|
|||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Прийменник ПО у професійному мовленні
Для українського мовлення важливе правильне вживання прийменника ПО, особливо тоді, коли йдеться про переклад із російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником ПО в українській перекладаються цілим рядом прийменникових конструкцій:
Частки
Частки належать до неповнозначних /службових/ частин мови. Функція часток – надати додаткових семантичних відтінків певному слову або реченню в цілому. Розрізняють такі основні семантичні групи часток: – стверджувальні: так, авжеж, аякже, атож; – заперечні: не, ні, ані; – питальні: чи, хіба, невже; – умовні: би /б/; – спонукальні: хай, нехай, но; – підсилювально-видільні: же/ж/, таки, якраз, саме, тільки, лише, Частки можуть стояти перед словом та після слова. Частки можуть писатися разом, окремо, через дефіс з тими словами, які вони доповнюють у значенні. 1 Пишуться разом: частки що-, -ся, -сь, як-, аби-, де-: щодоби, щотижневе, підвестися /подняться/, хтось, комусь, якнайкраще, абихто, абияк, деякий, декому, а також частки: -би /б/, -то, -же /ж/, якщо вони входять до складу інших часток і сполучників: мовби, нібито, тобто, авжеж, теж, отже. Порівняйте: коли ж — прислівник + частка авжеж — частка мовби — сполучник мовив би — дієслово + частка. 2 Пишуться окремо: частки ну, за, ще, хоч, ось, же, би, які надають різних смислових та емоційних відтінків цілому висловлюванню: ось і прийшов, хоч би приїхав, знав же, малював би; а також: – частка таки у препозиції /перед словом/: таки знав, таки вона; – частка що у постпозиції /після слова/: поки що, дарма що, хіба що; – якщо частка розділена зі словом іншою часткою або прийменникком: тому ж то /але тому-то/, казна в чому /але казна-що/, ні з ким /але ніхто/, де про когось /але дехто/. 3 Пишуться через дефіс: частки -бо, -но, -то, -таки /у постпозиції/, будь-, -небудь, казна, хтозна-: тільки-но, пішов-таки, співай-бо, хто-небудь, будь-хто, казна-де, хтозна-як. Правопис часток не і ні
Частка НЕ пишеться разом: 1 Коли вона виступає в складі будь-якої частини мови в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частини не вживається: невільник, нежить, непохитний, негайний, невдовзі, незабаром, неволити, незчутися, нездужати, але не здужати /рос. не осилить/, неславити /рос. порочить, бесславить/, але не славити /рос. не прославлять/. 2 Коли вона є частиною префікса недо -, який означає неповну міру чогось: недобачати, недовиконувати, недоїдати, недооцінювати, недостача, недоторканність, недолік; але порівняйте: він недочував /постійна ознака/, він не дочув моїх слів /одноразова дія/. 3 Коли вона з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками означає одне поняття /часто можна підібрати антонім/: невміння, неволя, невеселий, неабиякий, недалеко, недарма, а також незважаючи на.... Запам'ятайте! Якщо поруч із прикметником є слова далеко, зовсім, аж ніяк або пояснювальне слово із часткою ні, то не пишеться окремо: нецікава, але: нітрохи не цікава; нездатний, але: ні до чого не здатний; невеликий, але: зовсім не великий. З дієприкметником, що не має при собі пояснювальних слів і стоїть перед іменником: нез'ясовані питання, але: питання не з'ясовані; неспростовані факти, але: факти не спростовані.
Частка НЕ пишеться окремо: – зі словами, з якими вона не становить одного поняття, а є лише запереченням /правопис стає зрозумілим тільки за наявності речення; – з дієсловами, дієслівними формами, прикметниками, що виступають у функції присудків: ця справа не складна; – з числівниками, займенниками, присудковими словами, прийменниками і сполучниками: не перший, не три, не я; не тобі, не так, не то... не то, не можна, не треба, не досить а також: не дуже, не зовсім, не раз. Частка НІ пишеться разом: - із займенниками: ніхто, нічий; - із прислівниками: нізащо, нізвідки, ніколи, ніскільки.
Частка НІ пишеться окремо: - у складі стійких словосполучень: ні риба ні м'ясо, ні кроку далі; - якщо вона виступає у функції повторювального єднального сполучника: ні ходити ні говорити; ні спати ні їсти. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |