Функції загальної теорії держави і права

Функції загальної теорії держави і права відображають її роль у розвитку юридичної науки і практики. Теорії держави і права виконує як загальні, так і власні (спеціальні) функції.

Серед функцій теорії держави і права, що є загальними для всіх юридичний наук, можна виділити такі.

Пізнавальна (гносеологічна) функція спрямована на здобуття і розширення наукових знань про державно-правові явища, їхні характерні риси, сутність, форми, принципи, інститути тощо. Ця функція найвиразніше проявляється на початковому етапі дослідження державно-правових явищ при описуванні і з’ясуванні їх ознак і має першорядне значення для юридичної освіти. Також необхідно відмітити, що процес пізнання держави і права не може зупинитися, оскільки протягом історії людства ці явища постійно розвиваються і змінюються, що вимагає оновлення, вдосконалення та уточнення уявлень про державно-правову дійсність.

Евристична функція загальної теорії держави і права націлена на встановлення закономірностей та тенденцій розвитку і функціонування права і держави. Висновок про повторюваність та постійність і стійкість існування певних юридичних явищ, їх суттєвість для державно-правової дійсності означає відкриття відповідно тенденції або закономірності. Реалізація евристичної функції передусім є свідченням розвитку як загальної теорії держави і права, так і юридичної науки в цілому, гарантією від їх зайвої догматизації.

Функція наукового передбачення полягає в науковому прогнозуванні шляхів подальшого розвитку державно-правової дійсності. Так, наприклад, дослідження зв’язку держави і права з нинішнім розвитком в Україні ринкових відносин дає підстави для прогнозування подальшого обмеження державного втручання у господарювання, збільшення питомої ваги стосунків між господарюючими суб’єктами, що засновані на договірних відносинах. Крім того, виконуючи функцію наукового передбачення, загальна теорія держави і права виявляє проблеми, які постануть перед правом і державою у майбутньому, щоб запропонувати шляхи їх вирішення.

Практична функція пов’язана зі службовою роллю загальної теорії держави і права, пізнавальна діяльність якої спрямована не тільки на формування теоретичного фундаменту юридичної науки, але й на розв’язання питань юридичної практики. Зокрема, розробляючи вчення про систему нормативно-правових актів, теорія держави і права виробляє пропозиції щодо удосконалення системи законодавства. Для того, щоб встановити зв'язок між різними юридичними явищами, правильно розтлумачити правову норму, застосувати аналогію права чи закону, правники звертаються саме до загальнотеоретичних положень. Важко переоцінити значення цієї функції, оскільки наука, яка прямо чи опосередковано не виконує практичної функції, не має соціальної цінності.

Ідеологічно-виховна функція. Загальна теорія держави і права є системою поглядів на державу і право. Зміст цих поглядів з багатьох питань може вельми відрізнятися, що залежить від ідейної основи уявлень про державно-правові явища. В умовах демократичного суспільства такими ідеями є верховенство права, пріоритет прав людини, законослухняність, правопорядок як основа соціального буття, правова і соціальна державність тощо. На підставі цих ідей теорія держави і права орієнтує учасників суспільних відносин на повагу до прав, свобод, законних інтересів громадян, додержання вимог законодавства, взаємну відповідальність людини і держави та ін.

До власних функцій загальної теорії держави і права прийнято відносити методологічну, узагальнюючу і інтеграційну функції.

Методологічна функція теорії держави і права полягає у тому, що, як вже зазначалося, положення про закономірності розвитку державно-правових явищ, що розробляються цією наукою, її теоретичні конструкції і прийоми, способи та методики пізнання, застосовуються іншими юридичними дисциплінами при розгляді власних предметів дослідження, виробленні пропозицій щодо вдосконалення законодавства, правореалізаційної, інтерпретаційної та іншої практики..

Виконуючи властиву їй узагальнюючу функцію, теорія держави і права акумулює і впорядковує висновки, зроблені іншими юридичними дисциплінами. Наприклад, використовуючи положення галузевих наук про норми права, загальнотеоретична наука створює вчення про норму права, її структуру, спеціалізовані норми права тощо.

Узагальнюючи наукові розробки галузевих наук, теорія держави і права також забезпечує свого роду «доступ» до їх теоретичних здобутків з боку решти юридичних наук. Наприклад, на підставі теорії злочину, створеної представниками науки кримінального права, теорією держави і права було сформульоване загальне вчення про правопорушення, що використовується галузевими дисциплінами при розробці відповідних видів юридичної відповідальності.

На підставі теоретичних узагальнень відбувається конструювання загальнотеоретичних понять і виокремлення загальноправових принципів. Ці поняття і принципи становлять каркас усієї юридичної науки, оскільки в концентрованій формі виводять спільні, найсуттєвіші риси та ознаки головних державно-правових явищ. Через використання зазначених понять різноманітні юридичні науки інтегруються (об’єднуються) в єдину узгоджену систему. Тим самим виконується інтеграційна функція теорії держави і права.

Контрольні запитання:

1. Назвіть риси теорії держави і права як юридичної науки.

2. Охарактеризуйте елементи предмета теорії держави і права.

3. Наведіть приклади закономірностей тенденцій, що охоплюються предметом теорії держави і права.

4. Охарактеризуйте загальні функції теорії держави і права.

5. Охарактеризуйте власні (специфічні) функції теорії держави і права.

РОЗДІЛ 2.

СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА З ЮРИДИЧНИМИ ТА ІНШИМИ СУСПІЛЬНИМИ НАУКАМИ

(Христова Г.О.)

Поиск по сайту: