|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Бухгалтерський облік (загальна теорія)ТЕСТИ З навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр» напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України 1. Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел їх утворення в процесі їх кругообігу, називається: 1) бухгалтерським; 2) оперативно-технічним; 3) податковим; 4) господарським.
2. Облік, який являє собою систему спостережень і контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними, називається: 1) бухгалтерським; 2) оперативно-технічним; 3) податковим; 4) статистичним.
3. Облік, який являє собою систему вивчення та контролю кількісної сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною, називається: 1) бухгалтерським; 2) оперативно-технічним; 3) податковим; 4) статистичним.
4. Облік, що ведеться з метою визначення суми, яку необхідно сплатити до бюджету у вигляді технічних чи інших податків, або обов’язкових платежів, називається: 1) бухгалтерським; 2) оперативно-технічним; 3) податковим; 4) статистичним.
5. Бухгалтерський облік поділяється на: 1) податковий і статистичний; 2) фінансовий і управлінський; 3) фінансовий і податковий; 4) оперативно-технічний і управлінський.
6. Особливостями бухгалтерського обліку є: 1) документальне оформлення; 2) обов’язкове використання грошового вимірника; 3) суцільне і безперервне відображення всіх дій і подій господарської діяльності; 4) всі зазначені вище.
7. Особливістю бухгалтерського обліку є: 1) періодична вибіркова реєстрація деяких фактів господарської діяльності; 2) терміни обробки інформації не регламентуються; 3) інформація розробляється по раніше визначених алгоритмах і методиках; 4) більша частина інформації потребує незначних термінів зберігання.
8. Який вид бухгалтерського обліку має комерційну таємницю: 1) фінансовий, управлінський; 2) податковий; 3) податковий, управлінський; 4) управлінський.
9. Які вимірники застосовуються в бухгалтерському обліку? 1) тільки натуральні; 2) тільки трудові; 3) тільки вартісні; 4) натуральні, трудові, вартісні.
10. Вимірники, які використовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, господарських процесів і результатів діяльності, називаються: 1) трудові; 2) матеріальні; 3) вартісні; 4) натуральні.
11. Вимірники, які використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу, називаються: 1) трудові; 2) матеріальні; 3) вартісні; 4) натуральні.
12. Всі види звітності в Україні, які використовують грошовий вимірник базуються на даних: 1) статистичного обліку; 2) бухгалтерського обліку; 3) податкового обліку; 4) управлінського обліку.
13. Застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства – це принцип: 1) послідовності; 2) обачності; 3) автономності; 4) відповідності доходів і витрат.
14. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства – це принцип: 1) послідовності; 2) обачності; 3) автономності; 4) відповідності доходів і витрат.
15. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів – це принцип: 1) послідовності; 2) обачності; 3) повного висвітлення; 4) відповідності доходів і витрат.
16. Постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики – це принцип: 1) послідовності; 2) обачності; 3) автономності; 4) відповідності доходів і витрат.
17. Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності – це принцип: 1) послідовності; 2) безперервності; 3) повного висвітлення; 4) періодичності.
18. Оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі – це принцип: 1) послідовності; 2) безперервності; 3) повного висвітлення; 4) періодичності.
19. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі – це принцип: 1) послідовності; 2) безперервності; 3) повного висвітлення; 4) періодичності.
20. Розробкою і затвердженням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності займається: 1) Міністерство фінансів України; 2) Національний банк України; 3) Державне казначейство України; 4) Державний комітет статистики України.
21. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ розробляє: 1) Міністерство фінансів України; 2) Національний банк України; 3) Державне казначейство України; 4) Державний комітет статистики України.
22. Ведення бухгалтерського обліку українськими підприємствами є: 1) бажаним; 2) обов’язковим; 3) необов’язковим; 4) доречним.
23. Не відноситься до функцій бухгалтерського обліку: 1) інформаційна; 2) контрольна; 3) науково-пізнавальна; 4) динамічна.
24. Наука про завдання, предмет, метод, техніку, форми та організацію бухгалтерського обліку – це: 1) управлінський облік; 2) теорія бухгалтерського обліку; 3) фінансовий облік; 4) податковий облік.
25. Пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання – це принцип: 1) послідовності; 2) безперервності; 3) історичної собівартості; 4) періодичності. 26. Предметом бухгалтерського обліку є: 1) окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, дії, події, явища і процеси, що зумовлюють рух господарських активів і джерел їх утворення; 2) економічні процеси, які супроводжуються змінами в складі господарських активів, джерел їх утворення та процесі розширеного відтворення; 3) джерела утворення господарських активів та їх зміни; 4) усі вищезазначені визначення.
27. Метод бухгалтерського обліку – це: 1) економічні процеси, які супроводжуються змінами в структурі господарських засобів та їх джерел в основі співвідношень між підприємствами та в середині їх; 2) сукупність прийомів та способів, які забезпечують суцільне, безперервне, взаємопов'язане та об'єктивне відображення, економічне узагальнення та підрахунок в грошовому виразі об'єктів бухгалтерського обліку; 3) матеріальні та грошові цінності, юридичні відносини та господарські операції, які приводять до їх змін; 4) господарські процеси.
28. Готова продукція, товари – це: 1) предмети праці; 2) предмети обігу; 3) засоби, що обслуговують сферу обертання; 4) джерела надходження виручки.
29. Згідно класифікації господарських засобів підприємства основні засоби відносять до: 1) необоротних активів; 2) оборотних активів; 3) джерел власних засобів; 4) предметів сфери обігу.
30. Згідно класифікації господарських засобів підприємства нематеріальні активи відносять до: 1) необоротних активів; 2) оборотних активів; 3) вилучених активів; 4) активів невиробничої сфери.
31. Згідно класифікації господарських засобів підприємства грошові кошти та їх еквіваленти відносять до: 1) необоротних активів; 2) оборотних активів; 3) активів невиробничої сфери; 4) виробничих запасів.
32. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням дебіторську заборгованість відносять до: 1) необоротних активів; 2) оборотних активів; 3) засобів в розрахунках; 4) грошових коштів та їх еквівалентів.
33. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням виробничі запаси відносять до: 1) необоротних активів; 2) оборотних активів; 3) активів сфери виробництва; 4) предметів сфери обігу.
34. Згідно класифікації господарських засобів підприємства за складом і розміщенням готову продукцію відносять до: 1) необоротних активів; 2) оборотних активів; 3) предметів праці; 4) предметів сфери обігу.
35. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів статутний капітал відносять до: 1) кредиторської заборгованості; 2) власного капіталу; 3) джерел залучених коштів; 4) резервів.
36. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів цільове фінансування відносять до: 1) джерел власних засобів; 2) джерел залучених коштів; 3) довгострокових фінансових зобов'язань; 4) зобов'язань за розподілом.
37. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів резерви відносять до: 1) джерел власних засобів; 2) джерел залучених коштів; 3) прибутку нерозподіленого; 4) зобов'язань за розподілом.
38. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів кредити відносять до: 1) джерел власних засобів; 2) джерел позичених коштів; 3) резервів; 4) заборгованості бюджету.
39. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги) відносять до: 1) джерел власних засобів; 2) джерел залучених коштів; 3) резервного капіталу; 4) заборгованості бюджету.
40. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів заборгованість за податками й платежами відносять до: 1) джерел власних засобів; 2) джерел залучених коштів; 3) кредиторської заборгованості; 4) зобов'язань за розподілом.
41. Згідно класифікації джерел формування господарських засобів заборгованість органам страхування відносять до: 1) бюджетного фінансування; 2) джерел залучених коштів; 3) кредиторської заборгованості; 4) власних джерел.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.022 сек.) |