Історія створення, мета і значення Червоної книги

Ідея створення Червоної книги належить видатному англійському зоологові, професору Пітеру Скотту. Вона являє собою зібрання фактів про унікальних мешканців нашої планети, над якими нависла загроза зникнення або які вже зникли.Історія створення Червоної книги розпочинається з того, що вчені і прогресивні суспільні діячі вже в кінці ХІХ – на початку ХХ століть усвідомили, яку велику загрозу природі несе суспільна діяльність усезростаючого людства. З ініціативи вчених світу в 1948 році на Міжнародній конференції в місті Фонтенбло (Франція) створюється Міжнародна спілка охорони природи, яка згодом отримала назву "Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів" (МСОП). Цією спілкою у 1949 році була створена комісія для формування анотованих списків рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. Списки таких рослин і тварин були названі "Червоною книгою", оскільки червоний колір є символом небезпеки, тривоги, попередження.

Формування першого видання Червоної книги тривало 14 років. У 1963 році вийшло в світ перше видання Червоної книги у двох томах. Перший том містив відомості про 211 видів і підвидів ссавців, а другий – про 312 видів і підвидів птахів.

Кожному видові відводилася окрема сторінка, на якій у стислій формі подавалися відомості про минуле, сучасний стан, розповсюдження та чисельність у природі; вказувалися причини, що обумовили гальмування їх розмноження та створили загрозу зникнення. Окрім того, пропонувалися заходи щодо охорони цих тварин у природі та неволі.

Друге видання Червоної книги було здійснене в 1966-1971 роках. Це видання складалося з трьох томів. На сторінках цього видання, окрім інформації про ссавців і птахів, містилася інформація про плазунів та земноводних. При підготовці другого

видання Червоної книги була вироблена нова класифікація рідкісних тварин, які до неї заносяться. Класифікація включала п’ять категорій:

1. Зникаючі – види, чисельність яких швидко скорочується, збереження яких уже неможливе без здійснення спеціальних заходів.

2. Види, чисельність яких скорочується, – ці види ще зустрічаються в кількості, достатній для виживання, але чисельність їх швидко зменшується.

3. Рідкісні – ці види ще не знаходяться під загрозою зникнення, але знаходяться в такій невеликій кількості й на таких обмежених територіях, що можуть швидко зникнути.

4. Невизначені види – це маловідомі види; можливо, вони знаходяться під загрозою зникнення, але через недостатню вивченість про них відсутня достовірна інформація.

5. Відновлені види – види, чисельність яких почала зростати завдяки реалізації спеціальних заходів, що усунули небезпеку їх зникнення.

Третє видання Червоної книги вийшло у 1972 році. До цього видання була включена інформація про 528 видів і підвидів ссавців, 619 птахів, 153 плазунів. На сторінках цього видання опис тварин розпочинався з визначення статусу і сучасного стану виду чи підвиду, визначення їх географічного розповсюдження, вказувались їх популяційна структура і чисельність, заходи охорони та відновлення.

Четверте видання Червоної книги здійснене в 1978-1980 роках. Воно включає інформацію про такі види і підвиди: 226 видів та 79 підвидів ссавців, 181 вид та 77 підвидів птахів, 77 видів та 21 підвид плазунів, 35 видів та 5 підвидів земноводних, 168 видів та 25 підвидів риб прісноводних водойм. Уже в цьому виданні подається 7 видів ссавців, 4 види птахів та 2 види плазунів, які відновлені й занесені до п’ятої категорії.

З національних Червоних книг та шляхом анкетного обстеження комісія МСОП одержує інформацію про біологію видів і окремих популяцій, їх екологічний статус, позитивні фактори, що впливають на стан зникаючих рослин і тварин.

Про Червону книгу люди вперше заговорили після другої світової війни. Історики й економісти, політики і громадські діячі, статистики і фінансисти підсумували матеріальні і моральні втрати, що зазнало людство. Про це багато написано, але ніде не сказано й не підраховано, які колосальні збитки були завдані природі, її флорі та фауні.У результаті багаторічної роботи комісії служби виживання тварин і рослин МСОП у 1963 році вперше з’явився реєстр рідких і зникаючих видів диких рослин і тварин, якому була дана назва Red Date Book, тобто Червона книга фактів. У подальшому її назва дещо спростилась – ЧЕРВОНА КНИГА.

Червона книга – список рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин, які потребують захисту й охорони. Необхідність захисту й охорони фауни і флори виникла у зв’язку з антропогенним тиском, індустріалізацією суспільного життя, науково-технічним прогресом. Зростає кількість людей, зростають і різноманітні техногенні шуми, порушується цілісність природи, все більше територій залучається до господарської діяльності – вони розорюються, будуються міста і дороги, зростає військовий вплив на природу. В результаті скорочується кількість видів рослин і тварин. Зовнішнє середовище забруднюється, особливо синтетичними речовинами, які не властиві для природи, змінюється газовий склад повітря. Все це, врешті-решт, стає значною загрозою людству і життю на Землі.

Червона книга ставить за мету звернути увагу людства на неповторність усього живого на Землі. Вид, який знищений сьогодні, ніколи більше не буде поновлений.

Червона книга звертає увагу на важливість принципу взаємозалежності і рівноваги в природі: якщо будуть порушені одні елементи природи, то це обов’язково обумовить інші, і так до нескінченності. Червона книга підкреслює, що все живе в природі є безцінним, ця безцінність має прямий і непрямий характер вираження. Навіть з точки зору потреб людини одні елементи природи цінні сьогодні, а інші мають потенційну цінність: вони будуть потрібні і корисні для людини в майбутньому.

Навіть на сучасному рівні розвитку науки ми не можемо передбачити на майбутнє, що і в якій мірі буде корисним і потрібним людині. Книга ставить за мету допомогти людині філософськи і конкретно осмислити значення рівноваги в природі, що природа повинна розвиватись тільки за своїми законами саморозвитку, самовідтворення, самозахисту, самовдосконалення. А реалізуватися закони "само-" здатні лише за умов збереження всього різноманіття живого світу.

Отже, Червона книга – це не закон, а зібрання фактів. Червона книга інформує, закликає, попереджує, радить.У 1973 році МСОП опублікувала детальний уточнений "ЧОРНИЙ СПИСОК" (безповоротних утрат), який констатував, що, починаючи тільки з 1600 року, зникло 63 види ссавців і 55 їх підвидів; до їх числа належать тур, який дав людині свійську корову, Стеллерова корова (морський ссавець довжиною до 8-10 метрів, висотою 3,5 метри, вагою до 4 тонн, який жив у морських водах біля островів

Беринга, Мідного, Командорського архіпелагу, відкритий лише у 1741 році Стеллером, а вже до 1768, тобто всього за 27 років, знищений в результаті хижацького промислу).Зник дикий кінь-тарпан.Останній мандруючий голуб був убитий у 1899 році.Птахів з 1600 року знищено до 94 видів – безкрила гагарка, каролінський папуга, лабрадорська гага, дронт та інші.З 1600 року зникло понад 230 видів інших хребетних тварин: риб, земноводних, гадів.Трагізм полягає в тому, що відродити втрачені види, хай навіть це буде найнижча, найпростіша істота, при всіх наших досягненнях НТП, людина не зможе ні сьогодні, ні в майбутньому.У фауні світу налічується понад 4050 видів ссавців.У наш час очевидна необхідність збереження на землі, у воді і в атмосфері всього різноманіття рослин і тварин, звичайно, виключаючи ті види, яких загальновизнано шкідливими через свій вплив на ті чи інші елементи біосфери, на саме життя. Наприклад, збудники інфекційних й інвазійних захворювань, їх розповсюджувачі; шкідники нашого домашнього господарства – миші, пацюки; паразити – клопи, воші, таргани тощо. Але часто поділ тваринного і рослинного світу на "корисних" і "шкідливих" є суб’єктивним і обумовлює величезні втрати, підрахувати які навіть неможливо. Такий поділ є величезною методологічною помилкою.Кожний вид несе в собі неповторний генофонд, який склався в результаті природного добору в процесі його еволюції. Всі види мають потенційну екологічну та економічну цінність для природи і для людини, оскільки неможливопередбачити, які види можуть стати з часом корисними або навіть незамінними. Можливості використання видів настільки непередбачені, що було б великою помилкою дозволити вимерти якомусь видові тільки тому, що сьогодні ми не знаємо його корисності.

Наукова і практична цінність реліктових і ендемічних тварин і рослин визначається тим, що багато з них є носіями стародавніх генетичних комбінацій, тобто становлять найцінніший генофонд флори і фауни.

Багато питань філогенії, систематики, географії рослин і тварин не були вирішені досить повно, якщо б дослідники не мали у своєму розпорядженні всього різноманіття видів флори і фауни.

У природі умови життя диких тварин, стан оточуючого середовища постійно змінюються під впливом багатьох факторів, тому Червона книга будь-якого рівня –міжнародна, окремої країни – не може бути стабільною.

Червона книга – сигнал тривоги і збірка даних, що характеризують стан видів тварин і рослин, які потрапили у біду. Вона подає також рекомендації з їх відродження для подальшого існування, а в ряді випадків – хоча б для збереження в неволі або напіввільному утримуванні в "зоологічних банках" як величезну цінність природи.

Зоологічний банк – це спеціальні розплідники без доступу в них масового відвідувача, призначені для утримування, вивчення і розведення рідкісних та тих тварин, які знаходяться під загрозою зникнення.

Офіційно Червона книга – документ державної важливості, "охоронна грамота" для дикої фауни і флори. Над її створенням працюють багато висококваліфікованих учених-біологів, цілі інститути, вчені заповідників, національних та інших парків.

Червона книга на сьогодні – зброя в боротьбі за охорону природи. Вона "індикатор" нашого ставлення до природи, показник нашого громадянського сумління і відповідальності перед природою, загальнолюдською культурою.З 1971 року відомості про зникаючі види друкуються на червоних аркушах; про види, які скорочуються, – на жовтих аркушах (янтарна книга); про рідкісні види – на білих аркушах; про невизначені види – інформація подається в кінці книги на сірих аркушах. Врятовані види друкуються на зелених аркушах, а зниклі види – на чорних аркушах.

Червона книга має значення:

1) біологічне – вона розрахована на фахівців, науковців;

2) природоохоронне – передбачає розробку заходів збереження тварин і рослин;

3) юридичне – встановлює особливий правовий статус видів тварин і рослин; визначає підвищену кримінальну, адміністративну та матеріальну і моральну відповідальність; є підставою розробки нових законів, покарання порушників закону про охорону природи;

4) наукове – є підставою для обґрунтування створення нових заповідних територій; слугує науковим довідником;

5) культурно-просвітницьке й освітнє.

Критеріями занесення до Червоної книги є:

1) хорологічний – поширення, стан популяцій ендемічних видів з розірваним

ареалом, рідкісні;

2) флорогенетичний – реліктові види (представники різних геологічних періодів);

3) еколого-ценотичний – види, які зникають;

4) прагматичний – практичне використання того чи іншого виду;

5) естетичний тощо.

Червона книга – це предмет наукової діяльності, досконалий підручник і

посібник, надійний порадник і рекомендації для дій.

Зелена книга

Зелені книги – нова форма науково обґрунтованої охорони рослинних угруповань.

Відомо, що Червоні книги включають рідкі таксони рослинного і тваринного світів. Але екологами встановлено, що життєздатність біологічних видів можна забезпечити лише при охороні всіх угруповань, компонентами яких вони є, а також ландшафтів, з якими ці угруповання пов’язані екологічно і філоценологічно. Тому задачу збереження рослинного світу і підтримки природного філоценогенетичного процесу у природі необхідно вирішувати у єдиному плані охорони генофонду і фітоценофонду, тобто генетичного і фітоценотичного різноманіття природних екосистем.

У природоохоронній літературі питання про необхідність видання поруч із Червоними книгами Зелених книг порушили українські ботаніки. Ними встановлені критерії виділення ценозів, які потребують охорони, охарактеризовані рідкі, зникаючі і типові синтаксони різного рангу, приведені мотиви і категорії їх охорони, поширення і видовий склад.

Зелена книга України буде сприяти розширенню сітки природно-заповідного фонду країни.Флора України налічує понад 25 тисяч видів, у тому числі: судинних рослин –понад 4,5 тисяч видів, мохоподібних – 800 видів, водоростей – 4 тисячі видів, лишайників – 1000 видів, грибів – понад 15 тисяч видів. Все це різноманіття вивчається, його стан відображається в Зеленій книзі.

Поиск по сайту: