АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення сили як фізичної якості. Режими роботи м'язів при силовому навантаженні

 

Силаце здібність долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль.

Одним із найістотніших моментів, що визначаючи м'язову силу, є режим роботи м'язів. У процесі виконання рухових дій м'язи можуть проявляти силу:

1) без зміни своєї довжини (статичний або ізометричний режим);

2) при зменшенні своєї довжини (долаючий, міометричний режим) — жим штанги від грудей;

3) при збільшенні довжини м'язів (поступальний або пліометричний режим) — опускання штанги на груди.

Долаючий і поступальний режими об'єднуються поняттям «динамічний режим».

Долаюча сила в 3-4 рази менша, ніж поступальна.

 

Види сили та силових здібностей. Прояв силових здібностей

 

Відповідно до даних режимів і характеру м'язової діяль­ності силові здібності людини підрозділяються на два види:

1. Власно-силові здібності, які виявляються в умовах статичного режиму і повільних рухів.

2. Швидкісно-силові здібності, що виявляються при виконанні швидких рухів.

Власно-силові здібності людини можуть проявлятися при утриманні протягом певного часу граничних обтяжень з максимальною напругою м'язів (статичний характер роботи) або при переміщенні предметів великої маси. В останньому випадку швидкість практично не має значення, а докладені зусилля досягають максимальної величини. Відповідно до нікого характеру роботи м'язова сила може бути статичною, попільною, динамічною.

Швидкісно-силові здібності проявляються в діях, в яких разом із значною силою потрібна й істотна швидкість руху. При цьому, чим вище зовнішнє обтяження, тим більше дія набуває силового характеру; чим менше обтяження, тим більше дія стає швидкісною.

Особливими формами вияву швидкісно-силових здібностей є вибухова і стартова сила.

Вибухова сила — це здібність проявляти велику силу в дуже короткий час. Вона має істотне значення при старті в спринтерському бігу, в стрибках, метаннях, ударних діях в боксі та ін.

Стартова сила - це здатність вже в початковій фазі на­вантаження досягати значного збільшення сили.

Види сили.

Сила підрозділяється на два види: абсолютну та від­носну.

Абсолютна сила - характеризує силовий потенціал людини і вимірюється величиною максимального довільного м'язового зусилля в ізометричному режимі без обмеження часу або граничною вагою піднятого обтяження.

Відносна сила оцінюється відношенням величини аб­солютної сили до власної маси тіла, тобто величиною сили, яка припадає на 1 кг власної ваги тіла.

Людина може мати значну абсолютну силу, але невелику відносну силу. Залежність між абсолютною силою та власною вагою виявляється тим чіткіше, чим вищою є кваліфікація спортсмена. Так, у світових рекордсменів зі штанги кореляція між результатом та власною вагою — 0,93; в учас­ників першості світу з важкої атлетики — 0,84; у звичайних спортсменів - 0,8; а в людей, що не займаються спортом, ко­ефіцієнт кореляції може взагалі рівнятися 0.

Прояв силових здібностей залежить від:

- біомеханічних характеристик (довжини пліч важелів, можливості включення в роботу найбільш крупних груп м'язів);

- величини напруги окремих м'язових груп;

- імпульсації, що приходить до м'язів від мотонейронів передніх рогів спинного мозку;

- реактивності самого м'яза, тобто тієї сили, з якою він відповідає на подразнення;

- фізіологічного поперечника м'язів;

- трофічного впливу центральної нервової системи;

- довжини м'язів;

- ефекторної імпульсації;

- частоти імпульсів, що поступають до м'язів;

- кількості рухових одиниць, що включаються в силову роботу (це приблизно 30 %).

Рухова одиниця - це руховий неврон та м'язове волок­но, яке він іннервує.

Тіло рухової клітини знаходиться у спинному чи довгас­тому мозку, її довгий паросток аксон або руховий неврон доходить до м'яза та розгалужується, доходячи до окремих м'язових волокон. Кожен м'яз включає в себе декілька со­тень або тисяч рухових одиниць. Однак нервові центри при­зводять до дії далеко не всі рухові одиниці, а лише приблиз­но 30 %.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)