Методика виховання спритності

Виховання спритності складається, по-перше, з виховання здібності швидко освоювати різноманітні нові рухові вміння та навички. Бажано, щоб збагачення новими руховими Ми мичками проходило більш-менш безперервно. Відомо, що якщо людина не навчається новим рухам, то його здібності до навчання понижуються. Тому до занять необхідно вклю­чити нові елементи. По-друге, з виховання здібності швидко перебудовувати складні за координацією рухові дії, по-третє, з виховання здібності швидко перебудовувати рухову діяльності. відповідно до вимог обставин, що раптово змінюються. Таким чином, засобами виховання спритності є:

1. Нові вправи. Можуть використовуватися будь-які вправи, але остільки, оскільки вони включають елементи новиз­ни. За мірою автоматизації навички значення даної фізичної вправи як засобу виховання спритності зменшується.

2. Складні за координацією вправи — гімнастика, акробатика, фігурне катання тощо.

3. Вправи, що пов'язані з миттєвим реагуванням (пе­ребудова рухової діяльності) на обстановку, що раптово змінюється — спортивні ігри, рухливі ігри, одноборства.

Основними методами виховання спритності є: повтор­ний, повторно-серійний, ігровий та змагальний.

У процесі виховання спритності використовують різні методичні прийоми, що стимулюють більш високе проявлення рухової координації, серед них:

— застосування незвичних вихідних положень (напри­клад, стрибок у довжину з місця, стоячи спиною до напрям­ну стрибка);

— дзеркальне виконання вправи (метання м'ячика лі­вою рукою для правши);

— зміна швидкості або темпу руху (виконання вправи в Прискореному темпі);

— зміна способів виконання вправи (стрибки у висоту іншими способами);

— вдосконалення вправи додатковими рухами (стрибок у глибину з різних положень або з додатковими поворотами та ін.);

— зміна протидії учнів під час виконання групових або парних вправ (використання різноманітних тактичних ком­бінацій у грі, проведення зустрічі з різними партнерами);

— виконання знайомих рухів у невідомих ситуаціях (змагання у виконанні гімнастичної комбінації «з листа»).

Вправи, спрямовані на розвиток спритності, достатньо швидко призводять до стомлення. У той же час, їх виконан­ня потребує великої чіткості м'язових відчувань та дає ма­лий ефект при появі втоми. Тому, при вихованні спритності, використовують інтервали відпочинку, достатні для віднос­но повного відновлення, а самі вправи намагаються вико­нувати, коли немає значних слідів втоми від попереднього навантаження, тобто спритність виховується лише на фоні відпочинку, тому її виховання треба планувати на початок навчально-тренувального заняття або мікроциклу.

На початку виховання спритності треба дати учням най­більш великий арсенал самих різноманітних вправ, а тільки після цього надавати різні рухові варіанти, де учень вчиться знаходити оптимальний вихід з якоїсь ситуації.

При вихованні спритності слід йти шляхом поступового підвищення координаційної складності рухів.

Сенситивний період розвитку спритності - 10-15 років, коли арсенал рухів вже достатній в цей період, а бистрота, що корелює зі спритністю, теж інтенсивно розвивається її той же час.

Проявлення даної якості залежить від середовища, і практично не залежить від спадкоємності.

Поиск по сайту: