Критерії оцінки ідеї

При оцінці ідей слід враховувати такі критерії, як новизна, ефективність, опрацьованість і комплексність.

Новизна. Ідея володіє новизною, якщо вона пропонує нові процеси, концепції, способи і матеріали. Новизна ідеї розглядається через:

• потенційні можливості, які виявляються в здатності ідеї спонукати до знаходження нових рішень;

• оригінальність.З практичної точки зору ідея вважається за оригінальну, якщо подібної до неї немає серед вже відомих людям, що працюють в певній області. Тому інженерна ідея, запропонована бухгалтером, може бути оригінальною саме для нього, а не для інженера;

• гнучкість – це дуже важлива характеристика ідеї. З одного боку, володіючи цією якістю, ідея дає новий погляд на проблему, новий шлях її рішення, а з іншого, вона і сама здатна до зміни і модифікації.

Ефективність. Ідея ефективна, якщо з її допомогою можна розглядати будь-які компоненти проблеми:

• адекватність – суть цього критерію достатність ідеї. Вона адекватна, якщо відповідає рівню складності проблеми. Адекватність ідеї може бути визначена як її здатність здолати перешкоди на шляху до рішення завдання. Крім того, ідея, що допомагає вирішувати складніші проблеми, буде оцінена значно вище, ніж що не володіє такою якістю;

• застосовність – характеризує міру зручності використання ідеї для вирішення даного завдання.

• Логічність- застосування даного критерію доцільно для виявлення того, наскільки ідея відповідає "правилам гри", тобто співвідноситься із загальновизнаними науковими фактами.

• корисність - ідея, яку можна застосувати до вирішення певних завдань, вже корисна сама по собі;

• цінність - будь-яка ідея, що застосована до вирішення навіть деяких проблем, володіє певною цінністю.

Опрацьованість і комплексність. Критерії, що відносяться до цієї категорії, відображають головним чином естетичні якості ідеї. В цілому комплексність ідеї визначається рівнем врахування нею різних елементів компонентів проблеми і зведенням їх в єдине ціле, зокрема:

• привабливість. Ідея володіє привабливістю, якщо вона звертає на себе увагу людей, які її розглядають або ж тих, на кого вона впливає;така ідея може також викликати здивування, подив, радість і готовність прийняти її беззастережно;

• рівень складності. Рівень складності ідеї може розглядатися в різних аспектах: технічному, змістовному, феноменальному. Комплексність ідеї асоціюється також з певною сферою використання і різноманіттям чинників, що враховуються нею;

• витонченість – виявляється в способі викладу ідеї. Витончена ідея характеризується простотою, доступною формою представлення складних понять;

• виразність - ясність викладу суті ідеї. Виразна ідея краще і легше сприймається.

• органічність - ідея, комплексна або цілісна, сама по собі вже органічна: вона сприймається як єдине ціле, як система;

• можливість реалізації. При розгляді ідеї, що добре опрацьована, інколи стає очевидним, що її реалізація вимагає чималих сил. Чим більше помилок зроблено при формулюванні ідеї, тим більше трудомісткою буде її реалізація.

64.Основні підходи до методів об'єднання команди

Розрізняють чотири основні підходи до методів об'єднання команди: цілевизначальний (заснований на цілях), міжособовий (інтерперсональний), ролевий і проблемно-орієнтований:

1. Цілевизначальний підхід,дозволяє членам групи краще орієнтуватися в процесах вибору і реалізації групових цілей. Процес об'єднання команди здійснюється за допомогою консультанта. Цілі можуть бути стратегічними за своєю природою або встановлені відповідно до специфіки діяльності, наприклад, як зміна продуктивності або рівня продаж, а також як зміна внутрішнього середовища або яких-небудь процесів.

2. Міжособовий підхід (інтерперсональний) – сфокусований на поліпшенні міжособових відносин в групі. Його мета – збільшення групової довіри, заохочення спільної підтримки, а також збільшення внутрішньокомандних комунікацій.

3. Ролевий підхід – проведення дискусії і переговорів серед членів команди щодо їх ролей; передбачається, що ролі членів команди частково перекриваються. Командна поведінка може бути змінена в результаті зміни їх виконання, а також індивідуального сприйняття ролей.

4.Проблемно-орієнтований підхід до формування команди (через вирішення проблем) передбачає організацію наперед спланованих серій тренінгів (за участю третьої сторони – консультанта) групи людей, що мають спільні організаційні відносини і цілі. Зміст процесу включає послідовний розвиток процедур вирішення командних проблем, і потім досягнення головного командного завдання. Передбачається, що поряд з напрацюванням такого уміння у всіх членів команди активність щодо його формування має бути також сфокусована на виконанні основного завдання, міжособових уміннях, а також може включати постановку цілей і виявлення функціонально-ролевих співвідношень.

Поиск по сайту: