Оптова торгівля як сфера підприємництва

- зростання масового виробництва на великих підприємствах, віддалених від основних користувачів готової продукції;

- загострення необхідності пристосовувати товари до потреб проміжних і кінцевих користувачів з точки зору кількості, упаковки і різновидів;

- збільшення обсягів виробництва для створення запасу товарів з метою задоволення нерівномірного попиту;

- збільшення числа рівнів проміжних виробників і користувачів.

Оптова торгівля — це сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі та іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Підприємство оптової торгівлі є сполучною ланкою між товаровиробником і підприємством роздрібної торгівлі, яке, у свою чергу, пов'язане з кінцевим споживачем товарів.

Необхідність виконання сполучної функції між виробниками товарів і підприємствами роздрібної торгівлі полягає у забезпеченні оптовиками ефективності торгового процесу: виробники і роздрібні торговці прибігають до послуг оптовиків через ряд причин.

По-перше, дрібному виробникові з обмеженими фінансовими ресурсами не під силу створити і підтримувати організацію прямого продажу.

По-друге, навіть маючи в розпорядженні достатній капітал, виробник швидше вважатиме за краще направити грошові засоби на розвиток виробництва, а не на організацію оптової торгівлі.

По-третє, ефективність діяльності оптовиків напевно виявиться вища завдяки розмаху операцій, більшому числу ділових контактів у сфері роздробу і наявності у них спеціальних знань і умінь.

По-четверте, роздрібні торговці, що мають справу з широким товарним асортиментом, нерідко вважають за краще закуповувати увесь набір товарів у одного оптовика, а не по частинах у різних виробників.

Виконуючи з роздрібною торгівлею єдину функцію доставки товарів від виробника до споживача, оптові торговельні підприємства в своїй діяльності мають свою специфіку, яка полягає в наступному:

- оптовик приділяє менше уваги стимулюванню та атмосфері і свого торгового підприємства, оскільки він має справу переважно з професійними клієнтами, а не з кінцевими споживачами;

- на розташування оптового підприємства впливає вартість орендної плати, а не наближеність до покупців як для роздрібного торговельного підприємства;

- за об'ємом оптові угоди зазвичай більші за роздрібні;

- зона обслуговування оптовика зазвичай більша, ніж у роздрібного торговця;

- оптове підприємство, зазвичай, має більш складну організаційну структуру.

Перевага оптової торгівлі перед роздрібною полягає в тому, що вона дозволяє продавати партії товарної маси при мінімальних контактах із споживачами. В результаті, знижуються витрати, прибуток збільшується за рахунок високої швидкості обігу капіталу.

Оптова діяльність може здійснюватись у трьох основних організаційних формах:

1) через оптові підрозділи фірм-виробників (при використанні прямих каналів збуту);

2) через незалежних оптових посередників;

3) через залежних оптових посередників;

При використанні прямих каналів збуту виробник виконує усі функції у розподілі товарів через свої збутові підрозділи. Основними структурними одиницями прямих каналів є збутові філії і збутові контори підприємства. Збутові філії розміщують у містах, де зосереджені численні споживачі даної продукції. Вони мають складські приміщення для зберігання значних товарних запасів, а також систему сервісного обслуговування, якщо це зумовлене типом ринку і видом товару.

Збутові контори підприємств фізичних операцій з товарами не виконують, як звичайно, мають лише їх взірці. Завданням цих підрозділів є встановлення контактів із споживачами, рекламна діяльність, збирання замовлень та їх розміщення, організація транзитної поставки товарів зі складу підприємства чи його збутових філій.

Для зайняття оптовою торгівлею господарюючі суб'єкти можуть створювати, зокрема:

оптові бази — основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі і постачання (продаж) товарів, надаючи торгові послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування і іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

товарні склади, склади-холодильники — відособлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання і переробки товарних запасів;

склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких відносяться торгові і складські площі закритих і напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів(меблів, будівельних матеріалів і т. п.).

Підсистема оптового ринку являє собою тісне поєднання численних суб'єктів господарської діяльності, різноманітних за організаційними формами, формами власності, галузями діяльності і видами спеціалізації у багатовидовій номенклатурі об'єктів обміну — товарів і послуг виробничо-технічного і споживчого призначення.

Останнім часом набувають поширення дрібнооптові магазини-склади типу "кеш энд керри", що дослівно в перекладі означає "плати і неси". Цей формат торговельного підприємства орієнтований на забезпечення малих підприємців в сфері роздрібної торгівлі: власників невеликих крамниць, павільйонів, торгових лотків. Такого типу магазини-склади діють за принципом самообслуговування. Вони відрізняються високою товарооборотністю з мінімальними експлуатаційними витратами, оскільки не мають традиційних приміщень для комплектування партій товарів і експедиції, і не використовують дорогого підйомно-транспортного і навантажувально-розвантажувального обладнання, що властиві для великих складів. Скорочується також об'єм обліково-розрахункових операцій у зв'язку з відсутністю безготівкового продажу і кредиту. Невисокий рівень витрат дозволяє встановлювати нижчі ціни. Закупівлі для магазинів-складів ведуться безпосередньо з промислових підприємств.

Поиск по сайту: