АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Система контролю і нагляду за діяльністю суб'єктів підприємництва в торгівлі

Державний контроль за підприємницькою діяльністю, що орієнтований на відносини в сфері підприємництва, є складовою частиною, різновидом державного контролю. Цей контроль охоплює всі сторони підприємницької діяльності, представляючи собою постійне спостереження за упорядкованістю керованої системи, її станом. Зокрема, він спрямований на підви­щення економічного стимулювання, раціональну і ощадливу ви­трату матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат суб'єктами підприєм­ництва. Державна система контролю і наглядузастосовується у відповідь на необхідність захисту суспільних інтересів громадян від зловживань і порушень з боку суб’єктів підприємницької діяльності і для захисту суб’єктів підприємництва від порушень їх прав іншими підприємцями.

Державний контроль за торговельною діяльністю здійснюється шляхом:

1) контролю за дотриманням вимог законодавства, нормативних актів, правил торгівлі суб’єктами торговельної діяльності незалежно від форми власності;

2) контролю за якістю і безпекою товарів і торговельних послуг, додержанням прав споживачів;

3) перевірки додержання суб’єктами торговельної діяльності умов патентування;

4) застосування засобів юридичної відповідальності за порушення встановленого державного порядку здійснення торговельної діяльності.

Державний контроль у сфері торгівлі здійснюють уповноважені державні органи в межах їх компетенції (контролюючі органи) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших законодавчих актів України.

Державне регулювання у сфері торгівлі здійснюють:

- Кабінет Міністрів України;

- органи державної виконавчої влади;

- місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

До повноважень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері контролю торгівлі належать:

- участь у реалізації торговельної політики;

- здійснення контролю за виконанням законів, інших нормативно-правових актів у сфері торгівлі;

- прийняття (в межах їх компетенції) нормативно-правових актів, які регулюють відносини в сфері торгівлі на відповідній території;

- визначення місця розміщення торговельних об’єктів на відповідній території;

- здійснення аналізу та вдосконалення регулювання торговельної діяльності на відповідній території;

- інші повноваження, необхідні для забезпечення потреб населення у споживчих товарах, відповідно до законодавства.

Місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування можуть звільняти суб’єкти торговельної діяльності від сплати (чи зменшувати величину цієї сплати) місцевих податків і зборів, компенсовувати витрати на здійснення комунальних платежів при торгівлі соціально значущими товарами та при обслуговуванні певних контингентів споживачів (інвалідів, багатосімейних, ветеранів війни та ін.).

Організаційний аспект державного регулювання виявляється в створенні певних державних органів і наділенні їх відповідними повноваженнями для цілеспрямованого впливу на підприємницьку діяльність. Суб'єктами державного регулювання підприємництва в Україні є Міністерство економіки і торгівлі (як координуючий макроекономічний орган стратегічного характеру дії); Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва (як розробник оперативних питань); Ліцензійна палата, галузеві міністерства і відомства (здійснюють ліцензування видів діяльності); а також Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації, Антимонопольний комітет, фонд державного майна та їх територіальні представництва, кожен в межах своєї компетенції і повноважень, наданих їм законом.

Державне регулювання підприємницької діяльності не є достатнім для створення сприятливого оточення підприємництва. Необхідне формування комплексу організаційно-правових заходів для створення макросередовища підприємницької діяльності, який включає створення ефективної системи захисту прав і законних інтересів підприємців шляхом стимулювання самоорганізації суб'єктів торговельного підприємництва.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)