Загальні підходи до оцінки ефективності підприємницької діяльності в торгівлі

Як можна оцінити і проаналізувати діяльність в торговельному підприємництві? Очевидно, що будь-яка торговельна організація, незалежно від її розмірів, сфери діяльності, прибутковості або збитковості, — складна система, яка взаємодіє з ринковим середовищем. Тому навряд чи знайдеться єдиний показник, який міг би вичерпно відбити усі сторони комерційної діяльності підприємства. Таким не може бути навіть прибуток, хоча цей показник є таким, що найточніше визначає ефективність функціонування організації(підприємства). Тому для усебічної оцінки ефективності підприємницької діяльності використовується система показників.

Як було відмічено вище, найважливішим показником ефективності роботи торгового підприємства є прибуток, в якому відбиваються результати усієї торгової діяльності підприємства — обсяг реалізованої продукції, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень витрат, наявність невиробничих витрат і втрат і т. п.

Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків та ін. Наявність прибутку свідчить про те, що витрати торгових підприємств повністю покриваються доходами від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства розраховується як різниця між усіма його доходами і витратами. У торгівлі розрізняють прибуток від реалізації товарів (операційний прибуток) і чистий, або балансовий, прибуток.

Для характеристики економічної ефективності торгового підприємства, а також в цілях проведення порівняльного аналізу необхідно знати не лише абсолютну величину прибутку, але і її рівень. Рівень прибутку характеризує рентабельність торгових організацій — один з показників ефективності їх діяльності. Найбільш поширений показник рентабельності торгівлі — відношення суми прибутку до товарообороту. Цей показник в країнах з ринковою економікою називають рентабельністю продажів. Економічний сенс цього показника полягає в характеристиці питомої ваги прибутку на кожні 100 грн. товарообороту. Проте цей показник не є єдиним показником рентабельності торгової або комерційної діяльності, бо він показує лише долю чистого доходу торгівлі в сумі товарообороту. У нім не знаходить відображення міра ефективності усіх авансованих витрат(одноразових і поточних), пов'язаних з комерційною діяльністю. Так, при одній і тій же сумі прибутку і товарообігу у різних комерційних організацій можуть бути різні вкладення в основні і оборотні засоби. У зв'язку з цим особливе значення для оцінки ефективності комерційної роботи придбаває зіставлення прибутку із зробленими витратами (витратами обігу):

де П — прибуток торгового підприємства за певний період(у сумі);

Р — витрати торгового підприємства (у сумі).

Цей показник дозволяє судити про ефективність комерційної діяльності, оскільки показує, яка доля прибутку на кожну гривню витрат по веденню комерції.

До інших показників ефективності цієї групи можна віднести: відношення прибутку до фонду заробітної плати; суму прибутку, що доводиться на одного працівника торгового підприємства; відношення прибутку до основних і оборотних засобів і деякі інші.

Одним з якісних показників ефективності комерційної роботи є витрати обігу ( витрати по здійсненню комерційної діяльності).

Витрати обігу є вираженими в грошовій формі витратами, пов'язаними із здійсненням торгової діяльності. Ці витрати можуть бути пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обертання, тобто з виконанням торгівлею додаткових функцій (витрати з перевезення, зберігання, фасовки, упаковки товарів та ін.).

Останніми роками у зв'язку із зростанням цін на тарифи по перевезенню товарів, енергоносії, послуги та ін. спостерігається різке зростання витрат обертання в торговій діяльності, що приводить окремі торгові підприємства до збитковості і навіть банкрутства. У зв'язку з цим економія витрат обертання має важливе значення для підвищення ефективності комерційної діяльності.

Іншою важливою умовою ефективності комерційної діяльності торгового підприємства є швидкість обертання товарів, що виражається в показнику товарооборотності. Прискорення товарооборотності є основним критерієм оцінки роботи комерційної організації, оскільки означає скорочення часу перебування товарів у сфері обертання, тобто швидший оборот грошових коштів і необхідність в їх меншій величині для здійснення торгових процесів.

Товарооборотність — це швидкість обертання товарів або час, впродовж якого реалізуються товарні запаси.

Товарні запаси в днях на певну дату показують, на скільки днів торгівлі організація(підприємство) забезпечені товарами. Показник товарних запасів в днях розраховується шляхом ділення суми товарних запасів на певну дату на одноденний оборот майбутнього періоду, бо ці товари призначені для торгівлі в майбутньому періоді. Товарооборотність відбиває середній час обернення товарного запасу за певний період (рік, квартал) або виражає число оборотів середнього запасу за вказаний період.

У першому випадку товарооборотність розраховується в днях до обороту, в другому — числом оборотів середнього запасу.

Товарооборотність в днях до обороту розраховується шляхом ділення середнього запасу товарів на середньоденний оборот за певний період за формулою:

де ТЗ_{сер .} – середня величина товарних запасів за певний період;

ТО_одн. – одноденний товарооборот за певний період;

ТО – обсяг товарообороту за певний період;

Д – кількість днів у періоді.

Товарооборотність, що виражається числом оборотів середнього запасу за якийсь період часу (зазвичай за рік), розраховується за наступними формулами:

де К — кількість оборотів товарної маси за звітний період;

П — обсяг продажу товарів за той же період;

Зс — середній запас товарів за вказаний період;

Ч — число днів в звітному періоді;

О — товарооборотність в днях (тривалість одного обороту).

Розрахована товарооборотність по торговій організації відбиває середній час, впродовж якого товари знаходилися в цій організації з моменту отримання їх від постачальника до моменту їх продажу.

Оборотність товарів характеризує якість управління комерційними процесами, стан справ з товарною масою і товарними запасами.

Прискорення часу обернення товарів має велике економічне значення як для окремої торгової організації, так і для усієї торгівлі в цілому.

Допоміжними показниками швидкості обертання товарів є такі показники, як роздрібний товарооборот на 1 м² торгової площі, оптово-складський оборот на 1 м² (1 м³) складської площі, що мають органічний зв'язок із швидкістю звернення товарів і ефективністю використання основних засобів торгової організації.

Порівнюючи фактичні показники товарооборот на квадратний метр торгової або складської площі з оптимальними (нормативними), можна зробити висновок про ефективність використання торгової (складської) площі магазину або складу. Кожен з розглянутих вище показників ефективності підприємницької діяльності, узятий окремо, недостатньо повно враховує і характеризує ефективність торгової організації (підприємства) в цілому.

Кінцевим результатом діяльності торгового підприємства є вартість реалізованих товарів і послуг. Тому ефективність комерційної діяльності торгового підприємства може бути виражена узагальненим показником, що розглядається як відношення вартості реалізованих товарів і послуг до витрат на їх реалізацію по формулі:

Ефективність = Вартість реалізованих товарів / Реальні витрати обертання

В той же час для повнішої оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства можливе використання узагальненого показника, коли зіставляються результати діяльності підприємства з усіма витраченими засобами, включаючи вкладення коштів в основні і оборотні фонди.

1.5.4. Сутність бізнес-планування, мета і призначення бізнес-планів

Бізнес-план – це офіційний документ, який в точній, зрозумілій та доступній формі описує процес створення та реалізації комерційної ідеї її власником з точки зору збуту, виробництва, обліку і фінансів. Він систематично оновлюється, в нього вносяться зміни, пов’язані як із змінами усередині фірми, так і в економіці в цілому.

Бізнес-план є результатом дослідження і організаційної роботи підприємця, що ставить за мету вивчення конкретного напряму діяльності фірми на визначеному ринку в конкретних організаційно-економічних умовах. Реалізація поставленої мети може бути забезпечена безпосередньо вивченням таких питань:

- розробка конкретного проекту виробництва певного товару (послуги) - створення нового типу виробу або надання нових послуг;

- всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності організації, метою якого є викриття її слабких і сильних сторін, специфіки і відмінностей від аналогічних фірм;

- вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, що використовуються в економіці для реалізації конкретних завдань.

На відміну від внутрішньовиробничих планів, бізнес-план направлений на розробку та детальний опис процесу виконання проекту підприємства, а не на встановлення планових показників роботи самого підприємства

Відмінність бізнес-планів від внутрішньогосподарських планів:

- бізнес-план – планування нового виду діяльності або проекту;

- бізнес-плани розробляються на інноваційні проекти, чітко окреслені конкретними строками їхнього виконання;

- основне призначення бізнес-плану – розробка інноваційного проекту й одержанні на його виконання необхідних ресурсів;

- бізнес-плани розробляються безпосередньо під керівництвом і при особистій участі підприємця або керівника підприємства;

бізнес-плани вимагають від фахівців володіння комплексом знань як із загальних питань господарювання, так і в галузі маркетингу, менеджменту, фінансового аналізу.

Місце бізнес-планів в системі планування діяльності підприємства представлена на рисунку 1.11.

Для малого торговельного підприємства бізнес-план відіграє роль стратегічного плану.

Рисунок 1.11 - Процес планування в торговельному підприємництві

Актуальність бізнес-планування полягає в:

- посиленні вимог інвесторів до економічного обґрунтування інвестиційних проектів;

- посилення конкуренції, що потребує від підприємця більш продуманих дій;

- підвищення вимог роботодавців до економічних знань найманих працівників.

Головна мета розробки бізнес-плану: планування господарської діяльності підприємства на найближчий і віддалений період у відповідності до потреб ринку і можливостей отримання необхідних ресурсів, крім того

визначити ступінь реальності досягнення передбачуваних результатів;

доказати конкретним особам доцільність реорганізації підприємства або створення нового;

поставити перед працівниками підприємства конкретні завдання досягнення кількісних і якісних показників.

Основні задачі, що вирішуються за допомогою бізнес-плану:

- визначення конкретних напрямків і орієнтирів діяльності, перспективних ринків збуту і місця підприємства на цих ринках;

- мобілізація різних видів ресурсів для виконання поставлених цілей;

- оцінка витрат по проекту, розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності;

- визначення джерела фінансування реалізації стратегії;

- прогноз процесу розвитку господарської діяльності для зменшення ефекту раптовості при змінах в зовнішньому середовищі;

підбір працівників для виконання проекту або оцінка відповідності кадрів діючого підприємства.

Функції, що виконує бізнес-план:

- 1-a функція – для розробки стратегії підприємства. Необхідна в період створення підприємства і при розробці нових напрямів діяльності;

- 2-a функція – для планування - дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку діяльності, контролювати господарські процеси підприємства

- 3-я функція – для залучення кредитів - одним з головних факторів надання кредиту є наявність детально розробленого бізнес плану

- 4-a функція – для залучення потенційних партнерів - вирішення питання про надання власного капіталу технологій, обладнання, створення спільних підприємств.

Для кого складається бізнес-план?

1. Для підприємця, або керівника підприємства: детально розробляє економічні і фінансові аспекти стратегії, дає техніко-економічні обґрунтування конкретним заходам;

2. Для співвласників підприємства (акціонерів, пайовиків): для залучення нових співвласників, для прийняття рішень про розподіл прибутку між накопиченням і розподіленням;

3. Для працівників підприємства: дає конкретні орієнтири кожному працівнику і координує дії різних служб підприємства, відіграє важливу роль при запрошенні на роботу основного персоналу підприємства;

4. Для потенційних інвесторів: для пошуку інвесторів: кредитів, венчурного капіталу, спонсорських вкладень. Допомагає визначити ефективність і ризик грошових вкладень інвесторами в конкретний проект;

5. Для дійсних і потенційних партнерів: допомагає координувати діяльність партнерських фірм, організувати спільне планування груп фірм, що пов’язані кооперацією і виготовленням одного або взаємодоповнюючих продуктів;

6. Для органів приватизації: при продажі об'єкта приватизації за некомерційним конкурсом; продажі контрольного пакета акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам; при створенні спільного (при участі держави) підприємства з іноземними інвестиціями;

7. Для органів, що видають ліцензії на деякі види діяльності: для визначення серйозності намірів заняття підприємцем ліцензійним видом діяльності.

Поиск по сайту: