|
|||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методи розвитку силових здібностейНаправлений розвиток силових здібностей відбувається лише тоді, коли здійснюються максимальні м'язові напруги. Тому основна проблема в методиці силової підготовки полягає в тому, щоб забезпечити в процесі виконання вправ достатньо високого ступеня м'язової напруги. Існують різні способи створення максимальної напруги: підняття граничних обтяжень, підняття неграничної ваги максимальне число разів - «повністю»; подолання неграничних обтяжень з максимальною швидкістю й ін. Відповідно до вказаних способів стимулювання м'язових напруг виділяють такі методи розвитку силових здібностей: • Метод максимальних зусиль; • Метод повторних зусиль; • Метод динамічних зусиль. Метод максимальних зусиль заснований на використанні вправ з субмаксимальними, максимальними і над-максимальними обтяженнями. Кожна вправа виконується в декілька підходів. Кількість повторень вправ в одному підході при подоланні граничних і надмаксимальних опорів, тобто коли вага обтяження рівна 100 % і більше від максимального, може складати 1-2 рази. Число підходів 2-3, паузи відпочинку між повтореннями в підході 3-4 хв, а між підходами - 2-5 хв. При виконанні вправ з біляграничним опором (вагою обтяження 90-95 % від максимального) число можливих повторень рухів в одному підході 1-2, кількості підходів 2-5. Інтервал відпочинку між повтореннями вправ у кожному підході - 4-6 хв і підходами 2-5 хв. Темп рухів — довільний, швидкість — від малої до максимальної. Даний метод забезпечує підвищення максимальної динамічної сили без істотного збільшення м'язової маси, виховання вміння розвивати концентровані зусилля великої потужності. Метод повторних зусиль передбачає багаторазове по долання неграничного зовнішнього опору до значного стомлення або "повністю". У кожному підході вправа виконується без пауз відпочин В одному підході може бути від 4 до 15-20 разів і більше повторень вправ. За одне заняття виконується 2—6 серій. У серії - 2-4 підходи. Відпочинок між підходами 2-8 хв, між серіями - 3-5 хв. Величина зовнішніх опорів, як правило, находиться в межах 40—80 % від максимальної в даній вправі. Швидкість рухів невисока. Залежно від величини опору граничне можливе число повторень може бути досягнуто на п'ятому, наприклад, або тридцятому повторенні. Метод динамічних зусиль передбачає виконання вправ з відносно невеликою величиною обтяження (близько % від максимуму) з максимальною швидкістю (темпом). Він застосовується для розвитку швидкісно-силових здібностей - вибухової і швидкої сили. Кількість повторень вправ в тому підході складає 15—25 разів. Вправи виконуються в кілька серій (3—6), з відпочинком між ними по 5-8 хв.
У спортивній діяльності використовуються всі 3 методи виховання сили: метод максимальних, повторних та динамічних зусиль. Виховувати м'язову силу можна різними методами, але при цьому слід пам'ятати, що спроби тренувати м'язову силу без прояву максимальних силових напружень є неефективними. Коли людина не проявляє систематично значної м'язової напруги, то зросту сили не відбувається. Коли штангісти, наприклад, починають тренуватися з вагою 60-40 % від максимальної і при цьому не виконують вправи «до відмови», то вже в перший місяць сила перестає зростати, а в другий місяць знижується на 5—7 %. Коли легкоатлети перестають влітку працювати на силу, то вони втрачають ту силу, що придбали на зимових тренуваннях, хоч і продовжують регулярно тренуватися. Усі ці зміни відбуваються на фізіологічній підставі. Туї треба пам'ятати, що максимальна м'язова напруга характеризується: одночасним включенням у роботу більшої» числа рухових одиниць; максимальною частотою рефлекторних імпульсів; синхронізованим ритмом активності рухових одиниць, крім того, лише подразники належної величини викликають фазу суперкомпенсації, що є запорукою підвищення функціонального рівня спортсмена. Спортсмени високого класу найчастіше використовують метод максимальних зусиль. Однак метод повторних зусиль, незважаючи на меншу ефективність, виправданий і використовується в спортивній практиці. Це стосується в основному новачків, бо цей метод дозволяє запобіг ти натузі, контролювати техніку, запобігти травматизму Якщо метод повторних зусиль застосовується найчастіше на початкових стадіях тренувального процесу, то метод максимальних зусиль віддається перевага на подальшій стадіях тренування. В цілому, в тренувальному процесі ефективним вважається сполучення всіх методів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |