 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Теоретичні відомості до завдання 2
Види планів
| Простий | Складний | Цитатний | Номінативний (називний) | Тезовий |
| Зазначено лише основні питання, у пунктах називають основні мікротеми тексту | Поруч із основним є додаткові запитання, пункти розбивають на підпункти | Як пункти використано цитати, що розкривають зміст тексту | Використовують називні речення з головним членом, вираженим тільки у формі називного відмінка | Сформульовано основне положення абзацу, його мікротема |
Самостійна робота з теми
Виберіть правильну відповідь. Обґрунтуйте свій вибір.
1. Процес підготовки промови не включає:
а) вибір теми; ґ) запис промови;
б) складання плану; д) розмітка тексту знаками партитури;
в) її проспівування; е) тренування.
г) збирання матеріалу;
2. Те, про що йдеться в промові, називають:
а) ідеєю;
б) темою;
в) проблемою.
3. План промови не може бути:
а) простий;
б) складний;
в) цитатний;
г) художній.
4. Хід думки від часткового до загального − це:
а) індукція;
б) дедукція;
в) аксіологія.
5. Висновок, що базується на схожості суттєвих ознак явища − це:
а) інформація;
б) аналогія;
в) композиція.
6. За межі літературної мови виходять слова:
а) синоніми;
б) жаргонізми;
в) варваризми;
г) тропи.
7. Неочікуване судження, висновок, що різко розходяться з загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту, − це:
а) парадокс;
б) каламбур;
в) антитеза.
8. Використання з метою створення образу груп приголосних називається:
а) тавтологією;
б) каламбур;
в) алітерацією.
9. Основним матеріалом оратора є:
а) слово;
б) звук;
в) фонема.
10. Повторення однокореневих слів у промові судового оратора − це:
а) канцеляризм;
б) тавтологія;
в) плеоназм.
11. Свідоме вживання граматично неправильних форм з метою створення певного образу − це:
а) жаргонізми;
б) архаїзми;
в) солецизми.
12. До типів промов не належать:
а) промови, що читають за конспектом;
б) промови, які готують заздалегідь, але не вчать напам’ять;
в) промови, які готують заздалегідь і вчать напам’ять;
г) офіційні промови;
ґ) імпровізовані промови.
13. Найоптимальнішим для сприйняття є темп:
а) від 100 до 120 слів;
б) від 120 до 150 слів;
в) від 150 до 200 слів на хвилину.
14. Морально-етичні цінності промовця − це:
а) аксіологія в риториці;
б) алюзія;
в) норма в красномовстві.
15. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.
Практичне заняття №12
Підсумкова контрольна робота
Підсумкова контрольна робота охоплює питання модулів №№ 1 і 2. Із метою підготовки до написання такої роботи студент повинен виконати завдання, що передбачають повторення відомостей теоретичного характеру, а також активізацію практичних умінь і навичок.
Питання до підсумкової контрольної роботи
1. Термінологія як система.
2. Історія та сучасні проблеми української термінології.
3. Термін і його ознаки.
4. Типи термінів.
5. Професіоналізми й номенклатурні назви в науковій мові.
6. Термінотворення в українській мові.
7. Синонімія і багатозначність у термінології.
8. Правила слововживання й використовування українських термінів.
9. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
10. Українська термінографія.
11. Специфіка вживання в науковому стилі фонетичних і лексико-фразеологічних одиниць.
12. Морфологія наукового мовлення.
13. Виражальні можливості синтаксичних одиниць у науковому стилі.
14. Мовні особливості наукової праці.
15. Правила оформлювання наукової роботи (курсової, кваліфікаційної).
16. Основні вимоги до бібліографічного опису використаних джерел.
17. Поняття «переклад» і перекладання».
18. Форми й види перекладу.
19. Особливості науково-технічного перекладання.
20. Типові труднощі російсько-українського перекладання.
21. Переклад термінів.
22. Вибір синоніма під час перекладу.
23. Специфіка редагування наукового тексту.
24. Помилки в змісті й будові висловлювань.
25. Спілкування і комунікація. Види й форми спілкування.
26. Поняття ділового спілкування.
27. Невербальні компоненти спілкування.
28. Гендерні аспекти спілкування.
29. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
30. Види публічного мовлення.
31. Мистецтво аргументації.
32. Типи, принципи презентації.
33. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
34. Сутність і специфіка публічної монологічної мови.
35. Основні жанри усного публічного монологічного мовлення (доповідь, лекція, промова, виступ, повідомлення).
36. Підготовка до публічного виступу.
37. Структура публічної професійної промови.
38. Умови успішного виступу.
39. Засоби увиразнення публічного виступу.
Поиск по сайту: