Б) греко-перські війни

Міжнародні відносини у Давній Греції

А) форми міжнародних зв’язків у Давній Греції

Грецька дипломатія здійснювалася у формі переговорів, обміну посольствами, укладан­ня оборонних і наступальних союзів, різного роду міжнародних угод, а також у таких інсти­туціях, як конференції та міжнародні організації.

Найстарішою формою відносин і міжна­родного права в Давній Греції була проксенія, або право публічної гостинности. Ця інституція загалом вважається зародком су­часної консульської служби.

Давнім міжнародним інститутом були та­кож амфіктіонії'- релігійні союзи. До їхньо­го складу входили племена, що жили довкола святилища (амфіктіони - ті, хто живуть довко­ла). Початковою метою амфіктіоній було влаштування спільних жертвоприношень та свят на честь вшановуваного божества, захист храму та його скарбів, що нагромаджувалися від приватних та громадських жертвоприно­шень і покарання святотатців та порушників священних звичаїв.

Най-впливовішою амфі-ктіонією була Дель-тійсько-Термо-пільська, до якої вхо­ дило 12 племен. Вона утворилася шляхом об'єднання Дельтійської при храмі Аполлона та Термопільської амфіктіоній при храмі Де-метри.

Іншим видом міжнародних зв'язків у Греції були договори про військово-політичні сою­зи — симахії. Найзначнішими з них були Лаке-демонська (виникла в VI ст.) та Атенська (Де-лоська, виникла під час греко-перських війн).

Союзники в Атенській симахії платили особ­ливий внесок — форос у спільну казну на Де-лосі та більшою мірою залежали від Атен. З ча­сом Делоська симахія перетворилася на Атенсь-ку державу (архе). Відносини між двома сима-хіями були ворожими. В другій половині V ст. це призвело до Пелопоннеської війни (431 — 404рр. до її. е.). 404 р. в цій війні Атени зазнали поразки. Атенська симахія була знищена.

У IV cm. склалися союз беотійських міст, очолюваний містом Теби, та союз сільських громад Етолії.

б) греко-перські війни

перський цар Дарій І близько 514-512 pp. до н. е. здійснив похід до Скитії.

Атенці втратили контроль над протоками, який перейшов до Перської держави. Ще 525 р. до н. е. перси підкорили Єгипет і греки не мог­ли розгортати торгівлю в цій країні.

Aтенці завдали нищівної по­разки халкідянам й тебейцям. Вони рушили на Халкіду й заволоділи Евбеєю.

Перемога зміцнила внутрішньополітичну стабільність в Атенах, а разом із тим і їхнє міжнародне становище.

500 р. до ч. е. спалахнуло повстання в Мілеті та інших містах Іонії. Вони звернулися за допомогою до інших грецьких держав. Повстанців підтри­мали лише Атени й Еретрія на Евбеї, які відря­дили на допомогу повстанцям свої кораблі. Однак після перших успіхів повстанці зазнали поразки, Мілет було взято штурмом (494 р. до н. е.) й повністю розорено, а більшість його жителів вбито або виведено в рабство. Повс­тання іонійських міст було придушене.

Допомога Атен та Еретрії була викорис­тана персами як привід для оголошення війни грецьким полісам. Влітку 492 p. перський пол­ководець Мардоній очолив похід на Грецію численного перського сухопутного-війська та флоту.

Греко-перські війни (500—449рр. до н. е.) розпадаються на кілька воєнних кампаній різної тривалосте. Таких воєнних кампаній виділяють п'ять.

500 - 494 pp. до н. е. - повстання Мілета й грецьких держав Малої Азії проти перського ярма; поразка повстання.

492 p. - похід сухопутного війська та фло­ту персів під проводом Мардонія; невдача походу. 490 pp. - вторгнення перських військ на територію Евбеї та Аттіки; зруйнування Еретрії. 12 вересня 490р. до н. е. —перемога греків при Маратом; відхід перського фло­ту від берегів Греції.

480-479 р. - похід перського царя Ксеркса (486^65) на Грецію, кульмінаційний період греко-перських воєн; 480р. дон. е. —героїч­на оборона греками Термопільського про­ходу, перемога персів, спустошення Аттіки й розорення Атен; 28 вересня 480р. до н. е. -перемога греків у морській битві біля о. Саламін; 479 р. до н. е. — перемога греків у вирішальній битві при Платеях, втеча реш­ток сухопутного війська персів до Азії; пере­мога греків у морському бою біля мису Міка-ле. 478 р. до н. е. — заснування Атенського (Делоського) морського союзу.

478 - 459 pp. - зміна характеру воєнних дій, перехід стратегічної ініціативи до греків, визволення від персів грецьких островів Егейського моря й Малої Азії, посилення атенської військової могутности; 469 p. - пе­ремога греків над персами біля р. Еврімедон-та в Памфілії.

459 — 449рр. до н. е. — військова експеди­ція Атен до Єгипту на підтримку анти-перського повстання; поразка Атен та їхніх союзників. 449 p. — перемога над пер­сами при Саламіні на Кіпрі й завершення греко-перських воєн.

Поряд зі збройними силами перського царя діяла й перська дипломатія, яка ставила на меті використати суперечності між окре­мими грецькими полісами та спертися на ари­стократію та політичних вигнанців з Атен.

Однак персам було важко роз'єднати со­юзників.

Атенці відмовилися від пе­реговорів із персами й запевнили спартанців у союзницькій вірності

Проте як тільки небезпека іноземного вторгнення минула, між Атенами й Спартою розгорнулася боротьба за гегемонію в Греції. Суперництво посилювалося й врешті призве­ло до війни між полісами (Перша Пелопон­неська війна, 457—445 pp. до н. е.), яка за­кінчилася Тридцятирічним миром (445р.). Договір про мир передбачав, що атенці звільняють захоплену ними Мегариду й інші опорні пункти в Пелопоннесі. З територій, завойованих атенцями за ними залишалася лише Егіна й Навпакг. Договір закріпив у Греції систему політичного дуалізму, або двоцент-ровости в політичній системі Еллади.

Одним із дискусійних питань в історії Дав­ньої Греції є питання про завершення греко-перських війн та про укладення підсумкового договору між греками та Перською держа­вою.

Атени уклали п'ятирічний мир зі Спар­тою в 451 р. до н.е. В 451 або в 450 р. до н.е. вони зорганізували морський похід проти Кіпру, який був центром перського пануван­ня в східній частині Середземного моря, під началом стратега Кімона на 200 своїх і союз­ницьких кораблях.

Каллієвого миру 449 р., який, на думку дослідників, був лише віднов­ленням миру, укладеного при Евримедонті. Калліїв мир підбивав підсумок атено-перських відносин за більш ніж п'ятдесятиріч­ний період війн, які велися між еллінами й пер­сами, в результаті яких перси були вимушені визнати себе переможеними, в усякому разі, в своїх претензіях на панування в Егеїді.

Калліїв мир був, швидше за все угодою між Атенами й Персією про поділ сфер впли­ву в Малій Азії та Егеїді.

в ) дипломатична боротьба в епоху Пелопоннеської війни

412р. між Персією та пелопоннесцями в Спирті було укладено мирний договір, за яким перському цареві передавалася "вся країна й усі міста, якими нині володіє цар і якими володіли його предки". Усі податки з малоазійських міст, які до того надходили до Атен, тепер передавалися перському цареві. Війну проти Атен відтоді мали вести спільно цар, лакедемоняни та їхні союзники.

Цей договір спричинив обурення в Греції

Під час цієї війни утворилася антиспар-танська коаліція в складі Атен, Теб та інших міст. Почалася Коринтська війна (395-3 87 pp.), спровокована Персією. Боротьба на два фрон­ти - в Греції й Малій Азії—підірвала сили Спар­ти. Вона була дощенту розорена й виснаже­на, а сили Атен стала відроджуватися. Між Атенами й Піреєм були споруджені нові мури ("Довгі стіни"). Атенська демократія знову піднесла голову.

Між спартанцями й атенцями розпочи­нається запекла боротьба за вплив на персь­кого царя. Спартанці та атенці відправили по­сольства до персів. Посольство спартанців очолював Антиалкід.

За цих несприятливих для Спарти обста­вин 386р. до н. е грекам було нав'язано умо­ви миру, який набув назви Аніпиилкідового або "царського", оскільки він був підписа­ний в Сузах, резиденції перського царя

Так перси домоглися відновлення свого панування на Егейському морі та в грецьких містах Малої Азії. Персія одержувала мож­ливість втручатися у внутрішні справи Елла­ди. Антиалкідів мир узаконював політичну роздробленість, а відтак - слабкість Греції та дипломатичну поразку Атен. Однак таке ста­новище тривало недовго: сама Перська дер­жава стала розвалюватися. Повстання в Єгипті, на Кіпрі та Сирії вибухали одне за одним.

На півночі Балкан стала міцніти нова сила - Македонія.

Поиск по сайту: