Виникнення фізичного виховання як суспільного явища

Фізичні вправи виникли здавна, на самих перших стадіях розвитку людського суспільства. Виникли вони у процесі праці і на їхній розвиток вплинули полювання, землеробство, скотарство, релігійні обряди та військова справа. Вже в ті часи люди розуміли, щоб прогодувати себе, треба полювати; щоб наздогнати звіра, треба бігати швид­ше, бути витривалим, сильним; бути влучним, щоб улучи­ти в звіра, що тікає.

Протягом цілого історичного періоду мисливство зали­шалось найважливішою господарською діяльністю людей, яке крім їжі надавало матеріал для виробництва окремих знарядь праці, одягу, житла. Мисливство - це найчасті­ше спільна діяльність людей і від дій кожного з мислив­ців залежав загальний успіх. Спільна діяльність вимагала узгоджених дій, формування, вдосконалення та передачу навичок.

Виникла гостра потреба вчити молоде покоління. Дов­гий час це робилося прямо в процесі праці, тобто полюван­ня, в повторенні всіх трудових процесів, які здійснювали дорослі.

У міру розвитку суспільства, з появою скотарства та землеробства люди почали вести осілий спосіб життя. Мис­ливці залишались основними здобувачами їжі і вони часто уходили слід за звіром далеко від свого житла (історики ка­жуть, що до 50 км), отже стало неможливим вчити молодь безпосередньо в полюванні, і тому в селищі залишались спеціальні люди, які здійснювали передачу рухового досві­ду молоді. Спочатку вправи були точною копією трудових дій (рухи, що були пов'язані з охотою, рибалкою, обробкою землі, підкоренням тварин та нагляду за ними). Але, у про­цесі виховання було помічено, що людину фізично розвиває не тільки повторення трудових дій, але й імітаційні дії, такі як метання в намальований контур звіра, лазіння по дере­вах, біг з перешкодами тощо. Все це сприятливо впливало на людину та готувало її до трудової діяльності. Пізніше із вправ стали вибирати біг на короткі та довгі дистанції, стрибки у висоту та довжину, біг з перешкодами, метання, тобто вправи починають абстрагуватись, відокремлюватись під трудових процесів у самостійні засоби навчання.

З появою релігії, а пізніше воєнної справи з'являються нові вправи, що готують людину до обрядових танців та військових натхнень.

Перші фізичні вправи представляли собою одну з форм відображення дійсності за допомогою рухових м'язових об­разів. Ці вправи розвивали навички первісної людини як кількісно, так і якісно, дозволяючи їй піднятися вище у своєму розвитку.

Таким чином, причиною виникнення та розвитку фізич­ного виховання є потреба в суспільній праці, тому що пра­ця є першою та основною умовою забезпечення людського існування.

Багато соціологів визначають, що фізичне вихован­ня має стародавню спадщину, а його зміни відображають економічне, релігійне та культурне середовище. Однак частина цих соціологів зводять, наприклад, фізичне ви­ховання до інстинктів, тобто біологізують його. Сенс цієї біологізації полягає в тому, що суспільні явища оголошують­ся природними, що. війни, наприклад, це наслідок агресив­них інстинктів. Чисто на біологічних позиціях ґрунтується теорія Зиґмунда Фрейда (австрійського лікаря-психолога), який пояснює діяльність людини лише з боку, головним чином двох інстинктів: статевого і інстинкту смерті.

Поиск по сайту: