|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Становлення та розвиток вітчизняної системи фізичного виховання
Українська національна система фізичного виховання має глибоке історичне коріння. Високого ступеня розвитку, в історичному аспекті, вона досягла в Запорізькій Січі, де, як і в Стародавній Греції, існував культ фізичного виховання особи. Хлопців у школі і у вільний час навчали верховій їзді з елементами джигітовки (різні види верхової їзди (з підлазінням, стоячи на ногах та ін.)), володінню шаблею і списом, стрілянині з гвинтівки. У позашкільний час молоді відводився час для ігор і розваг. Кожною весною, вище за Дніпровські пороги, козаки влаштовували змагання з веслування - упоперек річки. Перемагав той, чий човен фінішував на протилежному березі, напроти місця старту. Досить часто проводилися змагання з пірнання. Для цього старшина кидав свою люльку (трубку) у воду, а молоді козаки повинні були її звідти дістати. Почесним вважалося дістати люльку з дна річки без допомоги рук — зубами і в зубах же винести її на поверхню. Ці і багато інших змагань на силу, витривалість, точність сприяли розвитку в молоді якостей, необхідних у повсякденному житті козаків. Серед козаків були поширені різноманітні системи одноборств. Так, наприклад «Гойдок» — це боротьба, спеціально призначена для розвідників, або «Спас» — ця боротьба мала чисто оборонний характер. Найвідоміша зі всіх систем стала основою національного танцю «Гопак». У запальному і відчайдушному танку навіть сьогодні можна помітити його першоджерело — складові елементи системи самозахисту наших предків. Гопак є стрибковою системою віддаленого бою, яка не поступається стилям східного єдиноборства. Деякі козаки, вільні від шлюбних уз, метою свого життя вважали максимальний фізичний і психофізичний розвиток. Надалі з них зростали славні і мужні воїни, що склали у військах Богдана Хмельницького основну бойову силу. Протягом тривалого історичного періоду Україна не мала власної системи фізичного виховання, оскільки входила до складу СРСР. Радянська система фізичного виховання почала своє становлення після Жовтневої революції. У перебігу її становлення виникли ряд течій, представники яких прагнули запропонувати «свою» систему фізичного виховання. Так, «пролеткультовці» (від пролетарської культури) пропонували створити чисто пролетарську фізичну культуру, вилучивши вправи і види спорту з буржуазних країн (вправи на шведській стінці, футбол, бокс і ін.). Вони прагнули зберегти лише споконвічно російські вправи — гилку, городки, російський хокей і т. д., а також трудові фізичні вправи. Течія «гігієністів» відкидала спорт і спортивні змагання. Представники його пропонували займатися лише вправами типу гігієнічної гімнастики. «Педологи» стверджували, що робітнича молодь спадково фізично не повноцінна і ніколи не зможе освоїти технічно складні види спорту (гімнастика, акробатика, волейбол і т. д.). Усі ці течії були засуджені Постановою ЦК РКП(б) у 1925 році, і було вирішено створити радянську систему фізичного виховання на науковій основі з використанням цінного, що є в інших системах, спрямовану на всебічний гармонійний розвиток радянської людини. У 1990-х роках відбулися значні політичні і економічні зміни в нашій країні. Україна вийшла зі складу Радянського Союзу і проголосила свою незалежність. Побудова незалежної держави, заснованої на демократичних принципах, вимагала розробки нових національних, педагогічних технологій у системі фізичного виховання. Був розроблений і прийнятий ряд важливих документів, таких як - Закон України «Про фізичну культуру і спорт», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації», а також випущено велику кількість науково-методичної літератури. Базова основа системи фізичного виховання залишилася практично незмінною, проте відбулися деякі перетворення. Так, наприклад, до неї стали включатися національні рухові ігри і вправи, кілька разів змінювалась програма з фізичної культури, в школі був включений додатковий урок та ін.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |