|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теплопостачання, опалення і вентиляція
18.2.1 Теплопостачання, опалення і вентиляцію будівель і споруд СНН слід проектувати у відповідності до вимог СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.04.07-86, СНиП ІІ-35-76, СНиП 2.04.01-85 з врахуванням норм даного розділу. Вимоги до проектування теплопостачання, опалення і вентиляції будівель і споруд для товарно-сировинних резервуарних парків, нафтопереробних і нафтохімічних підприємств встановлюються по спеціалізованих нормах для цих підприємств. 18.2.2 Для СНН рекомендується, як правило, передбачати централізоване теплопостачання і при обгрунтуванні допускається передбачати теплопостачання від власної котельної. 18.2.3 В системах теплопостачання для опалення і вентиляції будівель в якості теплоносія рекомендується приймати воду по температурному графіку 150-70°С. Допускається при обгрунтуванні застосування води по більш низькому температурному графіку, а також водяної пари. Для дрібних споживачів тепла (менше 30 кВт кожний), що стоять окремо, при віддаленості їх від найближчої точки теплових мереж на 100 м і більше можна передбачати електричне опалення. Електроопалення приміщень категорій А і Б слід виконувати вибухозахищеним обладнанням. Для підігріву води одиничних споживачів гарячого постачання допускається застосувати електричні водонагрівачі. 18.2.4 Підтримання внутрішньої температури, відносної вологості і швидкості руху повітря по ГОСТ 12.1.005-88 слід передбачати у виробничих приміщеннях з постійним (понад 2 год. за зміну) перебуванням обслуговуючого персоналу. Параметри повітря повинні відповідати вимогам для робіт легкої важкості (категорії І). ВБН В.2.2.-58.1-94 С.96 18.2.5 Значення внутрішньої температури приміщень слід приймати в залежності від часу перебування обслуговуючого персоналу: плюс 10°С – при роботі персоналу до 2 год. на зміну в холодний період року; плюс 5°С – при роботі персоналу не більше 15 хв. на зміну в холодний період року, а також для чергового опалення; плюс 40°С – при роботі персоналу не більше 15 хв. на зміну в теплий період року. 18.2.6 Системи опалення і опалювальні прилади для виробничих будівель СНН слід передбачати у відповідності до додатку 10 СНиП 2.04.05-91. В приміщеннях категорій А і Б, які мають припливну вентиляцію, слід проектувати, як правило, повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією. При обслуговуванні приміщення однією припливною системою, що використовується для повітряного опалення, в ній слід передбачати резервний вентиляційний агрегат. Для чергового опалення слід використовувати, як правило, основні опалювальні системи; при обгрунтуванні допускається застосування спеціальних систем чергового опалення з місцевими нагрівальними приладами. 18.2.7 Обігрів підлог відкритих продуктових насосних не передбачається. 18.2.8 Прокладання трубопроводів опалення під підлогою приміщень категорій А і Б не допускається, за винятком прокладання їх біля дверей і воріт; прокладання вказаних трубопроводів біля дверей і воріт слід передбачати в каналах, засипаних повністю піском і перекритих знімними плитами. 18.2.9 Необхідний повітрообмін у виробничих приміщеннях СНН повинен розраховуватись по кількості шкідливих речовин, вологи і тепла, що виділяються в приміщенні. Кількість викидів в продуктових насосних допускається приймати по таблиці 7 в залежності від типу засобів перекачки, що застосовується, і від нафти або нафтопродуктів, які перекачуються. При неможливості встановити кількість шкідливих виділень допускається визначати повітрообмін в приміщеннях (об’ємом понад 500 м3) по кратності у відповідності до таблиці 42. При визначенні повітрообміну по кратності висоту приміщень слід приймати:
Таблиця 42
С.97 ВБН В.2.2.-58.1-94 Закінчення таблиці 42
18.2.10 Вентиляцію в приміщеннях будівель і споруд СНН рекомендується приймати у відповідності до таблиці 43. Вентиляцію в приміщеннях будівель і споруд СНН, що розміщуються суміжно або на території центральних пунктів збирання нафтових родовищ, нафтопереробних або нафтохімічних підприємств слід проектувати у відповідності до спеціальних норм для цих підприємств.
Таблиця 43
ВБН В.2.2.-58.1-94 С.98 Закінчення таблиці 43
18.2.11 Вентиляційне обладнання по використанню повинне відповідати категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпечності, що визначається у відповідності до п.1.4 даних норм, а електродвигуни – відповідним вимогам ПУЕ. 18.2.12 Включення систем аварійної вентиляції слід передбачати від газоаналізаторів, зблокованих з вентустановками, і спрацьовуючих при вмісті вихухонебезпечних парів в повітрі приміщень, що відповідає 20 % НКВП; газоаналізатори повинні мати світлову і звукову сигналізацію. С.99 ВБН В.2.2.-58.1-94
В прміщеннях з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу сигнали повинні передаватись по місцю установки датчика і виходу всередині приміщення. В прміщеннях з періодичним перебуванням персоналу – біля входу поза приміщенням. Крім того, сигнали повинні подаватись на пульт оператора. В доповнення до автоматичного включення аварійної вентиляції слід також проектувати і ручне включення біля основного входу до приміщення. Продуктивність аварійної вентиляції повинна дорівнювати восьмикратному повітрообміну за 1 годину по внутрішньому об’єму приміщення незалежно від висоти приміщення. Для аварійної витяжної вентиляції слід, як правило, використовувати: а) основні системи витяжної загальнообмінної вентиляції, якщо витрата повітря забезпечує аварійний повітрообмін, з резервними вентиляторами; б) систему аврійної витяжної вентиляції в доповнення до основних систем, якщо витрата повітря основних систем не повністю забезпечує аварійний повітрообмін, з резервними вентиляторами. Аварійна вентиляція організованим припливом не компенсується. У виробничих приміщеннях і на зовнішніх площадках СНН слід керуватись відомчими вимогами до встановлення датчиків стаціонарних газосигналізаторів (ТУ нафтогаз). 18.2.13 Повітрообмін в приміщеннях лабораторій визначається по кількості повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами; при відсутності витяжних шаф і укриттів слід передбачати восьмикратний повітрообмінв 1 год. по внутрішньому об’єму приміщення. Об’єм повітря, що видаляється з приміщення лабораторії повинен перевищувати на 10% об’єм припливного повітря. Об’єм повітря, що видаляється через витяжні шафи, слід визначати по швидкості руху в розрахунковому прорізі шафи, що приймається рівним 0,2 м на метр довжини шафи, в залежності від ГДК шкідливих речовин, що використовуються в роботі:
В неробочий час в лабораторних приміщеннях слід передбачати природну витяжну вентиляцію з неорганізованим припливом. 18.2.14 Для приміщень категорій А і Б, заглиблених більше, ніж на 0,5 м нижче рівня планувальної відмітки землі, повітрообмін, визначений у відповідності до п.18.2.9 даного розділу, слід збільшувати на восьмикратний об’єм заглибленої частини. Для восьмикратного додаткового повітрообміну повинна передбачатись витяжна система з штучним спонуканням і видаленням повітря з нижньої зони заглибленої частини, або цей додатковий об’єм повинен бути забезпечений системою загалбно-обмінної витяжної вентиляції з штучним спонуканням. Якщо при зупинці вентилятора не може бути зупинено технологічне обладнання і припинення виділення з приміщення шкідливих речовин, слід для цієї витяжної системи передбачати встановлення резервного вентиляційного агрегату. При розміщенні заглиблених приміщень категорій В, Г, Д поза вибухонебезпечними зонами СНН спеціальні додаткові заходи по вентиляції не передбачаються. 18.2.15 Для приямків і каналів, які не вимагають щоденного обслуговування, і розташованих в приміщеннях категорій А і Б, слід передбачати витяжну вентиляцію з штучним спонуканням і двадцятикратним повітрообміном. Систему вентиляції приямків і каналів слід виконувати стаціонарною або пересувною вентиляційною установкою (без резерву) при умові зберігання на СНН резервного вентиляційного агрегату. ВБН В.2.2.-58.1-94 С.100
18.2.16 При проектуванні вентиляції каналізаційних і водопровідних будівель і споруд слід також дотримуватись вимог СНиП 2.04.03-85 і 2.04.02-84. 18.2.17 Технологічні колодязі (без наземної частини) перед обслуговуванням повинні бути провентильовані системою з штучним спонуканням (кратність повітрообміну не менше восьми) з наступною перевіркою газоаналізатором стану повітряного середовища.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |