|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правопис прислівників. Прислівник – самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії чи стану або ступінь і міру вияву іншої ознаки чи обставиниПрислівник – самостійна невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії чи стану або ступінь і міру вияву іншої ознаки чи обставини. Прислівники характеризуються такими властивостями. Вони не відмінюються. Мають властиві тільки їм словотворчі суфікси -о, -е /добре, весело/, - и, - ому, -ему /по-новому, по-моєму, по-братськи/. Співвідносяться лексично і словотворчо з усіма відмінюваними частинами мови, від яких походять: іменниками /вночі, кругом/, прикметниками /тихо, швидко/, числівниками /по-перше/, займенниками /по-нашому/. При написанні прислівників слід пам'ятати: 1 У кінці прислівників після г, к, х пишеться и: трохи, наввипередки. 2 Частка ні з прислівником пишеться разом: ніде, ніколи, ніяк. 3 Частка не з прислівником пишеться разом, якщо виражає у сполученні з ним одне поняття /несподівано, недалеко/, й окремо – з підсилювальним прислівником /не дуже, не зовсім/. 4 Прислівники зберігають подвоєння н, наявне у прикметниках, від яких вони утворені: зрання, спросоння. 5 Складні прислівники пишуться разом, якщо: а) утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: щодня, направо, вдруге, всупереч; б) утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, що-, як-: абияк, анітрохи, деколи, щонайбільше, якраз; в) утворені складанням основ: праворуч, сьогодні, самостійно, мимоволі. 6 Через дефіс пишуться складені прислівники: а) утворені за допомогою часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то, -от, -но, -таки: будь-хто, коли-небудь, казна-де, хтозна-як, якось-то, як-от, все-таки; б) утворені з двох повторюваних синонімічних або антонімічних при-слівників: пліч-о-пліч, видимо-невидимо; в) утворені від прикметника або займенника за допомогою прийменника по: по-бойовому, по-людськи; г) утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-будь, віч-на-віч. 7 Окремо пишуться прислівникові сполучення: а) що складаються з прийменника та іменника, у яких іменник зберігає своє лексичне і граматичне значення: до побачення, за кордоном, на відмінно, по можливості; б) які складаються з двох іменників та одного або двох прийменників: рік у рік, один в один, з дня на день; в) утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого /середнього/ роду: в основному, в цілому; г) утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє. Прийменник
Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні. За походженням прийменники поділяються на прості (первинні) і похідні (вторинні). До простих належать прийменники: в, до, від, у, з, за, над, під, при, про, через, без, для, по, серед. Похідні прийменник утворилися від інших частин мови: попід, навколо, спереду, поза, понад, перед, близько, посеред. За морфологічним складом прийменники поділяються на: – прості: у, до, на, з, за, під, перед і т.д.; – складні: з-за, з-між, з-над, з-поза, з-поміж, з-понад, з-під, поміж, проміж, заради, утворені сполученням двох або кількох простих прийменників; – складені: з метою, в галузі, під час, по лінії, поруч з, незалежно від, незважаючи на, відповідно до, згідно з, у зв’язку з, утворені з одного або двох прийменників, іменника з прийменником, прислівника з прийменником. Їх ще називають прийменниковими зворотами. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |