Творення ступенів порівняння

Прикметники поділяється на три розряди: якісні, відносні, присвійні. В основі поділу на якісні й відносні прикметники лежить один і той же принцип постійної /відносної/ ознаки. Перемінна ознака може бути виражена в більшій або меншій мірі, постійна не має такої властивості.

Порівняйте:

Важливий ^більш важливий

^менш

якісні

розумний ^більш розумний

^менш

суспільний

відносні

аудиторний

Якісні прикметники мають вищий і найвищий ступені.

Кожен із цих ступенів має по дві форми: просту (складається
з одного слова) і складену (складається із двох слів).

Вищий ступінь

Проста форма утворюється за схемою:

-ш-: далекий – дальший

прикметник +

-іш-: складний – складніший

Складена форма утворюється за схемою:

більш

далекий

менш

більш

+ прикметник

менш

більш

складний

менш

Найвищий ступінь

Проста форма утворюється за схемою:

-ш-: найдальший

прикметник + най- +

-іш-: найскладніший

Складена форма утворюється за схемою:

найбільш

далекий

найменш

найбільш

+ прикметник

найменш

найбільш

складний

найменш

Зверніть увагу!

При творенні ступенів порівняння можливі чергування:

а) приголосних / вузький – вужчий, близький – ближчий, дорогий – дорожчий, високий – вищий/;

б) основ / великий – більший, малий – менший, хороший – кращий, поганий – гірший /.

При творенні ступенів порівняння зустрічаються два типи помилок:

1 Змішування простої і складеної форм.

Порівняйте:

Неправильно: більш ефективніший,

найбільш ефективніший

Правильно: більш ефективний або ефективніший

найбільш ефективний або найефективніший

2 Змішування російських та українських форм.

Порівняйте:

Неправильно: самий здібний, самий важливий

Правильно: найздібніший або найбільш здібний

найважливіший або найбільш важливий.

Аналогічно утворюються ступені порівняння від якісних прислівників:

Зрозумілий – зрозуміло – зрозуміліше, більш зрозуміло,

найзрозуміліше, найбільш зрозуміло

Займенник

Займенник останнім часом учені не виділяють в окрему частину мови через граматичну неоднорідність даного класу і його здатність, заміщаючи різні частини мови, переймати граматичні ознаки цих частин мов. Тому займенники хто, що, він, вона, щось, дехто і подібні відносять до класу іменника, слова мій, твій, наш, ваш, їхній, який, чий, сам, увесь, усякий, кожний і подібні відносять до класу прикметника, слова кілька, декілька до числівника, слова скільки, стільки, там, де до прислівників. Тому питання про відмінювання займенника можна з'ясувати, розглянувши відмінкові форми різних частин мови. Ми пропонуємо зосередити увагу на відмінюванні таких займенників:

Особові займенники я, ти, він, ми, ви, вони мають суплетивні /різнокореневі/ відмінкові форми.

Запам'ятайте!

Зверніть увагу!

В орудному відмінку займенники я, ти мають закінчення -ою
( в російській мові можливе закінчення - ой: мной, тобой)

Запам'ятайте відмінювання двох займенників ці і усі, особливо звернувши увагу на родовий, давальний, орудний відмінки.

Н. ці усі усе

Р. цих усіх усього

Д. цим усім усьому

3. цих /ці/ усіх /усі/ усе

Ор. цими всіма усим

М. на цих на всіх на всьому

Не слід плутати значення слів другий, інший. Слово другий в українській мові є порядковим числівником і його вживання вимагає відповідної ситуації: "Контрольну роботу перенесли на другу пару" /бо є перша/. Слово інший є займенником і має значення не цей /не этот/: "Я зайду до вас іншим разом". Проте іноді слово другий виступає синонімом до слова інший, особливо там, де маємо парні предмети /один берег – другий берег, в одній руці – у другій руці, з одного боку – з другого боку/.

Числівник

Поиск по сайту: