 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
У вищих навчальних закладах ІІ –ІV рівнів акредитації
Міністерства аграрної політики та продовольства України
1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:
1) суми отриманого прибутку;
2) реалізації прибутку;
3) умов виробництва;
4) кількості робочого персоналу.
2. На результат господарської діяльності найбільший вплив роблять:
1) типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;
2) принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;
3) методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;
4) всі відповіді вірні.
3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:
1) вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;
2) потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;
3) якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;
4) всі відповіді вірні.
4. Спеціалізація – це:
1) форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;
2) поділ праці за виробничими підрозділами;
3) утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;
4) всі відповіді вірні.
5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:
1) виробленою продукцією;
2) собівартістю продукції;
3) товарною продукцією;
4) немає вірної відповіді.
6. Обсяг валової продукції залежить від:
1) спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;
2) обсягу та структури товарної продукції;
3) показників оцінки розміру підприємства;
4) всі відповіді вірні.
7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:
1) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
2) енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;
3) рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;
4) всі відповіді вірні.
8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6-0,8, то це означає, що підприємство має:
1) низький рівень спеціалізації;
2) середній рівень спеціалізації;
3) поглиблений рівень спеціалізації;
4) господарство не має спеціалізованого напрямку.
9. Екстенсивний шлях – це:
1) збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;
2) збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;
3) збільшення нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;
4) немає вірної відповіді.
10. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:
1) сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;
2) фондоозброєність, урожайність культур;
3) собівартість та рівень рентабельності;
4) немає вірної відповіді.
11. Рівень рентабельності розраховується, як:
1) відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;
2) відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;
3) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;
4) немає вірної відповіді.
12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:
1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;
2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;
3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;
4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.
13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:
1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;
2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;
3) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
4) немає вірної відповіді.
14. До допоміжних показників рівня інтенсифікації сільського господарства належать:
1) фондозабезпеченість і енергозабезпеченість підприємства, щільність поголів’я худоби та його структура;
2) питома вага меліорованих земель, багаторічних насаджень та культурних пасовищ у складі сільськогосподарських угідь;
3) фондозабезпеченість і енергозабезпеченість праці;
4) всі відповіді вірні.
15. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:
1) коефіцієнт надходження;
2) коефіцієнт спеціалізації;
3) коефіцієнт вибуття;
4) коефіцієнт виробництва валової продукції.
16. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:
1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;
2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;
3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;
4) всі відповіді вірні.
17. При оцінці місця розташування господарства вивчають:
1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;
2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;
3) забезпеченість основними і оборотними фондами;
4) немає вірної відповіді.
18. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:
1) структура товарної продукції;
2) обсяг виробництва;
3) продуктивність праці;
4) структура поголів’я худоби.
19. Які додаткові показники можуть бути використані для характеристики спеціалізації підприємства:
1) структура поголів’я худоби;
2) структура посівних площ;
3) вірні відповіді 1 і 2;
4) немає вірної відповіді.
20. Розширене відтворення в сільському господарстві може здійснюватись:
1) екстенсивним шляхом;
2) інтенсивним шляхом;
3) вірні відповіді 1 і 2;
4) немає вірної відповіді.
21. Інтенсифікація досягається шляхом:
1) розширення посівних площ;
2) збільшення поголів’я тварин;
3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;
4) немає вірної відповіді.
22. За територіальною ознакою в сільському господарстві виділяють такі види спеціалізації:
1) зональна, господарська, внутрішньогалузева;
2) внутрішня і зовнішня;
3) загальногосподарська, міжгалузева;
4) немає вірної відповіді.
23. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:
1) V = В + З + І – Е;
2) валовий збір: зібрана площа;
3) 100: Σі (2h - 1);
4) прибуток: собівартість * 100%.
24. Розораність сільськогосподарських угідь показує:
1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;
2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;
3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;
4) немає вірної відповіді.
25. Трансформація угідь це…
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.
26. Структура земельного фонду це:
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.
27. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:
1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;
2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;
3) визначення структури сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.
28. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:
1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;
2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;
3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);
4) вірні відповіді 2 і 3.
29. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:
1) збільшення площі с-г угідь;
2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;
3) збільшення виходу валової продукції на 100 га с.г. угідь;
4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.
30. Урожайність –це:
1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;
2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;
3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;
4) немає вірної відповіді.
31. Кількісним співвідношенням врожаю до виробничих витрат на його одержання визначається:
1) природна родючість;
2) штучна родючість;
3) відносна родючість;
4) немає вірної відповіді.
32. Ступінь розораності землі розраховується:
1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) вірні відповіді 2 і 3.
33. Ступінь меліорованості земель розраховується як:
1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
34. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:
1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
35. Ступінь господарського використання землі розраховується:
1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
36. Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:
1) запас поживних речовин;
2) урожайність;
3) вологість;
4) засоленість.
37. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:
1) урожайність сільськогосподарських культур;
2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;
3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
4) вірні відповіді 1 і 3.
38. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:
1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;
3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.
39. Якими показниками оцінюється вигідність кормових культур:
1) виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;
2) урожайністю кормових культур;
3) рівнем рентабельності їх виробництва;
4) прибутком з 1 га кормових угідь.
40. Показник - виробництво валової продукції в порівнянних цінах відносять до:
1) вартісних показників ефективності використання землі;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) показників забезпеченості земельними ресурсами;
4) немає вірної відповіді.
41. Показник - виробництво товарної продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.
42. Показник - урожайність сільськогосподарських культур відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.
43. Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:
1) збалансованість грунту;
2) родючість грунту;
3) поживність грунту;
4) вірні відповіді 1 і 3.
44. Природна родючість:
1) характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;
2) створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;
3) є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;
4) немає вірної відповіді.
45. Загальна площа ріллі визначається як:
1) сума площ посівів культур та площ пару;
2) сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;
3) сума площ перелогів та площ пару;
4) немає вірної відповіді.
46. Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:
1) різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;
2) різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;
3) різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;
4) немає правильної відповіді.
47. Поліпшення екологічної ситуації по землі вбачається в:
1) зменшенні питомої ваги орних земель, збільшенні площі кормових угідь та лісових насаджень, консервації деградованих і малопродуктивних земель шляхом залуження площ;
2) зменшенні питомої ваги орних земель, зменшенні площі кормових угідь та лісових насаджень, розширенні деградованих і малопродуктивних земель;
3) збільшенні питомої ваги орних земель і збільшенні площі кормових угідь та лісових насаджень;
4) збільшенні питомої ваги орних земель і зменшенні площі кормових угідь та лісових насаджень.
48. Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:
1) натуральні та економічні;
2)екологічні та соціальні;
3) соціальні та економічні;
4) екологічні та натуральні.
49. Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:
1) дисперсійний аналіз;
2) прямолінійний аналіз;
3) багатофакторний аналіз;
4) всі відповіді вірні.
50. Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:
1) основний персонал;
2) невиробничий персонал;
3) сезонні робітники;
4) допоміжний персонал.
51. Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:
1) вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;
2) стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;
3) освіта, спеціальність, оборот по прийому;
4)стаж роботи, постійність складу робітників.
52. Який показник характеризує рух трудових ресурсів:
1) коефіцієнт обігу;
2) коефіцієнт загального обороту;
3) величина фонду робочого часу;
4) коефіцієнт звільнення.
53. Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:
1) кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників *100;
2) кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників *100;
3) середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників *100;
4) середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників/100.
54. До трудових ресурсів належать:
1) частина населення, яка працює на підприємствах;
2) частина населення, яка шукає роботу;
3) частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;
4) всі відповіді вірні.
55. Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:
1) руху трудових ресурсів;
2) використання фонду робочого часу;
3) ефективності використання трудових ресурсів;
4) показники структури трудових ресурсів.
56. Питома трудомісткість розраховується за формулою:
1) обсяг товарної продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;
2) відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг товарної продукції;
3) обсяг товарної продукції / чисельність працівників;
4) чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.
57. Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:
1) поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);
2) площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;
3) затрати праці в люд-год, люд-днях в розрахунку на одного працівника;
4) всі відповіді вірні.
58. Коефіцієнт плинності кадрів це:
1) відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників *100;
2) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни *100;
3) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників *100;
4) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік *100.
59. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:
1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу *100;
2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік *100;
3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників *100;
4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни *100.
60. Дані про чисельність персоналу, його кваліфікацію та освітній рівень, витрати робочого часу, кількість виробленої продукції, відомості про рух особового складу це показники:
1) використання трудових ресурсів;
2) ефективності використання трудових ресурсів;
3) забезпеченості трудовими ресурсами;
4) немає вірної відповіді.
61. Сезонні працівники – це працівники, які:
1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;
2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;
3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;
4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.
62. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:
1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;
2) робітники, учні, службовці;
3) інженерно-технічний персонал;
4) всі відповіді вірні.
63. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:
1) дані аналітичного і первинного обліку;
2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;
3) звіт про використання робочого часу;
4) звіт про фінансові результати.
64. Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:
1) середньооблікова чисельність працівників;
2) середньогодинний виробіток 1 робітника;
3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;
4) немає вірної відповіді.
65. Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:
1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;
2) вартість валової продукції, кількість робітників;
3) витрати праці, вартість товарної продукції;
4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.
66. Трудомісткість продукції – це:
1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;
2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;
3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;
4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.
67. Важливими характеристиками зміни чисельності і структури робітничих кадрів є:
1) відносне скорочення приросту чисельності працюючих стосовно зростання обсягу виробництва та фінансових результатів господарської діяльності;
2) підвищення частки робітників у складі персоналу основної діяльності як передумова зростання продуктивності його праці;
3) обидві відповіді вірні;
4) немає вірної відповіді.
68. Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:
1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;
2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;
3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;
4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.
69. Які фактори не впливають на зниження трудомісткості:
1) чисельність працівників;
2) поліпшення якості структури і асортименту продукції;
3) механізація та автоматизація технологічних процесів виробництва;
4) фонд робочого часу.
70. Завданням аналізу фонду оплати праці є:
1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;
2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;
3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;
4) всі відповіді вірні.
71. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.
72. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.
73. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:
1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;
2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;
3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;
4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.
74. Номінальна заробітна плата – це:
1) нарахована заробітна плата з різними надбавками і доплатами;
2) кількістю товарів і послуг, що можна придбати на отриману заробітну плату;
3) нарахування заробітної плати за мінусом відрахувань на заробітну плату;
4) нарахування працівникам в грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу.
75. Показником ефективності витраченої праці є:
1) кількість відпрацьованих днів у місяці;
2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;
3) коефіцієнт трудомісткості;
4) кількість відпрацьованих днів у році.
76. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:
1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;
2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;
3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;
4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.
77. Календарний фонд робочого часу дорівнює:
1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;
2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;
3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;
4) немає правильної відповіді.
78. Коефіцієнт плинності кадрів це:
1) відношення кількості прийнятих на роботу і тих, що вибули до середньоспискової чисельності;
2) відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;
3) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості прийнятих на роботу;
4) відношення кількості прийнятих на роботу і тих, що вибули до кількості прийнятих на роботу.
79. Як визначити рентабельність персоналу:
1) відношення прибутку від операційної діяльності до середньооблікової чисельність працівників;
2) відношення прибутку від операційної діяльності до середньооблікової чисельність працівників*100;
3) відношення середньооблікової чисельність працівників до прибутку від операційної діяльності*100;
4) відношення середньооблікової чисельність працівників до прибутку від операційної діяльності.
80. Основними інформаційними джерелами для аналізу трудових ресурсів є:
1) баланс;
2) форми звітності1ПВ, 3 ПВ, 6 ПВ;
3) форми звітності 29 с-г, 50 с-г;
4) звіт про фінансові результат.
81. На підвищення продуктивності праці впливає:
1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;
2) кількість працюючих;
3) адміністративна політика підприємства;
4) зниження собівартості.
82. До показників аналізу продуктивності праці належать:
1) затрати часу на обслуговування однієї голови худоби;
2) обсяг виготовленої продукції з розрахунку на 1 люд/год і на одного працівника;
3) обсяг виконання сільськогосподарських робіт за робочий день чи годину;
4) немає вірної відповіді.
83. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:
1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;
2) виробництво виробленої продукції за рік;
3) виробництво виробленої продукції за місяць;
4) вартісний показник трудових ресурсів.
84. Постійні працівники-це:
1) всі працівники які є на підприємстві;
2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;
3) будь-які працівники підприємства;
4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.
85. Обліковий склад працівників підприємства - це:
1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;
2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;
3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;
4)всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.
86. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:
1) облікових листах;
2) наказах;
3) виписках;
4) всі відповіді вірні.
87. Вивчення строків, умов поставок та порядку розрахунків обсягів матеріальних ресурсів за укладеними договорами це:
1) принципи аналізу матеріальних ресурсів;
2) завдання аналізу матеріальних ресурсів;
3) джерела аналізу матеріальних ресурсів;
4) мета аналізу матеріальних ресурсів.
88. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:
1) матеріаломісткість;
2) матеріаловіддача;
3) матеріалозабезпеченість;
4) вірні відповіді 1 і 2.
89. Матеріаломісткість продукції визначається як:
1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;
2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;
4) немає вірної відповіді.
90. Матеріаловіддача визначається як відношення:
1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
2) матеріальних ресурсів до товарної продукції;
3) матеріальних ресурсів до валового доходу;
4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.
91. Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:
1)коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;
2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;
3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;
4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.
92. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:
1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;
4) немає вірної відповіді.
93. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:
1) матеріаломісткість;
2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;
3) коефіцієнт оборотності запасів;
4) матеріалозабезпеченість.
94. Тривалість оборотності запасів визначається у:
1) місяцях;
2) годинах;
3) днях;
4) хвилинах.
95. До нормованих оборотних ресурсів сільськогосподарських підприємств належать:
1) виробничі запаси;
2) незавершене виробництво рослинництва;
3) малоцінні та швидкозношувальні предмети;
4) всі відповіді вірні.
96. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається:
1) повна собівартість на матеріальні затрати;
2) матеріальні затрати на повну собівартість випущеної продукції;
3) виробнича собівартість на матеріальні затрати;
4 немає вірної відповіді.
97. Матеріальні ресурси являють собою:
1) запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
2) засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;
3) засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
4) немає вірної відповіді.
98. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:
1) повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;
2) не переносять своєї вартості на витрати підприємства;
3) частково переносять вартість на новостворену продукцію;
4) немає вірної відповіді.
99. Джерелами аналізу матеріальних ресурсів є:
1) документи оперативного, синтетичного та складського обліку;
2) форми звітів 1-пв, 6-пв, 3-пв;
3) дані статистичної звітності;
4) вірні відповіді 2 і 3.
100. Склад, структура та зміна матеріальних ресурсів характеризується показниками:
1) кількісними, якісними, вартісними;
2) лише якісними і вартісними;
3) лише кількісними і вартісними;
4) лише кількісними і якісними.
101. Інформацію про надлишки матеріальних цінностей одержують з:
1) приміток до річної фінансової звітності;
2) карток складського обліку;
3) форми звітів 1-пв, 6-пв, 3-пв;
4) немає вірної відповіді.
102. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:
1) обсяги та асортимент партій, що постачаються;
2) якість отриманих від постачальників матеріалів;
3) відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;
4) всі відповіді вірні.
103. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:
1) зниження питомої матеріаломісткості продукції;
2) збільшення питомої матеріаломісткості продукції;
3) зниження питомої матеріаловіддачі;
4) немає вірної відповіді.
104. Матеріаломісткість продукції розраховується за формулою:
1) М = ВП: МР ;
2) М = МР:ВП;
3) М = МР*ВП;
4) М = МР-ВП,
де Мр — матеріальні ресурси ВП — вироблена продукція.
105. Матеріаловіддача розраховується за формулою:
1) М = ВП: МР;
2) М = МР:ВП;
3) М = МР+ВП;
4) М = МР*ВП,
де Мр — матеріальні ресурси ВП — вироблена продукція.
106. Коефіцієнт матеріальних витрат визначають за формулою:
1) К мв = МВ ф * МВ б* Овп;
2) К мв = МВ ф / МВ б / Овп;
3) К мв = МВ ф / МВ б * Овп;
4) К мв = МВ ф / МВ б + Овп;
де МВ ф - матеріальні витрати фактичні МВ б – матеріальні витрати базисні (планові) Овп - фактичний обсяг випущеної продукції.
107. Питома вага матеріальних затрат у собівартості розраховується за формулою:
1) Кмз=МВ/СБвп;
2) Кмз=МВ*СБвп;
3) Кмз=МВ/СБвп*ВП;
4) Кмз=МВ-СБвп;
де МВ – матеріальні витрати СБвп — повна собівартість випущеної продукції.
108. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховується:
1) відношенням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;
2) відношенням суми матеріальних ресурсів до вартості виробленої продукції;
3) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;
4) немає вірної відповіді.
109. Показник матеріаломісткості продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) немає вірної відповіді.
110. Показник матеріаловіддача продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.
111. Яким показником виступає матеріаломісткість:
1) кількісним;
2) якісним;
3) вартісним;
4) виробничим.
112. Тривалість оборотності запасів визначається:
1) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;
2) діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;
3) відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;
4) відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.
113. Основні засоби - це:
1) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;
2) кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;
3) кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;
4) сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.
114. Зменшення вартості основних засобів може бути наслідком:
1) вводу в експлуатацію нових об'єктів основних фондів;
2) оренди основних засобів;
3) продажу основних засобів;
4) оновлення основних засобів.
115. Фондовіддача показує:
1) виробництво продукції на 1 гривню;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.
116. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:
1) темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;
2) темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;
3) темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;
4)вартість фондів постійно зростала.
117. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:
1) підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;
2) безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;
3) збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
4) всі відповіді вірні.
118. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:
1) збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
2) впровадженні сучасних технологій;
3) правильному виборі машин і робочого устаткування;
4) зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.
119. Які показники характеризують рух основних засобів:
1) коефіцієнт оновлення і вибуття;
2) коефіцієнт окупності;
3) коефіцієнт оновлення;
4) коефіцієнт зносу.
120. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.
121. Показник фондомісткості характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню;
2) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
3) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
4) немає вірної відповіді.
122. Про ефективність виробництва свідчить:
1) відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;
2) відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;
3) відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
123. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
124. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) немає вірної відповіді.
125. Для узагальненої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних засобів застосовують такі показники:
1) рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби, фондовіддача основних засобів, фондовіддача активної частини основних засобів, фондомісткість;
2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення, вибуття та інші допоміжні показники;
3) матеріаломісткість, матеріаловіддача;
4) коефіцієнт співвідношення темпів росту об’єму виробництва і матеріальних затрат, коефіцієнт матеріальних витрат.
126. Показник – рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби розраховується як:
1) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
2) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
3) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
4) відношення коефіцієнт співвідношення темпів росту об’єму виробництва.
127. Фондовіддача розраховується за формулою:
1) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
3) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
4) немає вірної відповіді.
128. Фондомісткість розраховується за формулою:
1) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
3) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
4) відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.
129. На зміну фондоозброєності впливають:
1) вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;
2) вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;
3) вартість валової продукції, чисельність робітників;
4) чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.
130. Основними напрямами підвищення інтенсивного завантаження устаткування, обладнання, техніки є:
1) удосконалення технологій та організації виконання робіт, правильний вибір машин і робочого устаткування, впровадження сучасних технологій;
2) безперебійне постачання підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;
3) додержання нормативних термінів перебування устаткування в ремонтах;
4) немає правильної відповіді.
131. Для характеристики використання основних виробничих фондів застосовують такі узагальнюючі показники:
1) фондовіддача й рентабельність;
2) трудомісткість й продуктивність праці;
3) фондомісткість й фондоозброєність;
4) фондомісткість й матеріаломісткість.
132. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:
1) рівень технічного забезпечення підприємства;
2) рівень інтенсифікації с.-г. виробництва;
3) інтенсивність завантаження обладнанням;
4) рівень механізації виробничих процесів.
133. Які показники використовують для характеристики технічного стану основних засобів:
1) фондозабезпеченість;
2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;
3) фондовіддача;
4) фондоозброєність.
134. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:
1) фондомісткість
2) фондовіддача;
3) фондозабезпеченість;
4) фондоозброєність.
135. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:
1) фондовіддача;
2) фондомісткість;
3) рентабельність капіталу;
4) фондозабезпеченість.
136. Який показник обернений до фондовіддачі:
1) фондоозброєність;
2) фондозабезпеченість;
3) фондомісткість;
4) фондооснащеність.
137. Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період:
1) коефіцієнт приросту основних засобів;
2) фондовіддача;
3) фондомісткість;
4) фондозабезпеченість.
138. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:
1) досягнутий рівень виробництва продукції;
2) забезпеченість продукцією потреб підприємства;
3) склад та структуру виробництва продукції рослинництва;
4) усі відповіді правильні.
139. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва:
1) звіт про власний капітал;
2) основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;
3) реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;
4) первина документація виробництва продукції рослинництва.
140. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:
1) форма 50 с.г;
2) форма 16 с.г;
3) форма 21 с.г;
4) форма 4 с.г.
141. Реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік відображаються у звітності:
1) форма 50 с.г;
2) форма 4 с.г;
3) форма 21 с.г;
4) форма 16 с.г.
142. Баланс сільськогосподарської продукції за відповідний рік відображаються у звітності:
1) форма 50 с.г;
2) форма 4 с.г;
3) форма 16 с.г;
4) форма 21 с.г.
143. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.
144. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) немає вірної відповіді.
145. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від:
1) розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;
2) продуктивності праці;
3) структури продуктивних земельних угідь господарства;
4) природно-кліматичних умов виробництва.
146. На розмір і структуру посівів впливає:
1) спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;
2) внутрішні потреби в продукції;
3) кон’юнктура ринку;
4) усі відповіді правильні.
147. На урожайність не впливає:
1) спеціалізація господарства;
2) якість і родючість ґрунтів;
3) кількість внесених добрив;
4) посівна площа.
148. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:
1) метод ланцюгових підстановок;
2) метод відносних різниць;
3) метод абсолютних різниць;
4) усі відповіді правильні.
149. До агротехнічних заходів належать:
1) нагромадження і внесення добрив;
2) виконання комплексу технологічних робіт;
3) обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;
4) усі відповіді правильні.
150. Для порівняння фактичних показників технології вирощування культур з плановими не використовують:
1) норму висіву насіння на 1 га;
2) тривалість збирання урожаю в днях;
3) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені;
4) усі відповіді правильні.
151. Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування культури на всіх етапах її росту і розвитку, що означає:
1) розміщення культури по кращих попередниках;
2) регулювання росту рослин ретардантами;
3) застосування інтегрованої системи захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів;
4) усі відповіді правильні.
152. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:
1) кожного разу після завершення певної технологічної операції;
2) один раз в рік;
3) в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;
4) в кінці робочої зміни.
153. Факторний аналіз вивчає:
1) динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;
2) фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;
3) основні напрями виробництва продукції рослинництва;
4) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.
154. Валовий збір сільськогосподарських культур – це:
1) кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;
2) частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;
3) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
155. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення:
1) валового збору культури до її зібраної площі;
2) площі посіву до площі ріллі;
3) зібраної площі культури до її волового збору;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
156. На урожайність культур впливає:
1) кон’юнктура ринку;
2) кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;
3) замовлення на ту чи іншу продукцію;
4) структура випуску продукції.
157. Структура випуску продукції – це:
1) перелік вироблених видів продукції із зазначенням обсягів випуску;
2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
3) співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках;
4) немає вірної відповіді.
158. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:
1) добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;
2) відношення валового збору до урожайності;
3) відношення валового збору до зібраної площі;
4) відношення зібраної площі до урожайності.
159. Оперативний аналіз – це:
1) аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;
2) аналіз результатів господарської діяльності за рік;
3) аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;
4) усі відповіді вірні.
160. Асортимент випуску продукції – це:
1) середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури;
2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
3) перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;
4) основні напрями виробництва продукції рослинництва.
161. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:
1) чисельність поголів`я;
2) річний надій молока;
3) продуктивність тварин;
4) всі відповіді правильні.
162. Продуктивність тварин – це відношення:
1) виробленої продукції тваринництва до поголів`я;
2) кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді;
3) поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва;
4) середньодобового приросту до поголів’я.
163. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:
1) рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
2) наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
3) умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;
4) всі відповіді правильні.
164. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:
1) способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;
2) балансового методу;
3) способу відносних різниць;
4) всі відповіді правильні.
165. Основним джерелом інформації для аналізу виробництва продукції тваринництва є статистична звітність - форма №:
1) 29;
2) 24;
3) 21;
4) 50.
166. Як розрахувати умовне значення виробництва продукції тваринництва:
1) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;
2) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
167. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
168. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
169. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.
170. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.
171. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:
1) аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;
2) аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва;
3) вивчення складу та структури поголів`я тварин;
4) всі відповіді правильні.
172. Під оборотом стада розуміють:
1) надходження тварин впродовж відповідного періоду;
2) вибуття тварин впродовж відповідного періоду;
Поиск по сайту: