 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Прийменник ПО у професійному мовленні
Для українського мовлення важливе правильне вживання прийменника ПО, особливо тоді, коли йдеться про переклад із російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником ПО в українській перекладаються цілим рядом прийменникових конструкцій:
| Російська мова | Українська мова |
| По По приказу, по правилам, по схеме, по роману, по сведениям, по указанию, по адресу /проживать/, по призванию | => за За наказом, за правилами, за схемою, за романом, за свідченнями, за вказівкою, за адресою/мешкати/, за покликанням |
| По По случаю, по инициативе, по вопросам торговли, по уважительной причине, исследования по маркетингу, лекции по праву, за-меститель по хозчасти | => з З нагоди, з ініціативи, з питань торгівлі, з поважної причини, дослідження з маркетингу, лекції з права, заступник з госпчастини |
| По По заказу, по требованию, по просьбе, по адресу /прислать/, по предложению | => на На замовлення, на вимогу, на прохання, на адресу /надіслати/, на пропозицію |
| По Инспекция по делам несовершеннолетних, прийти по делу, по выходным, по всем направлениям | => у/в Інспекція у справах неповнолітніх, прийти у справі, у вихідні, у всіх напрямках |
| По Меры по улучшению условий труда, курсы по изучению английского языка | => для Заходи для поліпшення умов праці, курси для вивчення англійської мови |
| По По прибытии, по истечении времени, по получении | => після Після прибуття, після закінчення часу, після отримання |
| По По улице, по почте, по объему, по содержанию, младший по званию | => без приЙменника Вулицею, поштою, обсягом, змістом, молодший званням |
| По Дежурный по району, по возможности, коллеги по работе, приказ по інституту | По Черговий по району, по можливості, колеги по роботі, наказ по інституту |
Частки
Частки належать до неповнозначних /службових/ частин мови. Функція часток – надати додаткових семантичних відтінків певному слову або реченню в цілому. Розрізняють такі основні семантичні групи часток:
– стверджувальні: так, авжеж, аякже, атож;
– заперечні: не, ні, ані;
– питальні: чи, хіба, невже;
– умовні: би /б/;
– спонукальні: хай, нехай, но;
– підсилювально-видільні: же/ж/, таки, якраз, саме, тільки, лише,
лиш, навіть, хоч.
Частки можуть стояти перед словом та після слова. Частки можуть писатися разом, окремо, через дефіс з тими словами, які вони доповнюють у значенні.
1 Пишуться разом:
частки що-, -ся, -сь, як-, аби-, де-: щодоби, щотижневе, підвестися /подняться/, хтось, комусь, якнайкраще, абихто, абияк, деякий, декому,
а також частки:
-би /б/, -то, -же /ж/, якщо вони входять до складу інших часток і сполучників: мовби, нібито, тобто, авжеж, теж, отже.
Порівняйте:
коли ж — прислівник + частка
авжеж — частка
мовби — сполучник
мовив би — дієслово + частка.
2 Пишуться окремо:
частки ну, за, ще, хоч, ось, же, би, які надають різних смислових та емоційних відтінків цілому висловлюванню: ось і прийшов, хоч би приїхав, знав же, малював би;
а також:
– частка таки у препозиції /перед словом/: таки знав, таки вона;
– частка що у постпозиції /після слова/: поки що, дарма що, хіба що;
– якщо частка розділена зі словом іншою часткою або прийменникком: тому ж то /але тому-то/, казна в чому /але казна-що/, ні з ким /але ніхто/, де про когось /але дехто/.
3 Пишуться через дефіс:
частки -бо, -но, -то, -таки /у постпозиції/, будь-, -небудь, казна, хтозна-: тільки-но, пішов-таки, співай-бо, хто-небудь, будь-хто, казна-де, хтозна-як.
Правопис часток не і ні
Частка НЕ пишеться разом:
1 Коли вона виступає в складі будь-якої частини мови в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частини не вживається:
невільник, нежить, непохитний, негайний, невдовзі, незабаром, неволити, незчутися, нездужати, але не здужати /рос. не осилить/, неславити /рос. порочить, бесславить/, але не славити /рос. не прославлять/.
2 Коли вона є частиною префікса недо -, який означає неповну міру чогось:
недобачати, недовиконувати, недоїдати, недооцінювати, недостача, недоторканність, недолік;
але порівняйте: він недочував /постійна ознака/,
він не дочув моїх слів /одноразова дія/.
3 Коли вона з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками означає одне поняття /часто можна підібрати антонім/:
невміння, неволя, невеселий, неабиякий, недалеко, недарма, а також незважаючи на....
Запам'ятайте!
Якщо поруч із прикметником є слова далеко, зовсім, аж ніяк або пояснювальне слово із часткою ні, то не пишеться окремо:
нецікава, але: нітрохи не цікава;
нездатний, але: ні до чого не здатний;
невеликий, але: зовсім не великий.
З дієприкметником, що не має при собі пояснювальних слів і стоїть перед іменником:
нез'ясовані питання, але: питання не з'ясовані;
неспростовані факти, але: факти не спростовані.
Частка НЕ пишеться окремо:
– зі словами, з якими вона не становить одного поняття, а є лише запереченням /правопис стає зрозумілим тільки за наявності речення;
– з дієсловами, дієслівними формами, прикметниками, що виступають у функції присудків: ця справа не складна;
– з числівниками, займенниками, присудковими словами, прийменниками і сполучниками: не перший, не три, не я; не тобі, не так, не то... не то, не можна, не треба, не досить а також: не дуже, не зовсім, не раз.
Частка НІ пишеться разом:
- із займенниками: ніхто, нічий;
- із прислівниками: нізащо, нізвідки, ніколи, ніскільки.
Частка НІ пишеться окремо:
- у складі стійких словосполучень: ні риба ні м'ясо, ні кроку далі;
- якщо вона виступає у функції повторювального єднального сполучника: ні ходити ні говорити; ні спати ні їсти.
Поиск по сайту: