Засоби фізичного виховання в дитячому оздоровчому таборі

Засобами фізичного виховання в дитячому оздоровчому таборі є: фізичні вправи, оздоровчі сили природи та праця відповідно до режиму дня.

Фізичні вправи вирішують завдання, пов'язані з форму­ванням рухових вмінь та навичок дітей, сприяють розвитку рухового апарата, покращують кровообіг та обмін речовин, благотворно впливають на дихання. Рухи, які застосовують у процесі занять фізичними вправами сприяють розвитку всіх фізичних якостей та зміцнюють навички основних при­родних рухів людини (ходіння, біг, стрибки, метання, лазін­ня та ін.).

Дуже важливо для отримання бажаного результату вірно обрати вправи та методику їх застосування. Вправи обира­ються з урахуванням віку, стану здоров'я та фізичної підго­товленості дітей, такі, що мають оздоровчий, прикладний та розважальний характер.

Основними вправами є:

• Загальнорозвивальні вправи, які використовуються в ранковій гігієнічній гімнастиці та в підготовчій частині перед плаванням, легкою атлетикою, спортивними іграми і т. п.

• Легкоатлетичні вправи (біг на короткі та довгі дис­танції, стрибки у довжину, метання).

• Спортивні ігри: волейбол, баскетбол, футбол, гандбол, настільний теніс, бадмінтон, шахи, шашки, городки та ін.

• Туризм, де часто застосовується: лазіння по канату та деревам, підтягування, подолання струмка по колоді, пере­стрибування через бар'єрчики, підлазіння під бар'єрчики, сходження на схил за допомогою мотузки та ін.

• Елементи танців та ритмічної гімнастики.

• Плавання різноманітними способами (кролем на гру­дях, на спині, брасом). Для тих, хто не вміє плавати, такі вправи, як „поплавок", „медуза" сковзання по воді на грудях та спині; сковзання по воді перегортаючись з грудей на бік і на спину та ін.

• Рухливі ігри. Сюди входять ігри на місцевості, ігри з м'ячем, ігри з елементами спортивних ігор ("Малюк-бол", "Кидай-біжи", "Пройди захисника", "Боротьба за м'яч" та ін.), ігри на воді.

Оздоровчі сили природи як засіб фізичного виховання в літньому оздоровчому таборі використовуються у вигляді загартовування.

Загартовування — це послідовне підвищення стійкості організму людини до впливу несприятливих факторів (хо­лод, спека, підвищена сонячна радіація).

Загартування можна проводити повітрям, сонцем та во­дою.

Загартовування сонцем. Вплив сонця на організм дуже багатосторонній. Під впливом сонячних промінів шкі­ра становиться більш пружною, здоровою та міцною, збіль­шується кількість еритроцитів, покращується утримування гемоглобіну в крові та обмін речовин, в організмі утворюєть­ся та накопичується кальциферол (вітамін Д), який регулює мінеральний обмін та є засобом запобігання рахіту. Все це сприяє розвитку та зміцненню дитячого організму.

Загартовування сонячними променями в таборі слід по­чинати поступово, краще біля відкритих водоймищ, де не­має пилу. Рух повітря запобігає перегріву тканин шкіри, вирівнює тепловий обмін. Сонячні ванни слід приймати сто ячи або лежачи із злегка піднятою головою, захищеною від сонячних промінів головним убором.

Після приїзду до оздоровчого табору, для того щоб акліматизуватись, діти впродовж 3—4 днів спочатку щоденно приймають повітряні ванни тривалістю 30—40 хвилин, а для адаптації організму до сонячних промінів доцільно перший час знаходитися в затінку. Після цього можна приймати со­нячні ванни.

Оптимальним часом для прийняття сонячних ванн є ран­кові години: у південних районах — від 7 до 10 години, у се­редній смузі — від 8 до 11 годин. їх приймають через 1—2 го­дини після прийняття їжі. Тривалість першої сонячної ван­ни 4-5 хвилин (по одній хвилині на спині, грудях, правому та лівому боках). Поступово тривалість сеансів збільшується (добавляючи через кожні 2 дні по 2 хвилини) доводячи їх до 40 хвилин.

Після перебування на сонці рекомендується відпочити в затінку, прийняти душ (викупатись) та розігріти тіло руш­ником.

Загартовування повітрям. На погляд багатьох спеціалістів повітря — найбільш універсальний засіб загар­тування. Вплив його на організм людини дуже різноманіт­ний.

Прийом повітряної ванни рекомендується поєднувати із ходінням, рухливими іграми, фізичними вправами, сус­пільно-корисною працею. Місце для приймання повітряних ванн повинно бути захищено від різкого вітру.

Дозування повітряних ванн здійснюється двома спосо­бами:

1. Поступовим зниженням температури повітря.

2. Збільшенням тривалості процедури при одній і тій же температурі. Цей путь більш зручний оскільки темпера­тура повітря залежить від погоди.

Повітряні ванни бувають: холодні - температура повітря 6-14 градусів за Цельсієм; прохолодні - 15-20 ° С; індиферен­тні - 21-25° С; теплі - 26-30°С; пекучі - більш 30° С.

Перші повітряні ванни для здорових дітей тривають 20—ЗО хвилин при температурі повітря 15-20 °С тому тривалість процедур кожен раз збільшується на 5 – 10 хвилин і може бути поступово доведена до 2 годин.

Загартовування водою починають обережно, вра­ховуючи, що вона є сильним фактором загартування. Дія води, як фактора загартування, визначається величиною її теплопровідністю та теплоємкістю. Теплопровідність води у 28 разів вище, ніж теплопровідність повітря. Тому під час водних процедур організм людини витрачає тепла значно більше, ніж під час прийому повітряних ванн.

Загартовування водою можна проводити обтиранням, обливанням, прийомом душу або купанням. Для його про­ведення необхідно отримати дозвіл лікаря із зазначенням допустимого дозування та температури води.

Основна перевага води, як засобу загартовування, поля­гає в температурі. Водні процедури за своїм температурним впливом підрозділяється на гарячі (більш 40 градусів), теплі (36-40°С), байдужні (34-35°С), прохолодні (20-33°С) та хо­лодні (нижче 20° С).

Обтирання можна починати водою, температура якої не нижче +22-24° С. Далі треба температуру послідовно зни­жати, доводячи її для дітей до 12 років до +16° С, а для дітей старшого віку до +14° С. Починати обтирання треба з рук і закінчувати ногами.

Загартовування купанням можна починати при темпера­турі + 18—20° С. Знаходитися у воді рекомендується спочатку не більш 2—3 хвилин, збільшуючи поступово час купання до 10—15 хвилин. У південних районах кращі години для ку­пання 9—10 година зранку та 16-17 година ввечері, а для середньої смуги 11-12 година зранку і 15-16 година ввечері. Після спортивних занять купання дозволяється не раніш, ніж через 15-20 хвилин.

Одне з сильних засобів загартовування — ранкове купан­ня. Його можна проводити у тих таборах, які мають близько розташовані водойми або басейни. Спочатку діти тільки за­нурюють, а через кілька днів, залежно від температури води та повітря, купаються впродовж 1-2 хвилини. Після купання виконують ряд вправ для зігрівання або пробіжку.

Поиск по сайту: