Укладання та виконання договору

У залежності від величини компанії та обсягу здійснюваних операцій з цінними паперами, функції бек-офісу може виконувати окремий структурний підрозділ або відповідальна особа, яка забезпечує виконання та облік операцій з цінними паперами у роботі з клієнтами та контрагентами компанії в електронній та паперовій формах.

Слід враховувати, що торговці здійснюють внутрішній облік проведених операцій з цінними паперами окремо від бухгалтерського обліку діяльності компанії, але в доповнення до такого обліку. Це пояснюється специфікою діяльності та необхідністю більш точного та послідовного відображення операцій з цінними паперами (табл. 4.2).

Рис. 4.1. Звітність торговців цінними паперами

Організаційна структура бек-офісу формується в залежності від характеру та масштабу діяльності компанії, кількості персоналу та обсягів операцій, які торговець виконує з власними активами та активами своїх клієнтів. Великі компанії, як правило мають бек-офіс, що є відокремленим структурним підрозділом, який активно взаємодіє з іншими підрозділами компанії на всіх етапах укладення та виконання договору та готує відповідні документи (рис. 4.1).

Основним інструментом організації діяльності бек-офісу є документи внутрішнього обліку операцій з цінними паперами, вимоги до яких визначені Правилами здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами.

Ведення внутрішнього обліку забезпечується системою внутрішнього обліку, до складу якої входять:

ü журнал обліку реєстрації договорів (разових замовлень);

ü реєстр внутрішнього обліку за договорами (разовими замовленнями).

Торговець веде внутрішній облік у паперовій та/або електронній формі з урахуванням вимог законодавства щодо електронного документообігу. Торговець самостійно визначає організацію ведення журналу згідно з вимогами Правил та внутрішніх положень торговця.

При здійсненні діяльності із залученням філій (інших відокремлених підрозділів) торговець забезпечує ведення внутрішнього обліку в частині діяльності філій як складової частини внутрішнього обліку торговця.

Записи у системі внутрішнього обліку вносяться на підставі документів внутрішнього обліку та інших первинних документів, що стосуються професійної діяльності торговця.

Документи внутрішнього обліку повинні бути складені та засвідчені у відповідності до вимог законодавства. До документів внутрішнього обліку належать договори, разові замовлення та інші документи, які торговець може віднести до переліку документів внутрішнього обліку.

Документи внутрішнього обліку повинні зберігатись торговцем протягом строку, встановленого законодавством.

Журнал обліку договорів ведеться в хронологічному порядку. До журналу вноситься інформація про всі укладені торговцем договори (разові замовлення), що стосуються професійної діяльності на фондовому ринку.

Журнал містить інформацію щодо:

І. Договорів:

1) реквізити ідентифікації договору;

2) реквізити сторін договору;

3) предмет договору з визначенням виду послуг, які надає торговець, реквізити ідентифікації цінного папера:

ü вид цінного папера;

ü найменування емітента цінного папера;

ü номінальна вартість цінного папера ‑ у національній чи іноземній валюті;

ü форма випуску та існування цінного папера;

ü міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів, якщо інше не встановлено законодавством;

4) для емітента резидента ‑ його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, для емітента нерезидента ‑ номер реєстрації;

5) термін дії договору;

6) дата виконання (розірвання) договору);

ІІ. Разових замовлень:

1) реквізити ідентифікації разового замовлення (номер та дата разового замовлення, термін дії замовлення);

2) реквізити ідентифікації договору на брокерське обслуговування, на виконання якого укладено разове замовлення (номер та дата договору);

3) предмет разового замовлення з визначенням виду послуг, які надає торговець;

4) реквізити ідентифікації цінного папера;

5) дата виконання (невиконання) разового замовлення).

Відображення договорів (разових замовлень) в журналі здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дати укладання таких документів.

Реєстр внутрішнього обліку (реєстр обліку операцій). Облік у реєстрі здійснюється за 3 (трьома) складовими:

1) облік грошових коштів;

2) облік цінних паперів;

3) облік зобов’язань щодо цих коштів та цінних паперів.

Реєстр внутрішнього обліку повинен забезпечувати облік грошових коштів, цінних паперів та зобов’язань щодо торговця та кожного клієнта (контрагента) окремо у розрізі укладених та виконаних (не виконаних) договорів.

Облік грошових коштів здійснюється для відображення всіх операцій, пов’язаних з рухом грошових коштів торговця та його клієнтів, і визначення залишків грошових коштів за місцями їх обліку (зберігання). Облік в реєстрі ведеться в грошовому виразі.

Торговець окремо здійснює облік грошових коштів клієнтів, які передані торговцю для здійснення операцій з цінними паперами, грошових коштів клієнтів, відповідно до укладених договорів, а також власних грошових коштів.

Облік цінних паперів призначений для відображення всіх операцій, пов’язаних з рухом цінних паперів торговця та його клієнтів, і визначення залишків цінних паперів за місцями їх обліку (зберігання). Облік цінних паперів ведеться у кількісному виразі (у штуках).

У реєстрі внутрішнього обліку торговець відокремлено здійснює облік цінних паперів клієнтів, які передані торговцю для здійснення операцій з цінними паперами, цінних паперів клієнтів, відповідно до укладених договорів, та цінних паперів, що належать безпосередньо торговцю.

Облік зобов’язань призначений для відображення всіх операцій, які пов’язані з виникненням, зміною та припиненням взаємних зобов’язань торговця та його клієнтів (контрагентів). Облік може здійснюватись як у грошовому, так і у кількісному виразі в залежності від предмета та характеру зобов’язань окремо від зобов’язань торговця.

Торговець здійснює облік зобов’язань:

ü клієнтів (контрагентів) торговця щодо оплати і поставки цінних паперів, оплати послуг торговця, оплати витрат відповідно до укладених договорів;

ü торговця щодо оплати і поставки цінних паперів, інших розрахунків з клієнтами (контрагентами) відповідно до укладених договорів.

Кожна операція за договорами (разовими замовленнями) вноситься у реєстр внутрішнього обліку із зазначенням:

1) реквізитів ідентифікації клієнта (контрагента);

2) виду операції;

3) вхідного залишку в реєстрі обліку;

4) суми операції, яка призводить до збільшення залишку в реєстрі обліку, або суми операції, яка призводить до зменшення залишку в реєстрі обліку;

5) вихідного залишку в реєстрі обліку.

Торговець зобов’язаний проводити періодичну звірку даних реєстру щодо фактичної наявності грошових коштів і цінних паперів на рахунках клієнтів (контрагентів) та власних рахунках торговця. При проведенні звірки звіряються дані, що містяться в реєстрі, про залишки грошових коштів з даними бухгалтерського обліку грошових коштів.

Звірка наявності грошових коштів проводиться торговцем не рідше одного разу на місяць. При проведенні звірки звіряються дані, що містяться в реєстрі, про залишки цінних паперів з виписками з рахунків у цінних паперах (особових рахунків) та даними бухгалтерського аналітичного обліку цінних паперів.

Звірка наявності цінних паперів проводиться торговцем:

ü щоквартально щодо цінних паперів, залишок яких змінювався протягом кварталу, а також для цінних паперів, що знаходяться в управлінні торговця;

ü щорічно щодо всіх цінних паперів, для яких на кінець року зафіксовано ненульові залишки цінних паперів в реєстрі або рахунках бухгалтерського обліку.

За підсумками проведення кожної звірки торговець складає акт проведення звірки із зазначенням розходжень, виявлених у ході проведення звірки.

4.5 Формування адміністративних даних торговцями цінними паперами

Торговці цінними паперами зобов’язані подавати до ДКЦПФР відомості про свою діяльність відповідно до Положення про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, затверджених Рішенням ДКЦПФР від 27.12.2007 № 2380. Це Положення визначає склад, строки та порядок подання до ДКЦПФР адміністративних даних.

Адміністративні дані ‑ регулярна та нерегулярна інформація щодо діяльності торговця цінними паперами на ринку цінних паперів складається з документів в електронній і паперовій формах.

У рамках регулярної інформації торговці складають щоквартальні та річні дані (за підсумками ІV кварталу).

У складі щоквартальних даних торговці подають фінансову звітність та довідки про:

1) укладені та виконані договори з цінними паперами торговцем цінними паперами за звітний період;

2) обсяг укладених та виконаних договорів за видами діяльності торговцем цінними паперами за звітний період;

3) рух (зарахування – списання) цінних паперів (крім цінних паперів власних випусків);

4) фінансові інструменти, які перебувають у власності торговця цінними паперами, за станом на останній день кварталу (крім цінних паперів власних випусків);

5) місце здійснення договорів з цінними паперами торговцем цінними паперами за звітний період;

6) відкриті позиції за станом на перший день першого місяця звітного кварталу;

7) показники фінансового стану торговця цінними паперами (крім банків);

8) обсяг укладених та виконаних договорів з нерезидентами торговцем цінними паперами за звітний період;

9) місце здійснення договорів з нерезидентами за цінними паперами торговцем цінними паперами за звітний період;

10) надання нерегулярних Даних до Комісії за звітний період;

11) дотримання показників ліквідності торговцями цінних паперів;

12) дотримання показників капіталу та інвестування торговцями цінних паперів.

Після завершення календарного року (за підсумками ІV кварталу) торговцем цінними паперами додатково до зазначених довідок надається довідка про обсяг укладених та виконаних договорів за видами діяльності за звітний рік, а також:

ü торговці цінними паперами (створені у формі акціонерних товариств) – подають фінансову звітність та аудиторський висновок відповідно до чинного законодавства у складі річної регулярної інформації емітента;

ü торговці цінними паперами (товариства з іншою, ніж акціонерна організаційно-правовою формою) – подають фінансову звітність та аудиторський висновок відповідно до чинного законодавства.

Звітні дані надсилаються із супровідним листом із зазначенням найменування торговця цінними паперами та перелік документів у паперовій формі.

Нерегулярні дані – інформація про виконання договорів з акціями, облігаціями підприємств, іпотечними цінними паперами (подається у формі довідки про нерегулярні дані на дату виникнення).

Терміни подання адміністративних даних:

ü квартальні ‑ не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним (подаються в паперовій формі та в електронній формах);

ü нерегулярні ‑ протягом 5 (п’яти) робочих днів після дати виконання договору.

Довідка про нерегулярні дані на дату виникнення надсилається на електронну адресу, визначену ДКЦПФР.

Торговці цінними паперами надають (надсилають) нерегулярні дані до обраного ними організатора торгівлі протягом 3 (трьох) робочих днів після дати виконання договору.

У деяких випадках термін подання адміністративних даних може бути подовжено, наприклад:

ü у разі, коли останній день надання даних є неробочим, термін надання продовжується до першого, після неробочого, робочого дня;

ü у зв’язку з вилученням у торговця цінними паперами програмного забезпечення та/або документації, необхідних для формування даних, правоохоронними органами.

В останньому випадку дані торговців цінними паперами мають бути надані до ДКЦПФР протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з дати повернення вилученого програмного забезпечення та/або документації (з наданням копій документів, які підтверджують повернення вилученої документації).

За ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасне надання, надання завідомо недостовірних даних, а також за порушення інших вимог, передбачених Положенням про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, торговець несе відповідальність згідно із законодавством.

РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 4

Професійна діяльність на фондовому ринку ‑ діяльність з торгівлі цінними паперами провадять торговці цінними паперами ‑ господарські товариства, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банки. Діяльність з торгівлі цінними паперами включає: 1) дилерську діяльність; 2) брокерську діяльність; 3) андерайтинг; 4) діяльність з управління цінними паперами.

Дилерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Брокерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Андерайтинг ‑ розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андерайтер може брати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини.

Діяльність з управління цінними паперами ‑ діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Органом ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів, в тому числі і торгівлі цінними паперами, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Строк дії ліцензії – 5 (п’ять) років.

Розмір статутного капіталу торговця цінними паперами визначається видом діяльності, що ліцензується: дилерська діяльність ‑ не менше 500 (п’ятсот) тис. грн.; брокерська діяльність – 1 (один) млн. грн.; діяльність з управління цінними паперами – 7 (сім) млн. грн.; андерайтинг – 7 (сім) млн. грн.

Торговець цінними паперами може здійснювати діяльність відповідно до отриманої ліцензії тільки за умови членства у саморегулівній організації професійних учасників фондового ринку за цим видом діяльності та включення ліцензіата (крім банку) до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

Торговець цінними паперами при здійсненні діяльності обов’язково повинен дотримуватись вимог щодо: 1) місцезнаходження ліцензіата, зазначеного у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи; 2) сертифікованих фахівців, в тому числі керівних посадових осіб, які мають відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам та мінімальній кількості; 3) обладнання та програмного забезпечення, які мають відповідати вимогам діяльності та обсягу інформації, що обробляється, та забезпечувати безперебійність у роботі.

Зупинення дії ліцензії – зупинення на строк до 1 (одного) року дії ліцензії у разі порушення законодавства про цінні папери. Підставою для застосування такої санкції є такі порушення: 1) неподання більше 2 (двох) разів протягом звітного року адміністративних даних; 2) здійснення операцій з купівлі – продажу (міни) цінних паперів з порушенням обов’язку виконання таких операцій на найвигідніших та пріоритетних умовах для клієнта.

Анулювання ліцензії – позбавлення ліцензіата права на провадження окремого виду професійної діяльності на фондовому ринку. Ліцензія може бути анульована за власною ініціативою ліцензіата (за його заявою) та як наслідок застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Сертифікація – взяття на облік осіб, що здійснюють або мають намір здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів та відповідають вимогам Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 29.07.98 № 93 (далі – Положення про сертифікацію). Сертифікації підлягають керівні посадові особи професійних учасників фондового ринку та фахівці, які безпосередньо здійснюють або мають здійснювати професійну діяльність.

Кваліфікаційний сертифікат – це документ встановленої форми, який видає ДКЦПФР відповідно до Положення про сертифікацію (термін його дії – 3 (три) роки), особам, що відповідають таким вимогам: 1) мають кваліфікаційне посвідчення фахівця з торгівлі цінними паперами; 2) не позбавлені за вироком суду права посідати певні посади та займатися певною діяльністю; 3) не мають непогашеної судимості за господарські та посадові злочини.

Торговці можуть здійснювати такі правочини: 1) купівля цінних паперів; 2) продаж цінних паперів; 3) обмін цінних паперів; 4) інші, передбачені чинним законодавством.

Усі договори обов’язково повинні мати реквізити ідентифікації – дату та місце укладення договору, номер, вид та серію (літерну ознаку). Літерна ознака визначає вид професійної діяльності торговця. У залежності від її виду договори позначаються: «Б» ‑ договори на здійснення брокерської діяльності; «Д» ‑ договори на здійснення дилерської діяльності; «А» ‑ договори на здійснення андерайтингу; «У» ‑ договори на здійснення діяльності з управління цінними паперами; «В» ‑ усі інші договори.

Договір комісії містить у собі разове замовлення на виконання певного виду послуги щодо цінних паперів. Разове замовлення ‑ замовлення, яке містить доручення на визначених умовах надати послугу певного виду та виконати певну операцію з визначеними цінними паперами. Разове замовлення до договору про брокерське обслуговування (договору про управління) вважається невід’ємною частиною такого договору та підлягає реєстрації у журналі обліку договорів.

Торговці цінними паперами зобов’язані розраховувати показники ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку. Установлений показник ліквідності в залежності від виду діяльності знаходиться у межах 10-35.

Мінімальний розмір власних коштів торговця цінними паперами має становити не менше, ніж розмір його статутного капіталу.

Показник адекватності власних коштів ‑ здатність торговця цінними паперами своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Нормативне значення показника адекватності власних коштів торговців цінними паперами має бути не меншим ніж 10 (десять) відсотків.

Показник адекватності основного капіталу ‑ спроможність торговця цінними паперами захистити своїх клієнтів і контрагентів від непередбачуваних збитків, яких може зазнати торговець у процесі своєї діяльності на фондовому ринку залежно від розміру різноманітних ризиків. Нормативне значення показника адекватності основного капіталу має бути не меншим, ніж 4 (чотири) відсотки.

Показник інвестування в цінні папери окремо за кожною юридичною особою визначається як співвідношення розміру активів (грошових коштів та/або цінних паперів), які інвестуються на придбання цінних паперів окремо за кожною юридичною особою, до власних коштів торговця цінними паперами. Нормативне значення показника інвестування в цінні папери окремо за кожною юридичною особою не має перевищувати 15 (п’ятнадцяти) відсотків.

Показник загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми активів (грошових коштів та/або цінних паперів), що інвестуються на придбання цінних паперів юридичних осіб, до власних коштів торговця цінними паперами. Нормативне значення показника загальної суми інвестування не має перевищувати 90 (дев’яносто) відсотків.

Ведення внутрішнього обліку забезпечується системою внутрішнього обліку, до складу якої входять: 1) журнал обліку реєстрації договорів (разових замовлень); 2) реєстр внутрішнього обліку за договорами (разовими замовленнями).

Реєстр внутрішнього обліку (реєстр обліку операцій). Облік у реєстрі здійснюється за 3 (трьома) складовими: 1) облік грошових коштів; 2) облік цінних паперів; 3) облік зобов’язань щодо цих коштів та цінних паперів.

Звірка наявності грошових коштів проводиться торговцем не рідше одного разу на місяць. Звірка наявності цінних паперів проводиться торговцем: 1) щоквартально щодо цінних паперів, залишок яких змінювався протягом кварталу, а також для цінних паперів, що знаходяться в управлінні торговця; 2) щорічно щодо всіх цінних паперів, для яких на кінець року зафіксовано ненульові залишки цінних паперів в реєстрі або рахунках бухгалтерського обліку. За підсумками проведення кожної звірки торговець складає акт проведення звірки із зазначенням розходжень, виявлених у ході проведення звірки.

Адміністративні дані ‑ регулярна та нерегулярна інформація щодо діяльності торговця цінними паперами на ринку цінних паперів складається з документів в електронній і паперовій формах. У рамках регулярної інформації торговці складають щоквартальні та річні дані (за підсумками ІV кварталу).

Нерегулярні дані – інформація про виконання договорів з акціями, облігаціями підприємств, іпотечними цінними паперами (подається у формі довідки про нерегулярні дані на дату виникнення).

Терміни подання адміністративних даних: 1) квартальні ‑ не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним (подаються в паперовій формі та в електронній формах); 2) нерегулярні ‑ протягом 5 (п’яти) робочих днів після дати виконання договору.

СЛОВНИК ДО РОЗДІЛУ 4

Адміністративні дані ‑ регулярна та нерегулярна інформація щодо діяльності торговця цінними паперами на ринку цінних паперів, що подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або на обрану фондову біржу (складається з документів в електронній і паперовій формах).

Андерайтинг ‑ розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Брокерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Діяльність з управління цінними паперами ‑ діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Ліцензійні умови ‑ встановлені законодавством вимоги, обов’язкові для виконання як при отриманні ліцензії (вимоги до установчих документів та статутного капіталу, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів та керівних посадових осіб, організаційні та технологічні вимоги), так і при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами (показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку).

Нерегулярні дані – інформація про виконання договорів з акціями, облігаціями підприємств, іпотечними цінними паперами (подається у формі довідки про нерегулярні дані на дату виникнення), яка надається торговцем цінними паперами на обрану ним фондову біржу протягом трьох робочих днів після дати виконання договору.

Показники капіталу торговця цінними паперами – мінімального розміру власних коштів, адекватності власних коштів, адекватності основного капіталу – обов’язкові для дотримання у діяльності торговця цінними паперами відповідно до законодавства.

Показники ліквідності торговця цінними паперами – показники, які обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку, та дозволяють визначити здатність торговця цінними паперами розрахуватись за своїми зобов’язаннями, встановлюються законодавством в залежності від виду діяльності.

Регулярна інформація – щоквартальні та річні дані (за підсумками ІV кварталу).

Сертифікація осіб, що здійснюють торгівлю цінними паперами ‑ взяття на облік осіб, що здійснюють або мають намір здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів та відповідають вимогам Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, та видача кваліфікаційних сертифікатів (документів встановленої форми).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 4

1) Хто може бути торговцем цінними паперами?

2) Які види діяльності можуть здійснювати торговці цінними паперами?

3) Здійснення яких операцій передбачає брокерська діяльність?

4) Назвіть особливості брокерської діяльності.

5) Що відноситься до дилерської діяльності по цінних паперах?

6) Охарактеризуйте дилерську діяльність.

7) Дайте визначення поняття «андерайтинг».

8) На підставі яких договорів може здійснюватись андерайтинг?

9) Який орган видає ліцензію на професійні види діяльності на фондовому ринку України?

10) У яких випадках може бути відмовлено у видачі ліцензії на здійснення діяльності торговця цінними паперами?

11) Які наслідки може мати факт виявлення недостовірних відомостей у документах, які надавались суб’єктом господарювання для одержання ліцензії?

12) З якою періодичністю повинен розраховувати показники ліквідності торговець цінними паперами?

13) Які фінансові документи надають торговці цінними паперами до ДКЦПФР разом з адміністративними даними?

14) Які органи здійснюють контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов?

15) Охарактеризуйте форми здійснення контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов.

16) Що відображено у довідках про укладені та виконані договори, які подаються до ДКЦПФР у складі адміністративних даних?

17) Які вимоги щодо сертифікації осіб, що здійснюють торгівлю цінними паперами у складі юридичної особи ‑ професійного учасника фондового ринку?

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4

1) Які договори укладає торговець цінними паперами на виконання договорів з емітентом по розміщенню емісії цінних паперів?

a. комісійні;

b. андерайтингу;

c. управління цінними паперами;

d. немає правильної відповіді.

2) Від імені якого суб’єкта діє торговцем цінними паперами при виконанні договорів комісії?

a. власного;

b. клієнта;

c. андерайтера;

d. держави.

3) Від імені якого суб’єкта діє торговцем цінними паперами при виконанні договорів доручення?

a. клієнта;

b. власного;

c. управителя;

d. немає правильної відповіді.

4) Які договори є підставою для здійснення брокерської діяльності торговцем цінними паперами?

a. андерайтингу;

b. управління цінними паперами;

c. договір на брокерське обслуговування;

d. усі відповіді правильні.

5) Який договір є підставою для здійснення розміщення цінних паперів?

a. договір на придбання при андерайтингу;

b. андерайтингу;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

6) Які посадові особи підлягають обов’язковій сертифікації?

a. керівник;

b. заступник керівника;

c. головний бухгалтер;

d. правильні відповіді а і с.

7) Торгівлю якими цінними паперами не може здійснювати торговець цінними паперами?

a. власного випуску;

b. тими, де він виступає емітентом;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

8) Чи вноситься плата за видачу дубліката ліцензії?

a. так;

b. ні.

9) Підставою для переоформлення ліцензії виступає:

a. зміна найменування ліцензіата;

b. зміна місцезнаходження ліцензіата;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

10) Підставою для анулювання ліцензії виступає:

a. заява ліцензіата;

b. порушення законодавства;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

11) До якої діяльності відноситься розміщення акцій власної емісії торговцем цінними паперами?

a. брокерської;

b. дилерської;

c. не відноситься до професійної діяльності;

d. немає правильної відповіді.

12) На скільки видів посередницьких послуг може бути підписана торговцем разова угода або разове замовлення клієнта до договору обслуговування?

a. один;

b. два;

c. чотири;

d. вісім.

13) Чи зобов’язаний торговець цінними паперами надати особі, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів?

a. так;

b. ні;

c. визначається договором;

d. немає правильної відповіді.

14) У які терміни торговці цінними паперами зобов’язані надавати квартальні адміністративні дані?

a. не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним;

b. протягом трьох місяців;

c. протягом десяти днів;

d. немає правильної відповіді.

15) У якому вигляді торговці цінними паперами зобов'язані надавати квартальні адміністративні дані?

a. у паперовому;

b. в електронному;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

16) Яку літеру слід обов’язково надавати до номеру договору, пов’язаного з операціями з цінними паперами, які торговець здійснює за власний рахунок?

a. Б;

b. Д;

c. А;

d. немає правильної відповіді.

17) Яку літеру слід обов’язково надавати до номеру договору торговців з емітентом на організацію передплати (підписки) на цінні папери?

a. А;

b. Д;

c. Б;

d. немає правильної відповіді.

18) Який договір є підставою для здійснення брокерської діяльності торговцем цінними паперами?

a. комісії;

b. андерайтингу;

c. доручення;

d. правильні відповіді а і с.

19) Який договір є підставою для здійснення розміщення цінних паперів?

a. дилерський;

b. андерайтингу;

c. брокерський;

d. правильні відповіді а і с.

20) Якій мінімальний розмір статутного фонду встановлюється для отримання ліцензії на здійснення брокерської діяльності по цінних паперах?

a. 300 тис. грн..;

b. 500 тис. грн.;

c. 1 млн. грн.;

d. 7 млн. грн..

Завдання для індивідуальної роботи ДО РОЗДІЛУ 4

Напишіть реферат за однією із заданих тем:

1. Ліцензування професійних учасників фондового ринку.

2. Сертифікація фахівців фондового ринку.

3. Специфіка брокерської діяльності в умовах перехідної економіки.

4. Особливості андерайтингу при здійсненні IPO.

5. Анулювання ліцензії торговців цінними паперами: сутність, причини.

практичні Завдання ДО РОЗДІЛУ 4

Обов’язкові:

На основі даних бухгалтерського обліку визначити:

1. Відповідність показників ліквідності торговця цінними паперами встановленим нормативам.

2. Відповідність показників адекватності капіталу торговця цінними паперами встановленим вимогам.

Додаткові:

Скласти:

3. Договір комісії торговця цінними паперами та декілька варіантів разового замовлення до нього.

4. Квартальний звіт торговця цінними паперами на основі реальних даних.

5. Договір андерайтингу.

ДЖЕРЕЛА ДО РОЗДІЛУ 4

1) Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 № 2121‑IІІ; редакція від 19.10.2010 на підставі 2478‑17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

2) Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб ‑ підприємців» від 15.05.2003 № 755‑IV; редакція від 20.08.2010 на підставі 2258‑17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

3) Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852‑IV; редакція від 04.02.2009 на підставі 879-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

4) Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 № 249‑IV; редакція від 20.08.2010 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

5) Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ; остання редакція від 13.10.2010 на підставі 2592-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

6) Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 № 802 «Про встановлення строку дії ліцензій на провадження окремих видів діяльності на ринку цінних паперів та погодження розміру плати за їх видачу» // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

7) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні» від 29.07.1998 № 93 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

8) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів» від 14.07.2004 № 296 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

9) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії» від 26.05.2006 № 345 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

10) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку ‑ діяльності з торгівлі цінними паперами» від 26.05.2006 № 346 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

11) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку» від 23.06.2006 № 432 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

12) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

13) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» від 11.12.2007 № 2272 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

14) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами» від 27.12.2007 № 2380 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

15) Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку» від 27.12.2007 № 2381 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

РОЗДІЛ 5

Контрольно-ревізійна діяльність та ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Ø Види порушень та шляхи їх виявлення

Ø Документування виявлених порушень та розгляд справ про правопорушення уповноваженими особами

Ø Санкції, які застосовуються за правопорушення на фондовому ринку

Ø Законодавство про фінансовий моніторинг

У результаті вивчення розділу «Контрольно-ревізійна діяльність та правозастосування на ринку цінних паперів» студенти отримують такі ЗНАННЯ:

ü види порушень законодавства на фондовому ринку;

ü шляхи виявлення правопорушень на ринку цінних паперів;

ü алгоритм розгляду органами державного регулювання справ про правопорушення на фондовому ринку;

ü санкції щодо правопорушників на ринку цінних паперів;

ü особливості здійснення фінансового моніторингу;

а також УМІННЯ:

ü формувати діяльність з дотриманням існуючих норм на ринку цінних паперів;

ü захищати свої права у випадку проведення перевірок контролюючими органами;

ü управляти ризиками застосування санкцій;

ü здійснювати первинний моніторинг.

Групи порушень. Шляхи виявлення порушень. Планова перевірка. Позапланова перевірка. Робоча група. Керівник робочої групи.

Уповноважені особи ДКЦПФР. Рішення уповноваженої особи.

Фінансові санкції. Види санкцій.

Фінансовий моніторинг. Система фінансового моніторингу. Державний фінансовий моніторинг. Суб’єкти державного фінансового моніторингу. Первинний фінансовий моніторинг. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу. Відповідальний працівник за фінансовий моніторинг. Правила проведення фінансового моніторингу. Програма проведення фінансового моніторингу. Перевірка суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

5.1 Види порушень та шляхи їх виявлення

Законами України та нормативними документами, що розроблені на їх виконання, для окремих видів учасників ринку (емітентів, професійних учасників та саморегулівних організацій) встановлено певні вимоги, обмеження та обов’язки, яких вони мають дотримуватись у процесі своєї діяльності.

Наприклад, для емітентів ‑ це вимоги щодо розкриття інформації при здійсненні емісії цінних паперів, надання інформації на запит інвесторів та у інших випадках, передбачених законодавством.

Для професійних учасників вимоги та обмеження, яких вони мають дотримуватись при здійсненні діяльності, встановлені положеннями про здійснення ними професійної діяльності та відповідними ліцензійними умовами.

Для торговців цінними паперами загальні вимоги та обмеження встановлені:

1) Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

2) Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на фондовому ринку ‑ діяльності з торгівлі цінними паперами;

3) Правилами (умовами) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами;

4) Положенням про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку;

5) Положенням про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами.

Серед порушень, які можуть допускати у своїй діяльності торговці цінними паперами, можна виділити декілька груп:

1) порушення, які можна виправити: наприклад, зменшення розміру власного капіталу, невідповідність показників, встановлених нормативними документами щодо їх діяльності, тощо;

2) порушення, які не можна виправити: наприклад, неподання інформації, яка передбачена нормативними документами щодо моніторингу здійснення торговцем цінними паперами професійної діяльності (звітності) та фінансового моніторингу;

3) порушення, що призводять до серйозних наслідків для інвесторів та інших учасників ринку: наприклад, маніпулювання цінами, незаконне використання інсайдерської інформації.

Шляхами виявлення порушень виступають:

1) поточний аналіз ліцензійних та реєстраційних справ, який здійснюється відповідними структурними підрозділами ДКЦПФР;

2) аналіз щоквартальних (регулярних) даних та нерегулярних даних (інформація про виконані угоди, інформація, що подається на фондові біржі та в СРО) та їх співставлення;

3) проведення планових та позапланових перевірок.

Порядок проведення перевірок та оформлення їх результатів визначається спеціальним нормативним документом, а саме ‑ Порядком контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства про цінні папери, який затверджено Рішенням ДКЦПФР від 17.03.2009 № 285.

Підставою для проведення планової перевірки є включення професійного учасника фондового ринку (ліцензіата) до плану-графіка проведення перевірок учасників фондового ринку на відповідний квартал.

Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік та охоплює весь перелік питань за видом професійної діяльності ліцензіата на фондовому ринку, якщо у плані-графіку не зазначене інше.

Про проведення планової перевірки ліцензіат повинен бути попередньо письмово повідомлений не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до початку її проведення.

Позапланова перевірка передбачає незаплановану перевірку відповідності вимогам законодавства про цінні папери діяльності ліцензіата протягом періоду, який підлягає перевірці, за окремими питаннями.

Позапланові перевірки можуть проводитися за наявності таких підстав:

1) письмова скарга на порушення ліцензіатом вимог законодавства про цінні папери;

2) на вимогу правоохоронних органів та інших державних органів;

3) подання заяви про анулювання ліцензії;

4) у разі виявлення порушення вимог законодавства про цінні папери під час його поточної діяльності;

5) виявлення нових документів (обставин), що не були відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки.

Для проведення перевірки утворюється робоча група (мінімальний склад – 2 (дві) особи) та призначається її керівник.

До складу робочої групи не може бути включена особа, яка:

ü особисто є власником цінних паперів (паїв, часток) ліцензіата, що перевіряється;

ü перебуває в родинних стосунках з працівником ліцензіата, що перевіряється.

Доручення на перевірку видається на строк, не більше ніж 30 (тридцять) робочих днів, який у виняткових випадках може бути продовжено не більше ніж на 10 (десять) робочих днів.

Керівник та члени робочої групи при проведенні перевірки мають право:

1) безперешкодно входити до приміщень ліцензіата за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

2) вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;

3) залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами та об’єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих рад (за їх згодою) для проведення перевірок;

4) вилучати на строк до 3 (трьох) робочих днів документи, які підтверджують факти порушення вимог законодавства про цінні папери;

5) вимагати в межах своєї компетенції у посадових осіб ліцензіата надання письмових пояснень;

6) у разі виявлення порушень вимог законодавства про цінні папери виносити постанови про порушення справи про правопорушення на фондовому ринку, складати акти (протоколи) про правопорушення на фондовому ринку;

7) у разі якщо є дані, які свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров’ю або майну робочої групи, звертатися до правоохоронних органів для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки;

8) у разі недопущення до проведення перевірки, застосування щодо робочої групи насильства звернутися до органів внутрішніх справ для вжиття заходів відповідно до законодавства;

9) узгоджувати із ліцензіатом організаційні питання щодо проведення перевірки.

За результатами перевірки складається у 2 (двох) примірниках акт, який підписують керівник, члени робочої групи не пізніше дати закінчення терміну дії доручення на проведення перевірки, другий примірник якого вручається керівнику ліцензіата.

До першого примірника акта перевірки обов’язково додаються копії документів, які підтверджують виявлені під час перевірки порушення.

У разі усунення ліцензіатом під час проведення перевірки виявлених порушень та недоліків у діяльності ліцензіата про це робляться відповідні записи в акті перевірки.

Зауваження до акта перевірки можуть надаватися ліцензіатом протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання другого примірника акта перевірки. Ці зауваження є невід’ємною частиною акта перевірки.

5.2 Документування виявлених порушень та розгляд справ про правопорушення уповноваженими особами

У випадку виявлення порушень законодавства на ринку цінних паперів здійснюється його документування шляхом складання акту про правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється провадження у справі та її розгляд відповідно до встановленого порядку, та застосовується відповідна санкція.

Порядок та строки розгляду справ визначені спеціальним нормативним документом – Правилами розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, яке затверджено Рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272.

Відповідно до законодавства, розгляд справ про правопорушення здійснюється уповноваженими особами ДКЦПФР у межах наданих повноважень.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», уповноваженими особами ДКЦПФР є:

1) Голова ДКЦПФР;

2) члени ДКЦПФР;

3) начальники територіальних органів ДКЦПФР;

4) працівники центрального апарату ДКЦПФР за письмовим дорученням Голови або членів ДКЦПФР;

5) працівники територіальних органів ДКЦПФР за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу ДКЦПФР.

Справа про правопорушення може бути розглянута колегіально в складі 3 (трьох) членів ДКЦПФР.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд справ про адміністративні правопорушення, порядок накладення адміністративних стягнень та виконання постанов здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення в межах наданих повноважень можуть розглядати Голова та члени ДКЦПФР, начальники територіальних органів ДКЦПФР.

Після розгляду справи про правопорушення уповноважена особа приймає рішення за справою, яке оформлюється у вигляді постанови про накладення санкції.

Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів до юридичної особи може бути оскаржено нею до ДКЦПФР в строки і в порядку відповідно до Правил розгляду справ.

За справою про адміністративне правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

ü про накладення адміністративного стягнення;

ü про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється відповідно до глави 24 КУпАП.

За наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення уповноваженою особою може бути винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. Таке розпорядження може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Розпорядження про усунення порушень можуть виносити Голова ДКЦПФР, члени ДКЦПФР, начальники територіальних органів, а також працівники ДКЦПФР та її територіальних органів відповідно до наданих їм повноважень.

5.3 Санкції, які застосовуються за правопорушення на фондовому ринку

За правопорушення на ринку цінних паперів до юридичних осіб (емітентів, професійних учасників фондового ринку та саморегулівних організацій) застосовуються такі фінансові санкції (штрафи):

1) Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку ‑ у розмірі 10‑50 тис. НМДГ або в розмірі до 150% прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

2) Здійсненнядіяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності ‑ у розмірі 5‑10 тис. НМДГ.

3) Ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

4) Несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їх письмовий запит ‑ у розмірі до 100 НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі від 100‑500 НМДГ.

5) Неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

6) Нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі від 1‑5 тис. НМДГ.

7) Неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до ДКЦПФР ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

8) Невиконання або несвоєчасне виконання рішень ДКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб ДКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних пап ерів ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 5‑10 тис. НМДГ.

9) Порушення емітентом чи професійним учасником ринку цінних паперів порядку ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, що призвело до втрати системи реєстру (її частини), а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру або до системи депозитарного обліку ‑ у розмірі 5‑10 тис. НМДГ.

10) Порушення емітентом порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів та/або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів тис. НМДГ із зупиненням перереєстрації прав власності на цінні папери такого емітента.

11) Маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами ‑ у розмірі 10‑50 тис. НМДГ або в розмірі до 150% (ста п’ятдесяти відсотків) прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

12) Незаконне використання інсайдерської інформації ‑ у розмірі 10‑50 тис. НМДГ або в розмірі до 150% (ста п’ятдесяти відсотків) прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

Інформацією, яка опубліковується, розміщується у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів або подається до ДКЦПФР, вважається регулярна інформація про емітента, особлива інформація про емітента, інформація про іпотечні цінні папери, інформація про власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій, інформація про облік іменних цінних паперів, інформація, яка подається уповноваженими рейтинговими агентствами, адміністративні дані учасників ринку цінних паперів.

Крім того, за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР, можуть також застосовуватись санкції у вигляді:

1) попередження;

2) зупинення на термін до одного року розміщення (продажу) та обігу цінних паперів того чи іншого емітента;

3) зупинення на строк до одного року дії ліцензії, яка видана ДКЦПФР;

4) анулювання дії ліцензії, яка видана ДКЦПФР.

За порушення вимог законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі може бути зупинено торгівлю на фондовій біржі ‑ до усунення таких порушень.

За порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР, для захисту держави, інвесторів може бути зупинено або припинено допуск цінних паперів на фондову біржу або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупинено кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін.

За правопорушення, зазначені у ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», може бути анульовано свідоцтво про реєстрацію об’єднання як саморегулівної організації фондового ринку.

За адміністративні правопорушення, які пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів, адміністративні стягнення накладаються відповідно до КУпАП.

Фізичні особи сплачують штрафи відповідно до КУпАП.

Штраф має бути сплачений юридичною особою не пізніше як через 15 (п’ятнадцяти) днів з дати отримання ним постанови.

Юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету.

Документ, який підтверджує сплату штрафу, протягом 5 (п’яти) робочих днів надсилається до уповноваженого підрозділу центрального апарату ДКЦПФР (відповідного підрозділу територіального органу ДКЦПФР).

У разі несплати штрафу юридичною особою у встановлені строки штраф стягується в судовому порядку.

5.4 Законодавство про фінансовий моніторинг

Питання здійснення фінансового моніторингу, в тому числі професійними учасниками ринку цінних паперів, регламентує Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, що пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Відповідно до чинного законодавства, фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Система фінансового моніторингу складається з 2 (двох) рівнів ‑ первинного та державного.

Державний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу в Україні виступають, у тому числі: НБУ, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, ДКЦПФР, а також Спеціально уповноважений орган (Державний комітет фінансового моніторингу).

Первинний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства, що включають проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є банки, небанківські фінансові установи, платіжні організації, клірингові установи, професійні учасники ринку цінних паперів, а також інші суб’єкти, які визначені ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Законом також визначено:

1) завдання, обов’язки та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

Поиск по сайту: