Визначення стратегічних груп конкурентів в галузі

Найбільш важливими проблемами при аналізі конкурентних позицій фірм галузі є:

· виявлення їх сильних і слабких сторін, можливих загроз для підприємства;

· прогнозування майбутніх рішень і стратегій конкурентів;

· прогнозування можливих реакцій конкурентів на стратегію і дії підприємства.

На галузевому ринку можуть діяти десятки або сотні підприємств – конкурентів. Практика стратегічного управління доводить, що для підвищення якості аналізу конкурентів їх необхідно об'єднувати в групи.

Ідея виділення стратегічних груп конкурентів (фактично їх сегментації) належить М. Портеру.

Стратегічна група конкурентів – фірми, що змагаються,з однаковим стилем конкурентних активностей і однаковими позиціями на ринку.

Компанії, що входять до однієї стратегічної групи, схожі за такими ознаками:

- випуск подібної продукції;

- надання покупцям аналогічних послуг;

- використання одних і тих же каналів розподілу;

- використання однакової технології;

- продаж товарів в однаковому ціновому і якісному діапазоні;

- націленість на одних і тих же споживачів;

- однакові стратегічні орієнтири і механізми їх досягнення.

В галузі може бути від одної до кількох стратегічних груп. Фірми однієї стратегічної групи є більш очевидними і жорсткими конкурентами, ніж фірми різних груп. Зміна умов на ринку стимулює фірми до переходу в інші стратегічні групи.

Для полегшення аналізу і забезпечення його наочності розробляють карту стратегічних груп (рис 16.2).

Якість

продукції та

супутній

сервіс

Ціна Рис. 16.2. Карта стратегічних груп конкурентів на ринку ноутбуків

України.

1 – західні фірми, що пропонують відомі торгові марки;

2 – російські виробники;

3 – відомі вітчизняні виробники;

4 – новачки вітчизняного виробництва.

Карта стратегічних груп – інструмент, що дозволяє відобразити різні конкурентні позиції підприємств, які змагаються у галузі.

Розробка карти стратегічних груп проводиться для дослідження структури конкуренції в галузі. Цей аналітичний метод найбільш ефективний в тому випадку, якщо в галузі діє так багато конкурентів, що практично неможливо всебічно вивчити кожного з них.

Розробка карти стратегічних груп – цінний інструмент для розуміння стану на ринку конкурентів з погляду слабкості і сили їх позицій, а також з точки зору специфіки цих позицій.

Порядок розробки карти стратегічних груп.

1. Складається перелік характеристик, які відрізняють фірми галузі між собою. Такими характеристиками є:

- рівень ціни/якості (високий, середній, низький);

- географічний масштаб діяльності (місцевий, регіональний, національний, глобальний);

- ступінь вертикальної інтеграції (відсутня, часткова, повна);

- асортимент продукції (широкий, вузький);

- використання каналів розподілу;

- набір сервісних послуг (відсутній, обмежений, повний);

- маркетингові можливості;

- виробничий потенціал;

- фінансовий потенціал;

- забезпеченість енергією і сировиною;

- рівень підготовки керівників і персоналу;

- бренд/імідж фірми.

2. Складається карта (система координат) з двома змінними, на яку наносяться дані про фірми галузі з використанням різних пар характеристик.

3. Фірми, що потрапили приблизно в один стратегічний простір, об'єднуються в стратегічну групу.

4. Окреслюються межі кожної стратегічної групи, пропорційно частки обсягів продажу в галузі.

Порівняння окремих параметрів і результатів діяльності фірми з основними конкурентами дає можливість не тільки побачити справжній стан справ в галузі і стратегічній групі, але і визначити сильні і слабкі сторони фірми щодо безпосередніх конкурентів і розробити обгрунтовану стратегію розвитку.

Поиск по сайту: