Автоматичного пінного пожежогасіння

17.2.25 Інерційність стаціонарних УАПГ (час з моменту винекнення пожежі до поступання піни) не повинна перевищувати трьох хвилин.

17.2.26 Вода для приготування розчину піноутворювача, як правило, не повинна містити домішок нафти і нафтопродуктів.

Використання оборотної води на СНН для одержання рабочих розчинів піноутворювача слід передбачати у відповідності до таблиці 34 і п.18.1.18 даних норм.

17.2.27 Дозуючі пристрої повинні забезпечувати робочу концентрацію піноутворювача в водному розчині в залежності від типу піноутворювача і жорсткості води у відповідності до таблиці 32.

При гідравлічному розрахунку необхідно враховувати вплив в’язкості піноутворювача на величину втрат (згідно таблиці 34).

Відповідність концентрації піноутворювача, що вимагається, у воді перевіряється розрахунком по формулі:

100 ´ Q_П / (Q-Q_П) = x ± 1 (10)

де Q_П – витрата піноутворювача, л ´ с^-1;

Q – продуктивність установки, л ´ с^-1;

х – концентрація піноутворювача, яка вимагається, %.

17.2.28 Як піноутворюючі пристрої для УАПГ рекомендується застосовувати піногенератори, які утворюють піну кратності не менше 70-150 таких типів:

- ГПСС для гасіння в резервуарах зі стаціонарною покрівлею і понтоном,

- ГПС для гасіння в резервуарах з плаваючою покрівлею,

- ГПС, ГЧС і ГЧСМ для гасіння в приміщеннях.

Допускається застосування пінокамер інших конструкцій, які пройшли вогневі промислові випробування, рекомендовані до застосування і сертифіковані в Україні.

При використанні плівкотвірних піноутворювачів, для гасіння в резервуарах з плаваючою покрівлею і понтоном допускається застосування піногенераторів, що утворюють піну низької кратності від 4 і вище.

Для отримання і вводу піни у шар пального слід застосовувати високонапірні піногенератори, які утворюють піну низької кратності і сертифіковані в Україні. При цьому на нафтопроводах повинні бути передбачені пристрої, що запобігають потраплянню рідини, що зберігається, до пінопроводу, а запірно-пускова арматура повинна встановлюватись до і після високонапірного піногенератора з автоматичним і ручним керуванням. На кожному вводі до резервуару (рахуючи від стінки резервуару) повинні встановлюватись запірна арматура і зворотний клапан ручної дії.

17.2.29 На резервуарах з плаваючою покрівлею відстань по периметру резервуару між піногенераторами слід приймати не більше ніж 25 м.

На резервуарах інших конструкцій піногенератори слід розташовувати:

- при подачі на шар рідини – рівномірно по периметру;

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.76

- при подачі під шар рідини – піногенератори можуть розташовуватись у вузлах за розрахунковою іх кількістю, при цьому мінімальна кількість вводів пінопроводів до резервуару від вузлів піногенераторів повинна відповідати:

1 – при діаметрі резервуару до 24 м включно.

2 – при діаметрі резервуару понад 24 до 36 м вкл.

2 – при діаметрі резервуару понад 30 до 42 м вкл.

2 – при діаметрі резервуару понад 42 до 48 м вкл.

2 – при діаметрі резервуару понад 48 м.

При діаметрі резервуару понад 60 м додатково передбачається один ввід на кожні 500 м² площі горіння резервуару.

Установка піногенераторів (пінокамер) і вводів пінопроводів на стінці резервуару виконується відповідно до вимог розділу 8 ВБН В.2.2-58.2-94.

17.2.30 Розрахунок необхідної кількості піногенераторів виконується в залежності від загальної витрати по їх середній продуктивністі, але не менше двох, а запас засобів – по їх максимальній продуктивності.

17.2.31 При застосуванні засувок з електроприводом в районах з можливим затопленням колодязів грунтовими водами електропривід засувки повинен бути піднятий над рівнем землі і накритий захисним кожухом.

17.2.32 Систему керування установкою слід передбачати в диспетчерському пункті (ДП) або в операторній (при відсутності ДП) і спрацювання УАНГ в пождепо (при його наявності).

С.77 ВБН В.2.2.-58.1-94

Таблиця 34

Довідкова

ВБН В.2.2.-58.1-94 С.78

Поиск по сайту: