учасником торгів. Якщо учасник торгів при укладенні угод з валютою виступає від свого імені за дорученням клієнта і за його рахунок, то угода з клієнтом оформлюється за його розсудом письмово, тобто документально (письмове поручительство, факс, телекс), або усно; • блокування коштів клієнта для виконання угод. Оскільки учасник торгів на валютній біржі несе фінансову відповідальність за невиконання клієнтом своїх зобов'язань, він має право вимагати від нього блокування перед початком торгів всієї або частини суми угоди, заявленої клієнтом до торгів в іноземній валюті або в гривнях; • формування заявки клієнта. Для купівлі (або продажу) іноземної валюти клієнт подає учаснику торгів заявку. У цій заявці клієнт повинен зазначити валюту операції або її код, розмір угоди і запропонований валютний курс (якщо заявка "лімітована"), за яким він згоден її купити (або продати). Якщо заявка "нелімітована", зазначається, що валюта може бути куплена (або продана) за поточним біржовим курсом. У заявці на покупку іноземної валюти клієнт декларує мету її використання. Як правило, метою можуть бути розрахунки за такими валютними операціями: • купівля товарів і послуг, прав на інтелектуальну власність, розрахунки, за якими здійснюються на умовах без відстрочення платежу і не припускають залучення позичкових коштів в іноземній валюті; • спрямування дивідендів від інвестицій в економіку країни; • здійснення поточних платежів з виплати відсотків і основного боргу за залученими позичковими коштами. Відкриття в уповноваженому банку спеціального рахунку клієнта. Спеціальні рахунки служать для обчислення іноземної валюти, купленої для клієнтів на валютній біржі і відкриваються в уповноважених банках, що одержали доручення клієнта на купівлю іноземної валюти. Уповноважений банк здійснює контроль за цільовим використанням коштів, що містяться на зазначеному рахунку, враховує надходження і списання фінансових ресурсів після пред'явлення клієнтами відповідних документів. Якщо іноземна валюта куплена на валютній біржі з пред'явленням відповідних документів, клієнт повинен використати її упродовж не більш як двох місяців від дати її зарахування на спеціальний рахунок. Але якщо валюта куплена без наявності відповідних документів, її необхідно реалізувати протягом не більш як 15 робочих днів від дати її зарахування на зазначений рахунок. Після закінчення термінів зберігання невикористану валюту клієнта уповноважений банк зобов'язаний продати на валютній біржі на чергових торгах. Заявка учасника торгів на купівлю і (або) продаж іноземної валюти. Для участі в купівлі або продажу іноземної валюти перед початком торгів її учасники подають курсовому маклеру, який веде біржовий торг, попередні заявки і зведення про наявність коштів на їхніх кореспондентських рахунках в банках, що їх обслуговують. Кожна валютна біржа може рекомендувати учасникам торгів відкрити кореспондентські рахунки в зазначених банках. У заявках учасників торгів не робиться розбивка на операції, здійснені за свій рахунок, а також за дорученням клієнтів або уповноважених банків, що не є членами валютної біржі. Розрізняють два види попередніх заявок від учасників торгів: • на особисту участь у торгах; • на заочну участь у торгах. У заявці учасника торгів зазначається сума купівлі або продажу іноземної валюти, а також її курс, за яким він готовий купити або продати валюту. Сума купівлі або продажу іноземної валюти зазначається в доларах США. Протягом усього біржового дня його учасники через своїх представників можуть подавати додаткові заявки, змінювати суми купівлі або продажу, а також курс раніше поданих заявок. Попередні заявки повинні бути подані учасниками торгів не пізніше, ніж за одну годину до початку аукціону. Біржовий торг на валютній біржі проводиться у формі аукціону, що його веде курсовий маклер. До його обов'язків також входить визначення поточного курсу іноземної валюти до вітчизняної грошової одиниці. При проведенні аукціону важливо встановити початковий курс валюти, з якого починається аукціон. У якості початкового курсу можуть використовуватися: • курс, зафіксований на попередніх торгах даної валютної біржі; • останній курс Міжбанківської валютної біржі; • офіційний курс Національного банку України. Який із зазначених курсів брати за початковий курс -встановлює Біржова рада. Перед початком торгу курсовий маклер повідомляє суми заявок на продаж і купівлю. Заявки на продаж становлять пропозицію, на купівлю - попит. Обов'язок маклера полягає у встановленні балансу між попитом і пропозицією, тобто він повинен домогтися фіксингу. Фіксинг - це стан торгів, при якому обсяг заявок на продаж іноземної валюти стає рівним обсягу заявок на її купівлю. Момент досягнення фіксингу є моментом завершення торгів (аукціону). Фіксинг характеризується певним курсом іноземної валюти до національної, що стає єдиним курсом укладення угод і здійснення розрахунків за ними на цих торгах. Фіксинг не досягається автоматично. Існують певні правила, що дають можливість його встановити. Якщо пропозиція перевищує попит, то маклер понижує курс валюти; при перевищенні попиту над пропозицією маклер, навпаки, підвищує курс іноземної валюти щодо національної. Наприклад, обсяг купівлі становить 1200 у.о. валюти, а обсяг продажу - 800, тобто обсяг купівлі перевищує обсяг продажу, що створює умови для збільшення курсу валюти. У цьому разі для досягнення фіксингу необхідно: а) зняти (зменшити) обсяг купівлі; б) збільшити обсяг продажу. Якщо ж обсяг купівлі буде становити 800 у.о. валюти, а обсяг продажу - 1200, то обсяг продажу перевищить обсяг купівлі, тобто курс валюти почне падати. У цьому разі для досягнення фіксингу необхідно: а) зняти (зменшити) обсяг продажу; б) збільшити обсяг купівлі. Не допускається зміна напрямку курсу іноземної валюти до національної після першої зміни початкового (стартового) курсу. Одиниця зміни курсу іноземної валюти до національної у процесі торгів визначається курсовим маклером. Залежно від різниці між попитом і пропозицією вона може встановлюватися від 0,1 до 10 одиниць. Додаткові заявки при зміні суми купівлі або продажу подаються учасниками торгів через своїх дилерів. Коригування додаткової заявки, що змінює співвідношення попиту і пропозиції на обернене, полягає у виконанні її частини в обсязі, якого не вистачає для її задоволення. Використовуються такі види коригування заявок: • збільшення валюти на продаж; • збільшення обсягу купівлі валюти; • зменшення обсягу купівлі валюти; • зняття валюти з продажу. При одночасному надходженні однієї із заявок від різних дилерів пріоритет має заявка, максимальна за розміром. Виходячи з правил досягнення фіксингу, можливі два альтернативних варіанти встановлення біржового курсу. Варіант перший. За заявками, що надійшли на біржу до початку торгів, курсовий маклер (офіційна особа біржі) встановлює верхню і нижню межі ("курсова такса"), У рамках яких напевне має бути зафіксований остаточний курс торгів, наприклад, за 1 долар США - 5,5424 грн. - курс продавця (за цим курсом подано найбільшу кількість заявок на продаж), 5,3999 грн. - курс покупця (за цим курсом надійшла найбільша кількість заявок на купівлю). Розглянемо дії курсового маклера та учасників торгів. Дії курсового маклера. Кожні три хвилини курсовий маклер змінює курс гривні у бік підвищення (якщо попит перевищує пропозицію) або зниження (якщо пропозиція перевищує попит). Курсовий маклер (його помічники) фіксує у процесі торгів усі зміни, внесені її учасниками щодо кількості заявленої валюти й умов її продажу. Дії учасників торгів. Після оголошення "курсової такси" учасники торгів подають нові заявки або відкликають раніше подані через дилерів, що перебувають у біржовому залі, з якими вони контактують через засоби зв'язку. Подача нових заявок або відкликання старих здійснюється періодично (? інтервалом три хвилини) у міру зміни валютного курсу. Подача нових і відкликання старих заявок залежить від співвідношення попиту і пропозиції. У разі перевищення попиту над пропозицією: • продавці валюти можуть лише збільшити кількість запропонова- ної валюти, а також змінити умови раніше поданих заявок у бік підвищення курсу гривні для того, щоб збалансувати попит і пропозицію; • покупці валюти можуть лише зменшити кількість валюти, що купується, а також змінити умови раніше поданих заявок у бік зниження курсу валюти щодо гривні. У разі перевищення пропозиції над попитом: • продавці валюти звичайно зменшують кількість валюти, що продається, а також змінюють умови раніше поданих заявок у бік підвищення курсу гривні; • покупці валюти, як правило, збільшують кількість валюти, що купується, а також змінюють умови раніше поданих заявок у бік зниження курсу гривні. При здійсненні фіксингу курсовий маклер прагне задовольнити максимально можливу кількість заявок при єдиному курсу. Варіант другий. Аукціон починається зі стартового курсу. Попит і пропозиція регулюються в межах різниці між попитом і пропозицією. На момент, коли попит і пропозиція врівноважуються або різниця між ними змінюється в протилежний бік, відбувається фіксинг і торги закінчуються. Всі конкретні угоди на заявлені суми здійснюються за зафіксованим курсом. Наприклад, попит становить 1535 тис. грн.; пропозиція - 772 тис. грн. Після фіксингу курси відразу вписуються в таблиці валютного залу. Біржа організовує оперативну публікацію середнього курсу продавця і покупця. Реєстрація операцій з купівлі-продажу. Всі операції учасників торгів з купівлі-продажу іноземної валюти щотижня реєструються на валютній біржі з висвітленням: • обсягів купівлі і продажу іноземної валюти (із зазначенням операцій, здійснених за свій рахунок і за доручення клієнтів); • обсягів продажу іноземної валюти зі спеціальних рахунків; • валютного курсу за укладеними угодами. Проте слід зазначити, що згідно з законодавством країни така інформація про учасників торгів є комерційною таємницею і розголошенню не підлягає. Розрахунок за угодами. Після закінчення біржових торгів укладені угоди оформлюються біржовими посвідченнями, що мають силу договору. Вони виписуються в двох примірниках, підписуються курсовим маклером і учасниками торгу. Розрахунки учасників торгів за угодами, укладеними на валютній біржі, здійснюються на підставі біржових посвідчень відповідно до встановленого порядку розрахунків за біржовими операціями з іноземною валютою, яким визначаються: • банк, що відкриває рахунки для учасників торгів і бере участь у розрахунках; • терміни здійснення розрахунків за угодами; • відповідальність учасників торгів і валютної біржі за порушення порядку і терміну здійснення розрахунків.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |