Методи наукового дослідження

У теорії фізичного виховання, як і в інших науках, є свої методи наукового дослідження.

Відрізняють наступні групи методів:

1) методи теоретичного аналізу та узагальнення;

2) методи педагогічного обстеження;

3) експериментальні методи;

4) математичні (статистичні) методи обробки результатів.

Теоретичний аналіз та узагальнення.

У практиці фізичного виховання доводиться аналізувати та узагальнювати насамперед літературні джерела. Це необ­хідно в тому випадку, коли треба розширити уяву про якесь питання. Наприклад, нас цікавить питання про силову під­готовку легкоатлетів. У цьому випадку ми звертаємось до лі­тератури з загальних питань розвитку сили, потім суміжних нидів спорту (лижники, гребці, велосипедисти), потім до лі­тератури з інших спеціалізацій (гімнастика, футбол).

До літературних джерел відноситься продукція, що ви­ходить з типографії (крім газет). Це підручники, посібники, методичні вказівки, журнальні статті, матеріали різних на­укових і методичних конференцій та нарад, монографії, ав­тореферати дисертацій тощо.

Але бувають випадки, коли науковий пошук у літератур­них джерелах не допомагає. Наприклад, треба узагальнити динаміку зросту досягнень у бігу на 100 м в м. Харкові за 10 років. Літературні джерела в цьому питанні не допоможуть. Треба звертатися до протоколів змагань. К спортивним до­кументам відносяться: робочі плани тренерів, щоденники та методичні картки спортсменів, положення, програми та протоколи змагань, анкети, документація спортивних установ та ін.

Методи педагогічного обстеження.

Сюди входять методи реєстрації окремих характеристик процесу фізичного виховання, що не пов'язані з втручанням у хід цього процесу. Це:

а) педагогічне спостереження. Воно відрізняється від повсякденного (звичайного) спостереження такими рисами: 1) чітко поміченим предметом спостереження, 2) розробле­ною системою фіксації подій, 3) подальшим аналізом. Фік­сація може проводитися за допомогою фото- та кінозйомки, протоколу, секундоміру тощо.

Наприклад, ми хочемо знати, скільки гравців у першому волейбольному турі подають подачу у стрибку і в яку зону - це предмет спостереження; запис здійснюється на заздале­гідь заготовленому бланку протоколу, а потім аналізується.

б) хронометрування — метод, який дозволяє чітко реєстру­вати час, витрачений на різні компоненти навчально-трену­вального процесу. Наприклад, нас хвилює питання про те, скільки часу в окремому занятті відводить тренер баскет­больної команди в тренуванні на стрибки.

в) методи реєстрації параметрів рухів — це частіше біо­механічний аналіз техніки за допомогою фото, кіно-, циклозйомок.

Експеримент.

Це метод наукового дослідження, коли дослідник втру­чається в педагогічний процес, змінює його на свій погляд. Залежно від ступеню зміни умов, експеримент буває:

- природний,

- модельний,

- лабораторний.

У природному експерименті або взагалі немає відхилень від звичайних умов, або ці відступи мінімальні. Наприклад, треба з'ясувати, які уроки в школі найбільш якісні: комп­лексні або спеціалізовані.

У модельному експерименті дослідження значно змінює умови занять, будує свою модель занять. Наприклад, змі­нюється структура занять, впроваджуються нові вправи для

розвитку тих чи інших фізичних якостей, змінюється мето­дика занять тощо.

Лабораторний експеримент складається, як правило, в дослідженні різних характеристик людини в умовах лабораторії. Наприклад, визначення електричної активності м'язів до і після дозованого фізичного навантаження; пульсометрія, електрокардіографія, енцефалографія, біохімічні зру­шення. Частіше для цього використовуються складні при­лади, деякі з них використовуються в умовах тренування, змагань (телерадіометричні установки "Спорт").

Поиск по сайту: