 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Види інвесторів
| Індивідуальні(власні кошти) | Інституційні(кошти, які залучені від фізичних і юридичних осіб) |
| Фізичні та юридичні особи (резиденти та нерезиденти) | 1. Інститути спільного інвестування (у тому числі, інвестиційні та взаємні фонди інвестиційних компаній, інфраструктурні інституції приватизації) |
| 2. Пенсійні фонди | |
| 3. Страхові компанії (у частині сформованих резервів) | |
| 4. Кредитні спілки (у частині сформованих резервів) | |
| 5. Фонди операцій з нерухомості (небанківські фінансові установи – фінансові компанії) |
Інвестори можуть бути (табл. 3.1):
ü індивідуальні (фізичні та юридичні особи, як резиденти, так і нерезиденти), які використовують власні кошти;
ü інституційні, які оперують залученими від інших фізичних та юридичних осіб коштами.
До інституційних інвесторів належать: інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній (інфраструктура приватизації), недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, а також інші фінансові установи (в тому числі – небанківські), які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, ‑ також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Інвестор є «ключовою фігурою» на ринку, тому законодавство має забезпечувати в першу чергу захист його інтересів, особливо це стосується інституційних (або колективних) інвесторів.
3.2 Емітенти
Емітент – юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів держаної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками.
Таблиця 3.2
«Масові» емітенти
| Емітент | Види цінних паперів |
| Акціонерне товариство | Акції; облігації |
| Підприємство | Облігації |
| Інститут спільного інвестування | Інвестиційні сертифікати; акції пайового фонду |
| Органи місцевої влади | Облігації місцевих позик |
| Держава | Облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; Цільові облігації внутрішніх державних позик; Казначейські зобов’язання |
Найбільш «масовими» емітентами є акціонерні товариства, підприємства, що випускають облігації, інститути спільного інвестування, держава (табл. 3.2).
Рішення про випуск цінних паперів приймає власник емітента в особі його уповноваженого органу, що визначається установчими документами емітента.
Рішення щодо випуску державних цінних паперів приймає Верховна Рада України (як складову Державного бюджету України на відповідний рік), а щодо облігацій місцевих позик – відповідні органи місцевої влади з урахуванням вимог бюджетного законодавства.
3.3 Професійні учасники фондового ринку
Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії, яка видана ДКЦПФР, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені чинним законодавством.
Професійна діяльність на фондовому ринку – діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, встановленим до такої діяльності чинним законодавством.
Таблиця 3.3
Поиск по сайту: