|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Споживачі та захист конкуренціїДо споживачів в торговельному підприємництві відносяться як окремі особи, сім'ї (домогосподарства), які купляють товари для особистого споживання, так і роздрібні торговельні підприємства, інші підприємці, які придбавають товар для подальшої реалізації або переробки. Ринки кінцевих споживачів товарів характеризуються: ü значною кількістю покупців; ü різкими відмінностями споживачів один від одного за віком, рівнем доходів, освітою, уподобаннями і т.д.; ü великою складністю передбачення поведінки покупця; ü непрофесіоналізмом при виборі товарів. Особливостями ринків підприємств-споживачів є: ü кількість підприємств значно менша за кількість кінцевих споживачів, вони більш географічно сконцентровані; ü попит підприємств є похідним від попиту кінцевих споживачів; ü рішення про купівлю товарів приймають професіонали: частіше використовується колективне рішення на підставі більш детального дослідження ціни і альтернативних постачальників, специфікації і технічні дані про товар; ü частіше використовуються конкурентні торги і переговори; ü підприємства частіше потребують особливого обслуговування; ü канали товаропросування для підприємств коротше, ніж для кінцевих споживачів. Незважаючи на різницю між поведінкою споживачів, сучасне торговельне підприємництво орієнтоване на перехід від філософії збуту, коли умовою успіху фірми вважається уміння продати найбільшу кількість товару за найбільш високими цінами, до філософії маркетингу, що припускає орієнтацію на продаж саме потрібного для покупця товару, здатного краще задовольнити його потреби. Клієнтоорієнтована філософія торговельного підприємництва дозволяє сформувати стійкий круг покупців, дає гарантію повторного звернення до підприємця у разі відновлення потреби. Складається сприятливий імідж фірми, що створює кращі умови для розвитку підприємництва. Маркетинг – це прикладна система знань, яка ставить у центр своєї орієнтації споживача та його потреби, соціально орієнтований напрям, який дозволяє торговельним підприємствам отримувати стабільний прибуток завдяки тому, що споживач одержує справді високоякісний товар. Маркетинг – це вияв поваги та любові до споживача. Сутність процесу маркетингу в торгівлі зводиться до: - пошуку покупців; - задоволенню покупців; - збереженню покупців. Торговельні підприємці, орієнтовані на ринок, дивляться на речі з точки зору покупця. Вони намагаються робити все для того, щоб покупці були щасливі, бо розуміють: якщо ті не прийдуть до них знову, успіху в такій торговельній справі не буде. Основне гасло таких підприємців: «Ми – підприємство, в якому споживач відчуває впевненість у тому, що він купує потрібний йому товар за прийнятну ціну й при цьому отримує якісне обслуговування». В ринковій економіці споживач отримує якісне обслуговування і задовольняє власні потреби за умов підтримання конкурентного середовища. Держава гарантує захист конкуренції за допомогою відповідного законодавства через діяльність Антимонопольного Комітету. За статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями цього закону є: - антиконкурентні узгоджені дії підприємців, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; - зловживання монопольним (домінуючим) становищем; - обмежувальна та дискримінаційна діяльність органів влади; - концентрація підприємств бізнесу без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна. Також вважається порушенням законодавства неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі або подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність у вигляді штрафів у розмірі від 1 до 10 % від суми доходів отриманих порушником або штрафом у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання суб’єктів господарювання: - юридичних осіб; - фізичних осіб; - групу суб’єктів господарювання – юридичних та/або фізичних осіб, що визнається суб’єктом господарювання. Якщо суб’єкт господарювання зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб’єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище. За правопорушення законодавства посадові особи та інші працівники суб’єктів господарювання, працівники органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю несуть адміністративну відповідальність згідно із законом. Особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до суду, арбітражного суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |