Художні особливості поезії

Метафори: «Б’ють пороги, місяць сходить», «очерети питають у Дніпра», «сонце гріє, вітер віє», «могили стоять та сумують», «тирса шуміла», «жита похилились», «заграло, сказало... море», «не вернеться воля», «не покриють Україну червоні жупани!», «слава не поляже, а розкаже», «наша дума, наша пісня не вмре, не загине...», «виллю сльозами», «позички з’їли», «слава стала...», «море грає», «усміхнеться серце».

Повтори: «сходить... сходить», «Вернітеся!», «Не вернуться!», «правда... правда».

Риторичні запитання: «Де-то наші діти ділись, / Де вони гуляють?», «Де наші панують? / Де панують, бенкетують?», «Де ви забарились?», «Чи так, батьку отамане? / Чи правду співаю? / Та що й казать?».

Порівняння: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче», «Мова... голосна та правдива, як Господа слово».

Риторичні оклики: «Вернітеся!», «Не вернуться!», «Не покриють Україну червоні жупани!», «Смійся, лютий враже!», «От де, люде, наша слава! Слава України!», «Ех, якби-то!», «...батьку ти мій, друже!», «Ой не шуми, луже!».

Гіпербола: «Де кров ляха, татарина морем червоніла».

Звертання: «Смійся, лютий враже!», «От де, люде, наша слава», «Чи так, батьку отамане?», «Тяжко, батьку...», «Батьку ти мій, друже!», «Ой не шуми, луже!», «ти батьку...», «Співай же їм, мій голубе», «Утни, батьку, орле сизий!».

Епітети: «мова хитра», «лихо тяжке», «слава козацькая».

Анафори: «Де...», «Не вернуться...», «Без...», «Чи...», «За що...», «Нехай...».

3. «Думка» («Нащо мені чорні брови...») (1838 р., С.-Петербург).

Читати http://litopys.org.ua/shevchenko/shev107.htm

Тема: розповідь про нещасливе кохання дівчини та її сирітське життя серед своїх.

Ідея: висловлення співчуття героїні твору, яка вимушена страждати, плакати через «зраду чорнявого».

Основна думка: Нащо ж мені краса моя, / Коли нема долі?

Жанр: інтимна лірика.

Римування: перехресне.

Художні особливості вірша.

Анафори: «Чого...», «Нащо...», «Нема...», «Нехай...», «Щоб...».

Епітети: «літа... веселі», «тяжко жити», «лютеє горе», «вітри буйнесенькі».

Повтори: «літа молодії», «очі плачуть», «чого серце...».

Риторичні оклики: «Нехай плаче сиротина, / Нехай літа тратить!», «Чорнявому зрадливому / На лютеє горе!».

Метафори: «Літа пропадають», «очі плачуть», «серце в’яне, нудить світом», «очі плачуть», «серце хоче... воркує», «вітри почули».

Порівняння: «нуждить світом, як пташка без волі», «як голубка, день і ніч воркує», «свої люди — як чужії», «серце, як голубка... воркує».

Звертання: «плач же, серце, плачте, очі».

Риторичні запитання: «Нащо ж мені краса моя, / Коли нема долі?», «Та й нащо питати?».

Зменшувально-пестливі форми: «буйнесенькі», «чорнявий».

Домашнє завдання

Дати відповіді на запитання за текстами віршів

«На вічну пам’ять Котляревському»

 Що вам відомо про І. Котляревського — українського майстра слова?

 Чому Т. Шевченко в поезії намагається увічнити батька нової української літератури?

 Яким чином Тарас Григорович у вірші відтворює красу природи рідного краю?

 Які думки виникають в автора твору, коли він бачить самотнє солов’їне гніздечко?

 З чим у вас асоціюється образ солов’я? Назвіть поетів-романтиків, які у своїх віршах описали красу співу цього птаха і виявили його значення для відтворення внутрішніх почуттів своїх героїв?

 Яким чином автор твору намагається поєднати красу тьохкання солов’я для зображення добра і злодійства?

 Що, на ваш погляд, змушувало людей ставати на шлях розбою?

 З приводу чого Т. Шевченко порівнює солов’їний спів із щебетом І. Котляревського?

 Чим пояснити, що смерть видатного полтавчанина — це сирітство для багатьох українців?

 Як Т. Шевченко висловлює власну думку про героїв твору «Енеїда»?

 Чому поет уславлює І. Котляревського і називає його батьком?

 Чим пояснити бажання Кобзаря, перебуваючи на чужині, почути голос Івана Петровича?

 Дослідіть, як поет власне важке сирітське життя намагається поєднати з долею України.

 Про що свідчать останні рядки твору — звернення Т. Шевченка до І. Котляревського: «Не кинь сиротою, як кинув діброви, / Прилини до мене хоч на одно слово / Та про Україну мені заспівай!»

 Якими почуттями пройнята ця поезія? Над чим вона змушує замислитися читача?

«До Основ’яненка»

 Що сталося на Січі? Чим викликана туга очеретів, Дніпра, чайки?

 Чому могили в поезії названі сумними?

 З якою метою козаки перебували на Січі? Чи було це виправданим?

 Що в степу нагадувало про знаходження на його території козаків?

 Як сам автор ставиться до цих відчайдушних воїнів — оборонців рідної землі? Про що це свідчить?

 Чим викликано те, що козаки були вимушені залишити Січ і тим самим втратити волю?

 Якої слави здобули козаки для України?

 Чому пісня про козацтво у творі порівнюється зі словом Господа?

 Про які власні труднощі зазначає Т. Шевченко для боротьби з ворогом? (Поборовся б і я, може, / Якби малось сили; / Заспівав би,— був голосок, / Та позички з’їли)

 Чому поет називає батьком не тільки І. Котляревського, але й Г. Квітку-Основ’яненка?

 З яким проханням звертається Тарас Григорович до Григорія Федоровича?

 Завдяки чому Г. Квітка отримав повагу від народу?

 Що розповідає Т. Шевченко про своє життя, настрій та переживання? Чим викликаний його сум?

 Чому початок і закінчення твору пройняті песимістичним настроєм?

 Кого, на ваш погляд, звинувачує поет у знищенні Запорозької Січі?

 Яке значення поет приділяє минувшині?

«Думка» («Нащо мені чорні брови...»)

 Через що дівчина так страждає, плаче?

 Чому поет сум героїні порівнює з птахом, позбавленим волі?

 Яке значення дівчина приділяє власній долі?

 У чому виявляється сирітство героїні? Як вона сприймає байдужість до свого горя з боку оточуючих?

 Чи можливо якось зарадити стражданням героїні?

 За допомогою яких художніх засобів поет зображує горе молодиці?

 Як, на ваш погляд, чи можна вважати останні рядки твору прокляттям дівчини, зверненим до коханого? Чи почує він його?

 Якою ви вбачаєте подальшу долю дівчини? Чи співчуваєте їй?

 Доведіть, що основний мотив даного твору Т. Шевченка — почуття самотності, сирітство.

Урок № 4 (36)

Поиск по сайту: