Що є спільного між мікроекономікою та економікою підприємства?

1) досліджують економіку в цілому та її великі підрозділи;

2) досліджують процес розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;

3) досліджують конкретні економічні суб’єкти – окремі підприємства і галузі, окремі домогосподарства;

4) досліджують питання, пов’язані з впливом на ринки окремих товарів політики урядів і змін економічної кон’юнктури в інших країнах світу.

4. Предмет науки „Економіка підприємства” пов’язаний з вивченням:

1) процесу розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;

2) продуктивних сил з погляду їх впливу на виробничі відносини на рівні підприємств;

3) причин зміни обсягу виробництва продукції та її впливу на ціни і доходи підприємств;

4) всі відповіді правильні.

5. Наука „Економіка підприємства” використовує узагальнення і понятійний апарат:

1) макроекономіки та політичної економії;

2) виробничого менеджменту та менеджменту організацій;

3) статистики та економічного аналізу;

4) бухгалтерського обліку та фінансів.

6. Інструментарієм діалектики є її загальні методи дослідження:

1) економіко-статистичний та монографічний;

2) розрахунково-конструктивний та балансовий;

3) індукція та дедукція;

4) нормативний та економіко-математичний.

7. Результатом застосування індуктивного і дедуктивного методу є:

1) теорії;

2) економічні принципи й узагальнення;

3) методики та рекомендації;

4) всі відповіді вірні.

8. Логічна схема застосування індуктивного методу дослідження виглядає як:

1) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів, виведення економічних теорій;

2) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій;

3) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;

4) формування економічних узагальнень, теорій концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем.

9. Логічна схема застосування дедуктивного методу дослідження виглядає як:

1) формування економічних узагальнень, теорій, концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем;

2) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;

3) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів для підтвердження чи спростування гіпотези, виведення економічних теорій;

4) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій.

10. Економічні показники – це:

1) явища, процеси, факти і виявлені тенденції та закономірності їх розвитку;

2) нормативні витрати матеріальних ресурсів, праці, капіталовкладень;

3) інформаційний носій певних кількісних та якісних характеристик економічних явищ і процесів;

4) категорії, поняття, висновки та рекомендації.

11. При вивченні масових явищ, процесів, фактів і виявленні тенденцій та закономірностей їх розвитку застосовують метод:

1) економіко-статистичний;

2) монографічний;

3) абстрактно-логічний;

4) експериментальний.

12. Для всебічного й глибокого вивчення окремих явищ, процесів та виявлення причинно-наслідкових зв’язків їх розвитку використовують метод:

1) економіко-статистичний;

2) розрахунково-конструктивний;

3) монографічний;

4) балансовий.

13. При прогнозуванні і плануванні виробництва й економічних процесів розвитку застосовують метод:

1) розрахунково-конструктивний;

2) балансовий;

3) нормативний;

4) експериментальний.

14. При оптимізації виробництва в цілому, а також окремих складових агрегованих систем застосовується метод:

1) економіко-статистичний;

2) монографічний;

3) балансовий;

4) економіко-математичний.

15. Постановку експериментів, що розглядаються як практичний крок до перевірки теоретично осмислених проблем передбачає метод:

1) розрахунково-конструктивний;

2) економіко-математичний;

3) економіко-статистичний;

4) експериментальний.

16. Підприємства на певних умовах можуть об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності. Зокрема, підприємства можуть об’єднуватися в:

1) колективне підприємство;

2) господарське товариство;

3) комунальне підприємство:

4) корпорації.

17. Міжгосподарська кооперація – це:

1) об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників з метою підвищення ефективності виробництва;

2) укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;

3) об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;

4) удосконалення виробничих зв’язків сільськогосподарських виробників з переробною промисловістю.

18. Складовими мікросередовища, в якому функціонують аграрні підприємства, є:

1) споживачі сільськогосподарської продукції;

2) постачальники необхідних ресурсів;

3) фінансово-кредитні установи;

4) усі відповіді правильні.

19. За формою власності підприємства класифікуються на:

1) приватні;

2) державні;

3) комунальні;

4) усі відповіді правильні.

20. Дайте визначення поняття “підприємство”:

1) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який функціонує з метою реалізації продукції;

2) підприємство – це організаційно відокремлена первинна ланка сфери народного господарства, яка виконує роботу або надає платні послуги;

3) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність з метою одержання продукції;

4) підприємство – це економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, місія якої полягає у виробництві продукції.

21. Підприємства, що забезпечують усі організаційні форми господарю­вання на селі необхідними для них матеріальними ресурсами – це:

1) партнери;

2) постачальники;

3) посередники;

4) агросервісні підприємства.

22. Головною умовою стратегічного управління підприємством в умовах ринку є:

1) максимізація прибутку, який одержує підприємство;

2) підвищення конкурентоспроможності підприємства;

3) збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки на ринку;

4) створення умов для самофінансування.

23. Сільськогосподарське (аграрне) підприємство – це юридична особа, основним видом діяльності якої є:

1) реалізація сільськогосподарської діяльності;

2) виробництво та переробка сільськогосподарської продукції;

3) здобуття, завдяки власним досягненням, переваг над іншими суб’єктами господарювання;

4) спрямування роботи всіх ланок підприємства на задоволення потреб споживачів.

24. Головне завдання підприємства полягає у:

1) задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;

2) ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;

3) підвищенні продуктивності праці і ефективному використанні системи мотивації праці;

4) формуванні державного і місцевих бюджетів, оскільки є об’єктом оподаткування.

25. Підприємство, яке ґрунтується на особистій власності фізичної особи і функціонує виключно за рахунок її власної праці називається:

1) сімейне підприємство;

2) приватне підприємство;

3) індивідуальне підприємство;

4) колективне підприємство.

26. До ринкової інфраструктури входять:

1) оптові бази, ярмарки, аукціони, фірмені магазини, комісійні магазини;

2) товарно-сировинні, товарні, фондові і валютні біржі, банківські структури, брокерські контори, маклерські структури, кредитні спілки;

3) ринок фінансів, ринок засобів виробництва, торгівля, ринок робочої сили;

4) ціна, попит, пропозиція, конкуренція.

27. Роздержавлення власності – це:

1) передача державної власності невеликим державним виробникам;

2) обмеження державного втручання в господарську діяльність державних підприємств;

3) відокремлення функцій господарювання від функцій адміністративного управління державними підприємствами;

4) система заходів, здійснюваних під час провадження справи про банкрутство, що спрямовані на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації.

28. Які важелі використовує держава при регулюванні ринкових відно­син?

1) біржову діяльність, маркетинг;

2) зовнішньоекономічну діяльність, вивчення попиту і пропозицій;

3) державні програми, системи оподаткування, фінансово-кредитну і банківську, законодавство про працю, цінові обмеження, антимонопольні заходи, амортизаційну політику;

4) директивне управління виробничою і фінансовою діяльністю під­приємств, монополізація виробництва, мінімальні умови для конкуренції.

29. Ринок – це:

1) товарообмінні операції і товарно-грошові відношення;

2) торгівля, обмін;

3) система різноманітних економічних відношень між людьми, які вини­кають в процесі виробництва, розподілу обміну, споживання, що основана на певних принципах, головним із яких є вільна економічна діяльність;

4) сукупність актів купівлі-продажу та умов реалізації продукції за державними цінами і тарифами.

30. Конкуренція – це змагальність підприємств з метою здобуття (завдяки власним досягненням):

1) переваг над іншими суб’єктами господарювання;

2) монопольного становища на ринку;

3) прибутку від реалізації продукції;

4) всі відповіді правильні.

31. Приватизація – це:

1) привласнення засобів виробництва новими державними структурами;

2) форма роздержавлення при якій державна власність перетворюється на інші форми із повною або частковою заміною власника;

3) випуск акцій під вартість засобів виробництва і продажа їх всім бажаючим;

4) впровадження організаційно-економічних доходів, спрямованих на вдосконалення внутрішньогосподарського економічного механізму.

32. Ринкова економіка – це:

1) економіка, яка жорстко регулюється державою;

2) економіка, яка не регулюється державою;

3) економіка вільного підприємництва в межах існуючих законів;

4) сукупність методів економічного впливу на виробництво.

33. Основною сферою АПК є:

1) та в якій виробляють для сільського господарства засоби виробництва промислового походження;

2) яка здійснює промислову переробку сільськогосподарської продукції та сировини;

3) сільське господарство;

4) інфраструктура сільськогосподарського виробництва.

34. Конкуренція – це:

1) економічне змагання;

2) суперництво між товаровиробниками за кращі, економічно більш вигідні умови виробництва і реалізації продукції;

3) це боротьба за монополію на ринку;

4) урізноманітнення видів діяльності підприємств у виробничій та маркетингових сферах.

Поиск по сайту: