Авто Автоматизация Архитектура Астрономия Аудит Биология Бухгалтерия Военное дело Генетика География Геология Государство Дом Другое Журналистика и СМИ Изобретательство Иностранные языки Информатика Искусство История Компьютеры Кулинария Культура Лексикология Литература Логика Маркетинг Математика Машиностроение Медицина Менеджмент Металлы и Сварка Механика Музыка Население Образование Охрана безопасности жизни Охрана Труда Педагогика Политика Право Приборостроение Программирование Производство Промышленность Психология Радио Регилия Связь Социология Спорт Стандартизация Строительство Технологии Торговля Туризм Физика Физиология Философия Финансы Химия Хозяйство Ценнообразование Черчение Экология Эконометрика Экономика Электроника Юриспунденкция

Іпотечні сертифікати участі

Читайте также:

Іпотечні сертифікати участі ‑ це іпотечні сертифікати, які відповідно до законодавства забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Іпотечний сертифікат участі є іменним цінним папером.

Власник іпотечнихсертифікатів участі має такі права:

ü право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів;

ü право на задоволення вимог ‑ у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов’язань ‑ з вартості іпотечних активів, які знаходяться у довірчій власності управителя.

Виконання зобов’язань за одним випуском іпотечних сертифікатів участі можуть забезпечувати один або декілька консолідованих іпотечних боргів. Виплати за іпотечними сертифікатами участі здійснюються відповідно до інформації про випуск таких сертифікатів.

Власник іпотечних сертифікатів участі приймає на себе ризик дострокового виконання зобов’язань боржниками за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив, про що обов’язково зазначається в інформації про випуск сертифікатів.

Строк обігу іпотечних сертифікатів участі має відповідати строку виконання зобов’язань за договорами про іпотечний кредит, що реформовані в іпотечні активи, та строку відчуження іпотечних активів.

Строк розміщення іпотечних сертифікатів участі або передбаченого умовами інформації про випуск іпотечних сертифікатів траншу випуску має бути не більшим ніж 30 (тридцять) днів. Періодичність виплат за іпотечними сертифікатами участі встановлюється умовами їх випуску.

Будь-який власник сертифікатів, за умови отримання ним письмової згоди не менш як двох третин інших власників сертифікатів, має право запропонувати спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг свою кандидатуру для виконання функцій розпорядника платежів. Якщо протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання такого звернення спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг не надав відповіді, вважається, що він погодився з передачею цьому власнику сертифікатів функцій розпорядника платежів у порядку, передбаченому ст. 35 Закону України «Про іпотечне кредитування».

Якщо пропозицій щодо виконання функцій управителя від власників сертифікатів не надійде або запропонована кандидатура не буде відповідати вимогам законодавства, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у строк не пізніше 40 (сорока) днів з дня оприлюднення інформації про рішення суду має призначити прилюдні торги з продажу іпотечних активів. Строк проведення торгів ‑ не раніше 50 (п’ятдесяти) днів і не пізніше 60 (шістдесяти) днів з дня опублікування у друкованих засобах масової інформації рішення суду про заміну управителя і відповідних пропозицій спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу іпотечних активів встановлює спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Управителем може бути:

ü банк, який має дозвіл НБУ на виконання операцій з довірчого управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

ü інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Управител ь несе відповідальність за:

ü дотримання визначених установником процедур управління іпотечними активами;

ü дотримання комерційної таємниці щодо власників іпотечних сертифікатів.

Керуючим іпотекою може бути банк, який задовольняє такій вимозі: загальний обсяг заборгованості за договорами про іпотечний кредит, наданими цим банком у національній валюті, які можуть бути реформованими у консолідований іпотечний борг, становить суму, еквівалентну не менше ніж 5 (п’яти) мільйонам євро за курсом НБУ.

Керуючий іпотекою відкриває рахунок для здійснення операцій з обслуговування іпотечних активів у своєму балансі.

Якщо управитель є небанківською фінансовою установою, він відкриває рахунок для здійснення операцій з управління іпотечними активами в обслуговуючих банках.

Якщо управитель є банком, він відкриває такий рахунок у своєму балансі.

Реєстр забезпечення іпотечних сертифікатів ‑ систематизований перелік зобов’язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та перелік іпотек, що становлять іпотечний пул. Реєстр має вестися на паперовому та електронному носіях.

Ведення реєстру забезпечення іпотечних сертифікатів за кожним консолідованим іпотечним боргом може здійснювати емітент чи за його дорученням управитель або за дорученням останнього ‑ керуючий іпотекою.

Якщо кількість власників іпотечних сертифікатів перевищує 500 (п’ятсот) осіб або обсяг іпотечних сертифікатів, які перебувають в обігу, перевищує 50 (п’ятдесят) мільйонів гривень, ведення реєстру забезпечення сертифікатів має бути доручено керуючому іпотекою, з яким емітент укладає договір у письмовій формі на ведення такого реєстру.

Емітентом іпотечних сертифікатів може бути фінансова установа, яка від свого імені випускає такі сертифікати відповідно до вимог законодавства та зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з інформації про їх випуск.

Емітент не пізніше 30 (тридцяти) днів після завершення розміщення іпотечних сертифікатів окремого випуску або окремого траншу випуску, якщо це передбачено інформацією про випуск сертифікатів, зобов’язаний з урахуванням проведеної трансформації надати в реєструючий орган звіт про підсумки даного випуску сертифікатів.

Реєструючий орган зобов’язаний розглянути звіт про підсумки випуску іпотечних сертифікатів і у 10-денний строк зареєструвати цей звіт або відмовити в його реєстрації.

2.6 Похідні цінні папери (деривативи)

У більшості нормативно-правових актах України для позначення похідних цінних паперів використовується термін дериватив. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах.

Операції за деривативами можуть здійснюватися на фондових біржах, створених відповідно до законодавства, згідно з правилами та змінами до них щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативів, встановленими фондовими біржами та зареєстрованими ДКЦПФР.

Фондова біржа створює організаційні, технологічні, інформаційні, правові та інші умови для централізованого укладання і виконання договорів щодо деривативів.

Проведення всіх операцій за деривативами здійснюється у національній валюті України (щодо сплати маржі, гарантійного покриття, біржової винагороди, комісійних тощо), крім випадку поставки базового активу ‑ іноземної валюти за відповідним деривативом.

До деривативів належать (рис. 2.3):

1) своп;

2) опціон;

3) форвардний контракт;

4) ф’ючерсний контракт (ф’ючерс).

Своп - цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту.

Рис. 2.3. Деривативи

Форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення. Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Ф’ючерсний контракт (ф’ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов’язань за ф’ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов’язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Ф’ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу. Виконання зобов’язань за ф’ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Опціони поділяються на:

ü опціон на купівлю (опціон «колл») ‑ опціон, згідно з яким покупець має право придбати базовий актив у продавця, а продавець бере на себе зобов’язання продати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки;

ü опціон на продаж (опціон «пут») ‑ опціон, згідно з яким покупець опціону має право продати базовий актив продавцю, а продавець бере на себе зобов’язання придбати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Емітент опціонних сертифікатів повинен дотримуватися вимог, що обмежують ризики за операціями з опціонними сертифікатами. Опціонний сертифікат ‑ стандартний документ, що засвідчує право його власника на придбання в емітента опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на придбання) або на продаж емітентові опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на продаж) базового активу в строк та на умовах, визначених у проспекті емісії цих опціонних сертифікатів.

Строк (термін) виконання та строк дії і обігу опціонних сертифікатів встановлюються емітентом у проспекті емісії опціонних сертифікатів. Емітент може встановлювати строк (термін) виконання опціонних сертифікатів:

ü протягом строку обігу ‑ опціонний сертифікат може бути виконаний у будь-який час до настання встановленої кінцевої дати для його виконання;

ü у встановлений термін виконання ‑ опціонний сертифікат виконується на конкретну дату, визначену в проспекті емісії опціонного сертифіката.

Строк виконання зобов’язань за опціонними сертифікатами, як правило, не може перевищувати 6 (шість) місяців.

Розміщення та обіг опціонних сертифікатів здійснюються на фондових біржах. Фондові біржі, на яких здійснюється торгівля опціонними сертифікатами, забезпечують доступ учасників фондового ринку до розкритої інформації про емітента таких опціонних сертифікатів.

Публікація емітентом проспекту емісії опціонних сертифікатів у повному обсязі в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР здійснюється не менш як за 10 (десять) днів до початку розміщення опціонних сертифікатів.

Розміщення опціонних сертифікатів на фондових біржах у строк, визначений рішенням уповноваженого органу емітента про їх розміщення та зазначений у проспекті емісії опціонних сертифікатів відбувається не пізніше ніж протягом 1 (одного) року з дня початку розміщення.

Публікація емітентом звіту про результати розміщення опціонних сертифікатів у офіційному друкованому виданні ДКЦПФР, у якому було опубліковано проспект емісії опціонних сертифікатів, здійснюється не пізніше 15 (п’ятнадцяти) робочих днів з дати реєстрації ДКЦПФР звіту про результати розміщення опціонних сертифікатів.

У разі внесення до проспекту емісії опціонних сертифікатів змін емітент повинен зареєструвати їх та опублікувати інформацію про ці зміни протягом 30 (тридцяти) днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 (десять) днів до початку відкритого (публічного) розміщення опціонних сертифікатів.

Опціонні сертифікати розміщуються відповідно до проспекту емісії, зареєстрованого у ДКЦПФР та оприлюдненого у встановленому порядку. Опціонні сертифікати розміщуються не раніше як за 10 (десять) днів після оприлюднення проспекту емісії.

Реєстрація випуску опціонних сертифікатів, проспекту їх емісії та змін до проспекту емісії здійснюється центральним апаратом ДКЦПФР не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів після одержання всіх необхідних документів.

За наслідками розгляду документів, поданих на реєстрацію, ДКЦПФР приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації випуску опціонних сертифікатів, проспекту їх емісії та змін до проспекту емісії.

Підстави для відмови у реєстрації випуску опціонних сертифікатів:

ü визнання емісії недобросовісною;

ü відсутність будь-якого з документів, визначених нормативними документами ДКЦПФР.

Підстави для відмови у реєстрації змін до проспекту емісії:

ü невідповідність поданих документів вимогам нормативно-правових документів ДКЦПФР;

ü відсутність будь-якого з документів, визначених нормативно-правовими документами ДКЦПФР.

Емітент подає до ДКЦПФР протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів після закінчення строку розміщення опціонних сертифікатів звіт про результати розміщення опціонних сертифікатів, а також інші документи, необхідні для реєстрації звіту. У разі дострокового розміщення опціонних сертифікатів емітент може подати звіт про розміщення опціонних сертифікатів протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів після розміщення останнього опціонного сертифіката.

Емітент опціонних сертифікатів надає до ДКЦПФР звіт про наслідки виконання зобов’язань за опціонними сертифікатами протягом 30 (тридцяти) днів після закінчення терміну виконання таких зобов’язань.

ДКЦПФР має право тимчасово зупинити розміщення опціонних сертифікатів у разі недобросовісної емісії. Зупинене розміщення опціонних сертифікатів поновлюється за рішенням ДКЦПФР за умови усунення порушень, що стали підставою для такого зупинення.

У разі коли порушення, що стали підставою для зупинення розміщення опціонних сертифікатів, не усунені протягом 15 (п’ятнадцяти) днів після прийняття ДКЦПФР відповідного рішення або ДКЦПФР не надіслані документи, що підтверджують усунення порушень, ДКЦПФР приймає рішення про визнання емісії опціонних сертифікатів недійсною.

Рішення ДКЦПФР можуть бути оскаржені в судовому порядку.

2.7 Депозитарні розписки

Депозитарні розписки (Depository Receipts) – цінні папери, що випускаються депозитарною установою й засвідчують право власності інвестора на визначену кількість цінних паперів іноземного підприємства-емітента, депонованих у такій депозитарній установі.

Депозитарні розписки спрощують володіння й торгівлю цінними паперами закордонних емітентів, оскільки власник депозитарної розписки позбавлений складнощів, пов'язаних із виконанням приписів національного законодавства, що регулюють порядок володіння й торгівлі цінними паперами закордонних емітентів.

Основними перевагами, які прагнуть отримати компанії за допомогою депозитарних розписок на іноземному фондовому ринку, є:

1) розширення групи потенційних інвесторів за рахунок досконалішої інфраструктури та прозорості фондових ринків інших країн;

2) формування позитивного іміджу та зростання довіри до компанії-емітента;

3) вищий рівень ліквідності депозитарних розписок порівняно з акціями, що обертаються на внутрішньому ринку.

Приймаючи рішення щодо випуску депозитарних розписок, депозитарій, що здійснює такий випуск, повинен визначити, у якій саме країні здійснюватиме їх випуск, а також чи буде обмежуватися сфера їх обігу виключно фінансовим ринком такої країни.

Виходячи із практики випуску та обігу депозитарних розписок, залежно від місця випуску та обігу виділяють 2 (два) види депозитарних розписок:

ü глобальні депозитарні розписки;

ü національні депозитарні розписки.

Глобальні депозитарні розписки (Global Depository Receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється одночасно на фінансових ринках кількох країн.

Національні депозитарні розписки (Local Depository Receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється на фінансовому ринку лише однієї країни.

Випуск депозитарних розписок може здійснюватися й за ініціативою та за рахунок емітента цінних паперів, на які випускаються такі депозитарні розписки, і за ініціативою та за рахунок депозитарію без отримання відповідної згоди емітента на випуск депозитарних розписок.

Залежно від участі емітента цінних паперів, на які випускаються депозитарні розписки, в організації та фінансуванні таких депозитарних розписок виділяють 2 (два) види депозитарних розписок:

1) неспонсоровані депозитарні розписки;

2) спонсоровані депозитарні розписки.

Неспонсоровані депозитарні розписки (Unsponsored Depository Receipts) – депозитарні розписки, які випускають без участі емітента цінних паперів за рішенням одного чи групи депозитаріїв.

Спонсоровані депозитарні розписки (Sponsored Depository Receipts) – депозитарні розписки, які випускає депозитарій, призначений емітентом цінних паперів на підставі депозитарного договору чи договору про обслуговування.

Залежно від того, на якому ринку відбулося придбання цінних паперів депозитарною установою, що здійснює випуск депозитарних розписок, розрізняють:

ü депозитарні розписки первинного ринку;

ü депозитарні розписки вторинного ринку.

Депозитарні розписки первинного ринку (Primary Market Depository Receipts) – депозитарні розписки, випуск яких виконує роль первинної підписки на акції емітента. Емісія таких депозитарних розписок призводить до збільшення капіталу емітента акцій.

Депозитарні розписки вторинного ринку (Secondary Market Depository Receipts) – депозитарні розписки, випуск яких засвідчує придбання прав власності на цінні папери, що раніше оберталися на національному ринку емітента. Емісія таких депозитарних розписок не призводить до залучення емітентом додаткового капіталу акцій.

Депозитарна програма (Depositary Receipt Facility) – це комплекс визначених законодавством країни обігу депозитарних розписок заходів із організації випуску таких розписок і підтримання їх обігу, а також законодавчих обмежень щодо ринків, на яких може здійснюватися обіг депозитарних розписок.

Депозитарна програма характеризується 3 (трьома) критеріями:

1) термін та порядок реєстрації випуску депозитарних розписок;

2) обсяг і стандарти розкриття звітності емітента цінних паперів, на які випускаються депозитарні розписки;

3) дозволені ринки обігу випущених депозитарних розписок.

Залежно від рівня депозитарної програми розрізняють 4 (чотири) види депозитарних розписок:

1) депозитарні розписки першого рівня;

2) депозитарні розписки другого рівня;

3) депозитарні розписки третього рівня;

4) депозитарні розписки приватного розміщення.

Депозитарні розписки першого рівня (Level I Depositary Receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється виключно на позабіржовому ринку, для випуску яких необхідне дотримання незначної кількості регуляторних вимог.

Депозитарні розписки другого рівня (Level ІI depositary receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється й на біржовому, і позабіржовому ринках, для випуску яких необхідне дотримання багатьох регуляторних вимог.

Депозитарні розписки третього рівня (Level ІІI depositary receipts) – депозитарні розписки, обіг яких здійснюється й на біржовому, і на позабіржовому ринках, випуск яких підлягає жорсткому державному регулюванню.

Депозитарні розписки приватного розміщення (Private Placement Depositary Receipts) – депозитарні розписки, випуск яких у повному обсязі реалізується одному або кільком кваліфікованим інституційним покупцям і потребує дотримання незначної кількості регуляторних вимог.

В Україні нормативно-правового регулювання депозитарних розписок не розроблено.

РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 2

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінні папери ‑ документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

За порядком розміщення (видачі) цінні папери поділяються на емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери ‑ цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітент). До них належать: 1) акції; 2) облігації підприємств; 3) облігації місцевих позик; 4) державні облігації України; 5) іпотечні сертифікати; 6) іпотечні облігації; 7) сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН); 8) інвестиційні сертифікати; 9) казначейські зобов’язання України.

За формою існування цінні папери поділяються на документарні та бездокументарні. За формою випуску цінні папери бувають: 1) на пред’явника (права належать пред’явникові цінного паперу; 2) іменні (права належать особі, які зазначена у цінному паперу); 3) ордерні (права належать особі, яка зазначена у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу).

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів: 1) пайові; 2) боргові; 3) іпотечні; 4) приватизаційні;5) товаророзпорядчі; 6) похідні.

Акції ‑ іменні цінні папери, що посвідчують майнові права їх власників (акціонерів), ‑ право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством ‑ а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про акціонерні товариства», що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною, мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж 1 (одна) копійка. Емітентом акцій є акціонерне товариство. Акціонерне товариство може розміщувати тільки іменні акції. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 (двадцяти п’яти) відсотків.

Облігації (корпоративні облігації, облігації підприємств) ‑ цінні папери, що посвідчують внесення їх власниками грошей, визначають відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджують зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації випускаються у документарній або бездокументарній формі. Відповідно до законодавства в Україні можуть розміщуватись відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою ніж 1 (одна) копійка. Юридична особа має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами.

Інвестиційні сертифікати ‑ цінні папери, які розміщуються інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчують право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Ощадні (депозитні) сертифікати – цінні папери, емітентами яких виступають банківські установи. Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання після встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Вексель ‑ цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

В Україні, відповідно до законодавства, до державних цінних паперів належать державні облігації та казначейські зобов’язання. Державні цінні папери можуть бути: 1) довгострокові (понад п’ять років); 2) середньострокові (від одного до п’яти років); 3) короткострокові (до одного року).

Облігації внутрішніх державних позик України розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

Облігації зовнішніх державних позик України ‑ державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.

Казначейські зобов’язання України ‑ державні цінні папери, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчують факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дають власнику право на отримання грошового доходу та погашаються відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.

Емісія державних цінних паперів є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню ДКЦПФР.

Облігації місцевих позик – відповідно до законодавства, можуть розміщуватись облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Товаророзпорядчі цінні папери ‑ цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Складські свідоцтва ‑ товаророзпорядчі складські документи на пред’явника або іменні, що посвідчують право власності на товар, який зберігається на сертифікованому складі. Виділяють 2 (два) види складських свідоцтв: 1) просте складське свідоцтво; 2) подвійне складське свідоцтво.

Просте складське свідоцтво видається на пред’явника. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин ‑ складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного. Подвійне складське свідоцтво є іменним.

Іпотечні цінні папери ‑ цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів належать: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні.

Заставна ‑ це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання ‑ право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Заставна складається в письмовій формі в 1 (одному) примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється ДКЦПФР. Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів ‑ іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів.

Іпотечні облігації ‑ облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям. Іпотечні облігації – іменні цінні папери. Іпотечне покриття ‑ іпотечні активи, а також інші активи, які відповідно до законодавства, проспекту емісії та реєстру іпотечного покриття забезпечують виконання зобов’язань емітента за іпотечними облігаціями. Іпотечний актив ‑ право вимоги за забезпеченим іпотекою грошовим зобов’язанням боржника. Видами іпотечних облігацій виступають: 1) звичайні іпотечні облігації; 2) структуровані іпотечні облігації.

Іпотечний сертифікат ‑ іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. Кредитодавець, який є власником іпотечних активів, має право випустити іпотечні сертифікати відповідно до вимог законодавства. Іпотечні сертифікати мають строк обігу, сертифікати з фіксованою дохідністю ‑ номінальну вартість, сертифікати участі ‑ частку консолідованого іпотечного боргу, що припадає на один сертифікат. Номінальна вартість та строк обігу сертифікатів одного випуску мають бути однаковими. Номінальна вартість може бути встановлена в національній валюті з урахуванням інфляційного застереження.

Похідні цінні папери ‑ цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів. У більшості нормативно-правових актах України для позначення похідних цінних паперів використовується термін дериватив. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах.

До деривативів належать: 1) своп; 2) опціон; 3) форвардний контракт; 4) ф’ючерсний контракт (ф’ючерс). Своп - цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту.

Опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов’язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону. Опціони поділяються на: 1) опціон на купівлю (опціон «колл») ‑ опціон, згідно з яким покупець має право придбати базовий актив у продавця, а продавець бере на себе зобов’язання продати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки; 2) опціон на продаж (опціон «пут») ‑ опціон, згідно з яким покупець опціону має право продати базовий актив продавцю, а продавець бере на себе зобов’язання придбати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки.

СЛОВНИК ДО РОЗДІЛУ 2

Боргові цінні папери ‑ цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання.

Відсоткові облігації ‑ облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Депозитарні розписки (Depository Receipts) – цінні папери, що випускаються депозитарною установою й засвідчують право власності інвестора на визначену кількість цінних паперів іноземного підприємства-емітента, депонованих у такій депозитарній установі.

Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах.

Дисконтні облігації ‑ облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход (дисконт) за облігацією.

Емісійні цінні папери ‑ цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітент).

Заставна ‑ це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання ‑ право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечне покриття ‑ іпотечні активи, а також інші активи, які відповідно до цього Закону України «Про іпотечні облігації», проспекту емісії та реєстру іпотечного покриття забезпечують виконання зобов’язань емітента за іпотечними облігаціями.

Іпотечний актив ‑ право вимоги за забезпеченим іпотекою грошовим зобов’язанням боржника.

Іпотечний борг ‑ основне зобов’язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою.

Іпотечний кредитор ‑ фінансова установа, крім спеціалізованої іпотечної установи, яка відповідно до законодавства має право надавати кредити (позики), виконання зобов’язань боржників за якими забезпечене іпотекою, та/або яка набула право вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб.

Іпотечний сертифікат ‑ іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками.

Іпотечні облігації ‑ облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, встановленому Законом України «Про іпотечні облігації».

Іпотечні сертифікати участі ‑ це сертифікати, які відповідно до Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами.

Іпотечні цінні папери ‑ цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.

Консолідований іпотечний борг – зобов’язання за договорами про іпотечний кредит, реформовані кредитодавцем.

Опціон - цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов’язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону.

Опціон на купівлю (опціон «колл») ‑ опціон, згідно з яким покупець має право придбати базовий актив у продавця, а продавець бере на себе зобов’язання продати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки.

Опціон на продаж (опціон «пут») ‑ опціон, згідно з яким покупець опціону має право продати базовий актив продавцю, а продавець бере на себе зобов’язання придбати базовий актив та/або здійснити взаєморозрахунки.

Опціонний сертифікат ‑ стандартний документ, що засвідчує право його власника на придбання в емітента опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на придбання) або на продаж емітентові опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на продаж) базового активу в строк та на умовах, визначених у проспекті емісії цих опціонних сертифікатів.

Пайові цінні папери ‑ цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН).

Похідні цінні папери ‑ цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Приватизаційні цінні папери ‑ цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Реєстр забезпечення іпотечних сертифікатів ‑ систематизований перелік зобов’язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та перелік іпотек, що становлять іпотечний пул.

Реєстр простих і подвійних складських свідоцтв ‑ документ, що містить систему обліку інформації про видані та погашені сертифікованими товарними складами прості і подвійні складські свідоцтва та володільців таких свідоцтв.

Сертифікований товарний склад ‑ товарний склад, який отримав сертифікат про відповідність надання послуг із зберігання, що дає право видавати прості і подвійні складські свідоцтва на окремі групи товарів, зазначені в сертифікаті про відповідність надання послуг із зберігання.

Складські свідоцтва ‑ товаророзпорядчі складські документи на пред’явника або іменні, що посвідчують право власності на товар, який зберігається на сертифікованому складі.

Спеціалізована іпотечна установа ‑ це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є придбання іпотечних активів (їх продаж у випадках, передбачених цим Законом України «Про іпотечні облігації» і проспектом емісії) та випуск структурованих іпотечних облігацій у порядку, встановленому Законом України «Про іпотечні облігації».

Товарний склад ‑ організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов’язані із зберіганням, на засадах підприємницької діяльності.

Товаророзпорядчі цінні папери ‑ цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Ф’ючерсний контракт (ф’ючерс) - стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов’язань за ф’ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов’язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення.

Цільові облігації ‑ облігації, виконання зобов’язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

Цінні папери ‑ документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 2

1) Які цінні папери Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» віднесено до боргових?

2) Які облігації можна випускати відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»?

3) Які види державних цінних паперів можуть випускатись в Україні?

4) Яка мета випуску державних цінних паперів?

5) Які цінні папери Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» віднесено до пайових?

6) Які права надають власникам проста та привілейована акція?

7) Дайте визначення поняття «товаророзпорядчі цінні папери»?

8) Що таке реєстр складських свідоцтв?

9) Які цінні папери належать до іпотечних?

10) Яким чином здійснюється перехід права власності на заставну?

11) Які існують види іпотечних облігацій?

12) Назвіть реквізити проспекту емісії звичайних іпотечних облігацій?

13) Дайте визначення поняття «іпотечний сертифікат».

14) Які є основні вимоги до керуючого іпотекою?

15) Дайте визначення поняття «дериватив»?

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 2

1) Яким є строк обігу акції?

a. до одного року;

b. до трьох років;

c. до п’яти років;

d. безстроковий.

2) За рішенням якого органу виплачуються дивіденди по акціях?

a. ДКЦПФР;

b. загальних зборів акціонерів;

c. правління акціонерного товариства;

d. немає правильної відповіді.

3) Чи можуть випускатися іменні державні облігації?

a. так;

b. ні.

4) Чи може бути облігація безстроковою?

a. так;

b. ні.

5) Власники яких цінних паперів мають право на переважне право на одержання дивідендів?

a. простих акцій;

b. цільових облігацій;

c. привілейованих акцій;

d. немає правильної відповіді.

6) Який документ підтверджує право власності на цінні папери, що випущені у бездокументарній формі?

a. виписка з реєстру власників;

b. виписка з рахунку в цінних паперах;

c. сертифікат цінного паперу;

d. немає правильної відповіді.

7) Які існують обмеження розміру випуску привілейованих акцій відносно статутного капіталу акціонерного товариства?

a. не більше 10%;

b. не більше 25%;

c. не існує обмежень;

d. немає правильної відповіді.

8) Хто приймає рішення про випуск облігацій підприємств?

a. керівник підприємства;

b. ДКЦПФР;

c. орган управління відповідно до установчих документів;

d. немає правильної відповіді.

9) Яким органом акціонерного товариства може бути прийняте рішення про збільшення розміру статутного фонду?

a. директором;

b. головним бухгалтером;

c. загальними зборами акціонерів;

d. немає правильної відповіді.

10) Чи існують обмеження на обіг цінних паперів на пред’явника?

a. так;

b. ні.

11) Чи можуть бути випущені ощадні сертифікати на пред’явника?

a. так;

b. ні.

12) Яку форму випуску цінних паперів передбачено Законом України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»?

a. документарну;

b. бездокументарну;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

13) Які цінні папери засвідчують право власності?

a. боргові;

b. пайові;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

14) До товаророзпорядчих цінних паперів не належить:

a. просте складське свідоцтва;

b. подвійне складське свідоцтво;

c. складська квитанція;

d. немає правильної відповіді.

15) Подвійне складське свідоцтво є:

a. іменним цінним папером;

b. цінним папером на пред’явника;

c. ордерним цінним папером;

d. правильні відповіді а і с.

16) До іпотечних цінних паперів не належить:

a. іпотечний сертифікат;

b. іпотечна облігація;

c. сертифікат фонду операцій з нерухомістю;

d. заставна.

17) Особа, якій належить заставна, при здійсненні передачі заставної іншій особі називається:

a. індосант;

b. індосат;

c. індосамент;

d. немає правильної відповіді.

18) Іпотечна облігація є:

a. іменним цінним папером;

b. цінним папером на пред’явника;

c. ордерним цінним папером;

d. правильні відповіді а і с.

19) Випуск іпотечних облігацій здійснюється у:

a. документарній формі;

b. бездокументарній формі;

c. у будь-якій формі;

d. немає правильної відповіді.

20) Іпотечні активи можуть включатися до складу іпотечного покриття звичайних облігацій за умови, що сума боргу боржника за забезпеченим іпотекою зобов’язанням не перевищує. відсотків оціночної вартості предмета іпотеки:

a. 25%;

b. 50%;

c. 75%;

d. 80%.

21) Основна сума боргу за іпотечними активами, предметом іпотеки за якими є нерухомість нежилого призначення та які включені до складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій, не повинна перевищувати. відсотків від оціночної вартості предмета іпотеки.

a. 40%;

b. 50%;

c. 60%;

d. 70%.

22) Обсяг здійснюваного випуску іпотечних сертифікатів має бути не менше суми, еквівалентної:

a. 100 тис. євро;

b. 100 тис. дол.;

c. 100 тис. грн.;

d. немає правильної відповіді.

23) Загальний обсяг заборгованості за договорами про іпотечний кредит, наданими банком – керуючим іпотекою у національній валюті, які можуть бути реформованими у консолідований іпотечний борг, становить суму, еквівалентну не менше ніж:

a. 500 тис. євро;

b. 1 млн. євро;

c. 2 млн. євро;

d. 5 млн. євро.

Завдання для індивідуальної роботи ДО РОЗДІЛУ 2

Напишіть реферат за однією із заданих тем:

1. Порівняльна характеристика простих і привілейованих акцій.

2. Фінансування інфраструктурних проектів в Україні за допомогою державних цінних паперів.

3. Особливості використання іпотечних облігацій в Україні.

4. Порівняльна характеристика форвардного та ф’ючерсного контрактів.

5. Специфіка опціону як похідного цінного паперу.

6. Депозитарна розписка: сутність, сучасні міжнародні тенденції.

7. Облігації місцевої позики в Україні.

8. Казначейські зобов’язання України як інвестиційний актив.

9. Нормативне-регулювання та практичне застосування іпотечних сертифікатів в Україні.

10. Сучасні тенденції використання заставних в іпотечному будівництві в Україні.

практичні Завдання ДО РОЗДІЛУ 2

Обов’язкові:

Скласти:

1. Іпотечний договір та заставну до нього.

2. Переказний вексель.

3. Подвійне складське свідоцтво.

Додаткові:

Написати:

4. Проспект емісії іпотечних сертифікатів участі.

5. Проспект емісії акцій.

ДЖЕРЕЛА ДО РОЗДІЛУ 2

1) Податковий кодекс України від 2.12.2010 № 2755-VI // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

2) Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV; редакція від 20.08.2010 на пiдставi 2258-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

3) Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV; редакція від 27.07.2010 на підставі 2435-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

4) Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19.06.2003 № 979-IV; редакція від 27.07.2010 на підставі 2435-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

5) Закон України «Про іпотечні облігації» від 22.12.2005 № 3273-IV; редакція від 12.05.2006 на підставі 3480-15 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

6) Закон України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» від 23.12.2004 № 2286-IV // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

7) Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV; редакція від 27.07.2010 на підставі 2393-17, 2388-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

8) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку реєстрації випуску опціонних сертифікатів та проспекту їх емісії» від 16.06.2009 № 572 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

9) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок реєстрації змін до правил фондової біржі щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативів» від 04.08.2009 № 884 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

РОЗДІЛ 3

ТОРГОВЦІ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ ФОНДОВОГО РИНКУ

Ø Інвестори

Ø Емітенти

Ø Професійні учасники фондового ринку

Ø Інститути спільного інвестування

Ø Професійні учасники фондового ринку, які забезпечують облік прав власності на цінні папери

Ø Органи, які забезпечують регулювання фондового ринку

У результаті вивчення розділу «Торговці цінними паперами та інші учасники фондового ринку» студенти отримують такі ЗНАННЯ:

ü поняття та види інвесторів;

ü види цінних паперів за емітентами;

ü специфіка регламентування діяльності за видами професійних учасників фондового ринку;

ü інститути спільного інвестування;

ü компанія з управління активами;

ü національна депозитарна система;

ü інституційна структура регулювання фондового ринку;

а також УМІННЯ:

ü орієнтуватися у законодавчих актах у залежності від виду професійної діяльності;

ü налагоджувати взаємодію з інститутами спільного інвестування та компаніями з управління активами;

ü правильно визначати державний орган, який відповідальний за певну сферу регулювання професійної діяльності.

Інвестор. Індивідуальні інвестори. Інституційні інвестори.

Емітент. «Масові» емітенти.

Професійні учасники фондового ринку. Професійна діяльність на фондовому ринку.

Інститути спільного інвестування (ІСІ). Інвестиційні фонди. Інвестиційні компанії. ІСІ відкритого типу. ІСІ інтервального типу. ІСІ закритого типу. Диверсифіковані ІСІ. Недиверсифіковані ІСІ. Венчурний фонд. Активи ІСІ. Компанія з управління активами (КУА). Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ). Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ).

Національна депозитарна система. Рівні національної депозитарної системи. Зберігач. Депозитарій. Реєстратор.

Державне регулювання ринку цінних паперів. Форми державного регулювання ринку цінних паперів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Уповноважені особи ДКЦПФР. Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку (СРО).

***

Основними учасниками фондового ринку виступають:

1) інвестори;

2) емітенти;

3) професійні учасники;

4) органи, що забезпечують його регулювання.

3.1 Інвестори

Інвесторами на фондовому ринку можуть виступати фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу та (або) набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Таблиця 3.1

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.106 сек.)

Главная | О проекте | Полезные cсылки | Контакты | Случайная страница