Які з наведених факторів безпосередньо впливають на зміну загального обсягу механізованих робіт?

1) кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік і змінний виробіток;

2) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за день;

3) середньорічна кількість тракторів і виробіток на 1 трактор за рік;

4) кількість відпрацьованих м/змін за день і виробіток на 1 трактор за день.

91. Середньорічний виробіток на 1 трактор формується під впливом таких факторів:

1) виробіток на 1 трактор за день і кількість відпрацьованих м/днів в цілому по МТП;

2) виробіток на 1 трактор за день і кількість відпрацьованих м/змін в цілому по МТП;

3) виробіток на 1 трактор за зміну, коефіцієнт змінності, кількість тракторів;

4) виробіток на 1 трактор за зміну, коефіцієнт змінності і кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік.

92. Аналіз інтенсивності використання МТП проводять на підставі обчислення групи показників:

1) коефіцієнти використання календарного фонду і фонду робочого часу, собівартість 1 ум.ет. га, витрати палива на 1 га;

2) коефіцієнти використання календарного фонду і фонду робочого часу, коефіцієнт змінності;

3) коефіцієнт змінності, середньорічний виробіток на 1 трактор, собівартість 1 ум.ет га;

4) коефіцієнт змінності, коефіцієнт використання МТП, коефіцієнт зміни виробітку на 1 трактор.

93. Логічна підвпорядкованість факторів, які впливають на загальний обсяг механізованих робіт має таку послідовність:

1) коефіцієнт використання робочого часу, виробіток на 1 трактор за день, кількість відпрацьованих м/днів, число тракторів;

2) кількість відпрацьованих м/днів по МТП, виробіток 1 трактора за зміну, число тракторів;

3) число тракторів, виробіток на 1 трактор за день, коефіцієнт змінності;

4) число тракторів, кількість відпрацьованих м/днів одним трактором за рік, |коефіцієнт змінності, виробіток 1 трактора за зміну.

94. Невикористаним резервом поліпшення роботи МТП вважаться:

1) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок зменшення числа тракторів;

2) збільшення загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх визначених факторів;

3) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок факторів, які впливають негативно, крім зменшення числа тракторів;

4) зниження загального обсягу механізованих робіт за рахунок усіх факторів, що впливають негативно.

95. Аналіз використання комбайнів проводять на підставі прямих показників:

1) площа збирання урожаю, кількість відпрацьованих м/днів комбайнами, виробіток за сезон;

2) площа збирання, кількість комбайнів, відпрацьовано м/днів за сезон;

3) середньоденний виробіток на 1 комбайн, відпрацьовано м/днів одним комбайном за сезон, площа збирання;

4) середньосезонний виробіток на 1 комбайн, кількість відпрацьованих м/днів комбайнами за сезон, число комбайнів.

96. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначається як:

1) добуток кількості автомобілів на середньорічний виробітокодного автомобіля;

2) часне від ділення пробігу з вантажем на загальну вантажопідйомність автопарку;

3) часне від ділення пробігу з вантажем на загальний пробіг;

4) часне від ділення загального пробігу на пробіг з вантажем.

97. Середньоденний виробіток одного автомобіля формується під впливом групи таких факторів:

1) кількість а/днів, коефіцієнтів змінності та використання пробігу, виробіток за годину;

2) коефіцієнтів використання автопарку, пробігу, вантажопідйомності, середнього пробігу 1 а/м за день, середньої вантажопідйомності 1 а/м;

3) коефіцієнту вантажопідйомності, кількості днів перебування у господарстві, пробігу з вантажем, швидкості руху а/м;

4) середньої тривалості робочого дні, коефіцієнту використання робочого часу, загальної вантажопідйомності, пробігу з вантажем.

98. Коефіцієнт використання автопарку обчислюється як відношення:

1) загальної вантажопідйомності до числа автомобілів;

2) кількості днів перебування у господарстві до числа автомобілів;

3) кількості днів у роботі до кількості днів перебування у господарстві;

4) пробіг з вантажем до загального пробігу.

99. При аналізі використання живої тяглової сили використовують таку групу показників:

1) кількість кормо/днів, середньорічне поголів'я, робочі дні, кількість одержаного приплоду, витрати на утримання тягла;

2) кількість поголів'я, рівень забезпеченості інвентарем, загальний обсяг робіт, дні в роботі;

3) кількість робочих днів, поголів'я приплоду, затрати праці, оплата праці працівників, вартість упряжи;

4) кількість кормо/днів, вартість фуражу, вартість побічної продукції, затрати праці цілодобові простої.

100. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою визначається:

1) відношенням кількості фактично відпрацьованих людино-днів до числа працюючих;

2) відношенням фактичної чисельності працюючих до планової потреби;

3) шляхом множення кількості відпрацьованих люд.-днів одним працюючим на число робітників за цей період;

4) як добуток планового числа працюючих на число робочих днів за період.

101. Виберіть правильну і найбільш повну відповідь про методику аналізу забезпеченості підприємства робочою силою, яка базується на порівнянні відповідних даних:

1) в динаміці по роках, з іншими підприємствами як в цілому по підприємству так і по підрозділам; по періодам року;

2) в динаміці по роках як в цілому по підприємству, галузям, так і по окремих категоріях робітників і періодам року;

3) як в цілому по підприємству, по окремим галузям, підрозділам;

4) в динаміці по роках, з іншими підприємствами, з середніми даними по господарствах району, області.

102. При аналізі якісного складу робочої сили слід врахувати такі дані:

1) професію, кваліфікацію, стаж роботи, наявність робочої сили по категоріям;

2) стать, рівень освіти, кваліфікацію, рівень забезпеченості робочою силою по підприємству;

3) вік, стать, рівень освіти, кваліфікацію, стаж роботи;

4) кількість працюючих по окремим галузям, по категоріям, професіям.

103. Аналіз руху робочої сили по підприємству проводиться на підставі групи показників:

1) оборот робочої сили по прийому, вибуттю, розмах сезонності;

2) коефіцієнти: обороту робочої сили по прийому, вибуттю, плинності, міграції;

3) коефіцієнти: плинності, сезонності, міграції, оновлення робочої сили;

4) коефіцієнти: міграції, забезпеченості робочою силою, обороту по вибуттю.

104. Відношення кількості вибувших робітників (незалежно від причин) до середньорічної чисельності працюючих характеризує коефіцієнт:

1) плинності;

2) міграції;

3) обороту по вибуттю;

4) зміни числа робітників.

105. Показник, який характеризує інтенсивність загального обороту робочої сили і розраховується відношенням суми прийнятих і звільнених робітників до середньої чисельності працюючих, називається:

1) коефіцієнт плинності;

2) коефіцієнт міграції;

3) оборот по вибуттю;

4) оборот по прийому.

106. Результати аналізу руху робочої сили дають можливість:

1) виявити першопричини змін в забезпеченості трудовими ресурсами;

2) підвищити рівень використання робочої сили;

3) визначити рівень забезпеченості окремих галузей робочою силою;

4) вивчити якісний склад робочої сили.

107. Коефіцієнт використання робочого часу за місяць обчислюється як відношення:

1) числа працюючих за кожен місяць на середньомісячну їх кількість;

2) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до загальної кількості люд.-днів за рік;

3) кількості відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць до числа робочих днів у місяці;

4) загального числа відпрацьованих люд.-днів за місяць на число робочих днів у місяці.

108. Невикористаний резерв робочого часу за місяць обчислюється як:

1) добуток числа робочих днів у місяці на число працюючих;

2) різниця між загальною кількістю відпрацьованих люд.-днів за місяць і плановою;

3) добуток різниці між кількістю відпрацьованих люд.-днів одним робітником за місяць і числом робочих днів у місяці на середньорічну чисельність працюючих;

4) відношення різниці між кількістю відпрацьованих робочих днів одним працюючим за місяць і числом робочих днів у місяці до числа працюючих у цьому місяці.

109. Коефіцієнт сезонності використання робочої сили обчислюється як:

1) відношення максимальних затрат праці за місяць до мінімальних;

2) відношення затрат праці у кожному місяці до середньомісячних затрат праці;

3) добуток коефіцієнта використання робочого часу на число працюючих за місяць;

4) добуток різниці між затратами праці у кожному місяці і середньомісячними на число місяців;

Поиск по сайту: