Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності видається

1) п’ять років;

2) один рік;

3) три роки.

терміном на:

218. Чи має право аудитор самостійно визначати форми і методи аудиту:

1) ні, це визначається нормативними актами України;

2) форми і методи аудиту визначає керівництво суб’єкта перевірки;

3) так, це його право.

219. Аудиторський ризик має такі складові:

1) властивий ризик, ризик контролю, ризик невиявлення;

2) властивий ризик, ризик контролю;

3) ризик контролю, ризик невиявлення;

4) ризик контролю, ризик не виявлення, ризик аналітичного огляду.

220. Аудиторський ризик – це:

1) імовірність невиявлення помилок системою внутрішнього контролю;

2) імовірність невиявлення суттєвих помилок у процесі проведення вибіркової перевірки;

3) імовірність складання неправильного висновку про перевірену фінансову звітність;

4) ризик, притаманний бізнесу клієнта, зумовлений характером і умовами діяльності організації.

221. Чим вище рівень суттєвості, тим аудиторський ризик:

1) вищий;

2) нижчий;

3) немає залежності.

222. Суттєвість в аудиті — це:

1) ступінь неправильного відображення даних обліку і звітності, що перекручують сутність фінансових і господарських операцій;

2) гранично припустимий рівень можливого перекручення окремої статті чи показника фінансової звітності;

3) попередня оцінка ймовірності перекручень звітності.

223. Лист-зобов’язання про згоду аудиторської фірми на проведення перевірки направляється клієнту:

1) до укладення договору на проведення аудиту;

2) після укладення договору на проведення аудиту;

3) одночасно з укладенням угоди на проведення аудиту.

224. Аудиторські процедури, в яких основну увагу приділяють дослідженню системі внутрішнього контролю, — це:

1) анкета з внутрішнього контролю;

2) перевірка залишків за рахунками на суттєвість;

3) тестування системи контролю.

225. Який документ підтверджує згоду аудитора на проведення аудиту та супутніх аудиту послуг:

1) лист-зобов’язання;

2) лист-погодження;

3) лист-пропозиція?

226. Які розділи повинні бути у договорі на проведення аудиту:

1) вступ, основна частина, висновок;

2) мета, обсяг аудиту, гонорар, строки виконання, відповідальність сторін, юридичні адреси;

3) обов’язки сторін, обсяг робіт, відповідальність тощо;

4) предмет договору, період перевірки, строк перевірки, мета і масштаб аудиту, права і обов’язки сторін, відповідальність сторін, реквізити сторін?

227. Визначте дії аудитора на етапі оцінки інформації про бізнес клієнта відповідно до вимог МСА:

1) розроблення загального плану аудиту;

2) ознайомлення з інформацією про зовнішні чинники, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта;

3) розроблення програми перевірки;

4) визначення витрат праці.

228. Чи мають право аудитори при проведенні аудиторських перевірок отримувати необхідну інформацію від третіх осіб:

1) мають право в будь-якій формі;

2) мають право лише за письмовим запитом;

3) не мають права?

229. Які з перелічених доказів мають найбільший рівень надійності:

1) внутрішні документи фірми;

2) письмове пояснення, отримане від керівництва фірми;

3) документи, отримані від третьої сторони;

4) інформація, отримана аудитором у результаті проведення аналітичних процедур?

230. До робочих документів аудитора згідно з МСА належать:

1) записи аудитора;

2) лист-зобов’язання;

3) пояснення клієнта;

4) договір на проведення аудиту.

231. Робочі документи аудитора не являють собою:

1) записи про проведені аудитором процедури, тести, одержані документи, власні висновки;

2) частину документів фінансової звітності;

3) документи, які належать аудитору, але його право власності обмежено принципом конфіденційності.

232. Як поділяються аудиторські послуги щодо аудиту фінансової звітності:

1) сумісні та несумісні;

2) незалежні та обов’язкові;

3) супутні та несупутні;

4) дійові та інформаційні?

233. Чи має право аудиторська фірма здійснювати обов’язковий аудит фінансової звітності суб’єкта господарювання, якому вона надає інформаційно-консультаційні послуги:

1) так;

2) ні;

3) так, у разі погодження з Аудиторською палатою України;

4) ні, якщо це не передбачено договором на аудиторські послуги?

234. Чи має право аудитор як суб’єкт аудиторської діяльності після проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності господарюючого суб’єкта надавати йому послуги з ведення податкового обліку:

1) так;

2) ні;

3) так, але він не має права проводити аудит у майбутньому;

4) так чи ні, залежно від умов договору?

235. Служба внутрішнього аудиту на підприємстві виконує такі функції:

1) контрольні;

2) контрольні та аналітичні;

3) аналітичні (здійснює аудит ефективності);

4) контрольні або аналітичні.

236. Аудит по відношенню до вимог законодавства поділяється на:

1) суцільний і вибірковий;

2) обов’язковий та ініціативний;

3) зовнішній і внутрішній.

237. Аудит по відношенню до способу проведення поділяється на:

1) суцільний, вибірковий і комбінований;

2) обов’язковий та ініціативний;

3) зовнішній і внутрішній.

238. Реєстр аудиторів і аудиторських фірм веде:

1) Міністерство фінансів;

2) Аудиторська палата;

3) Рахункова палата;

4) Податкова адміністрація.

239. До аудиторських процедур відносять:

1) спостереження, запит, підтвердження;

2) складання робочих документів;

3) формування аудиторського висновку.

240. Який вид аудиторського висновку не існує:

1)Умовно-позитивний;

2)Умовно-негативний;

3)Негативний;

4)Позитивний.

241. Методи аудиторської перевірки – це:

1) організація перевірки документів і записів;

2) система прийомів і способів, що використовуються для одержання аудиторських доказів;

3) система прийомів і способів бухгалтерського обліку.

242. Якщо аудитор хоче перевірити операції з придбання на повноту, то яка з даних вибіркових сукупностей дасть йому найбільшу впевненість:

1) вибірка за документами на оплату, яку звірено з актом приймання товарів;

2) вибірка за актами приймання товарів, яку звірено з рахунками-фактурами на купівлю;

3) вибірка за документами на отримання товарів, яку звірено з замовленнями?

243. З якої процедури після укладення договору необхідно починати перевірку фінансової звітності:

1) планування аудиту;

2) запитання клієнта про наявність претензійних сум;

3) отримання письмових пояснень від керівництва фірми-клієнта;

4) ознайомлення з організацією внутрішнього контролю.

244. До якого виду робочих документів слід віднести документи, які підтверджують залишки основних засобів клієнта на дату складання фінансової звітності:

1) постійний архів;

2) поточні аудиторські документи;

3) документи управління аудитом;

4) аудиторські докази?

245. Аудиторський висновок про фінансову звітність клієнта є:

1) підтвердженням аудиторською фірмою правильності і точності визначення всіх показників бухгалтерської і статистичної звітності;

2) актом перевірки фінансово-господарської діяльності;

3) думкою аудиторської фірми про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах;

4) рекомендаціями з усунення виявлених недоліків у веденні бухгалтерського обліку;

д) думкою аудиторської фірми про достовірність бухгалтерської звітності (фінансової, податкової, статистичної).

246. Аудиторський звіт повинен бути адресований:

1) акціонерам;

2) головному бухгалтеру економічного суб’єкта;

3) фінансовому директору економічного суб’єкта;

4) голові місцевої податкової інспекції.

247. Аудиторський висновок подається в обов’язковому порядку аудиторською фірмою:

1) тільки клієнту;

2) клієнту і місцевій податковій службі;

3) клієнту і всім користувачам фінансової звітності клієнта за їх вимогою;

4) клієнту і до Аудиторської палати.

248. Аудитори, які пройшли атестацію та бажають працювати самостійно, а також аудиторські фірми починають свою діяльність:

а) після одержання сертифіката;

б) після одержання ліцензії;

в) після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької ді­яльності, одержання сертифіката та включення в державний Ре­єстр аудиторів;

г) після складання кваліфікаційного іспиту.

249. Аудиторський висновок про фінансову звітність являє собою:

1) інформацію про своєчасність і повноту сплати податків;

2) відомості про фінансовий стан суб’єкта, що перевіря­ється;

3) думку про достовірність фінансової звітності;

4) думку аудитора про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах.

250. Після укладення договору на проведення обов’язкового аудиту з підтвердження річної фінансової звітності аудитор встановив факт незаконних операцій, що тягнуть за собою у найближчому майбутньому банкрутство підприємства-клієнта. Які дії повинен вжити керівник аудиторської фірми:

1) розірвати договір на проведення аудиту;

2) розірвати договір на проведення аудиту і повідомити відповідні органи;

3) провести аудиторську перевірку і видати відповідний аудиторський висновок?

251. Якщо аудитору відмовлено в наданні додаткової інформації (пояснень) щодо об’єкту перевірки він повинен:

1) розірвати договір на проведення аудиту;

2) надати безумовно-позитивний висновок;

3) надати умовно-позитивний висновок;

4) надати висновок за видом, відповідним рівню невпевненості або незгоди аудитора.

252. Під датою аудиторського висновку розуміють:

1) дату, коли аудиторський висновок передається клієнту;

2) дату опублікування річного фінансового звіту клієнта;

3) дату закінчення аудиторської перевірки;

4) дату передачі аудиторського висновку за місцем вимоги?

253. Про який вид аудиторського висновку свідчить вислів у тексті «за винятком обмежень…»:

1) позитивний висновок (існує нефундаментальна невпевненість);

2) умовно-позитивний висновок;

3) негативний висновок;

4) відмова від надання висновку?

254. Про який вид аудиторського висновку свідчить вислів у тексті «за винятком невідповідностей…»:

1) позитивний висновок (існує безумовна позитивна згод1);

2) умовно-позитивний висновок (існує нефундаментальна невпевненість);

3) негативний висновок;

4) відмова від надання висновку?

255. Чи має право аудитор підписати свій висновок до затвердження клієнтом фінансової звітності:

1) так;

2) ні;

3) так, проте це обмежено.

256. Хто несе відповідальність за достовірність фінансової звітності, перевіреної аудитором:

1) аудитор;

2) керівник підприємства, де проводилася перевірка;

3) головний бухгалтер підприємства, де проводилася перевірка?

257. Найбільш достовірним доказом для підтвердження повноти обліку грошових коштів є:

1) інвентаризація;

2) відомості, отримані від робітників підприємства;

3) аналіз руху грошових коштів, проведений аудитором.

258. Виявлені за результатом інвентаризації надлишки грошових коштів у касі підприємства:

1) перераховуються в бюджет;

2) повертаються матеріально-відповідальній особі;

3) оприбутковуються підприємством у складі доходів.

259. Які аудиторські докази будуть використані при перевірці основних засобів за критерієм «існування»:

1) акт приймання-передачі;

2) товарно-транспортна накладна;

3) платіжне доручення;

4) інвентарна картка.

260. Аудитор визнає правильним віднесення витрат на придбання необоротних активів на рахунок:

1) адміністративних витрат;

2) капітальних інвестицій;

3) довгострокових фінансових інвестицій;

4) виробничих запасів.

261. Найбільш достовірний аналіз для підтвердження точності обліку розрахунків з підзвітними особами:

1) інвентаризація;

2) відомості, отримані від працівників підприємства;

3) аналіз звітів про використання коштів, здійснюваний аудитором.

262. Яким доказам аудитор повинен віддавати перевагу під час перевірки рахунків клієнта у банках:

1) усним повідомленням клієнта;

2) документам з обліку операцій на рахунках у банках;

3) випискам банку;

4) результатам зустрічної перевірки?

263. Які прийоми використовує аудитор при перевірці своєчасності оприбуткування готівки, отриманої з рахунку в банку, та її збереження у касі підприємства:

1) спостереження;

2) інвентаризація;

3) огляд приміщення каси;

4) звіряння записів у касовій книзі і виписок банку?

264. Які з наведених завдань не належать до комплексу завдань з оплати праці, що необхідно перевірити аудитору:

1) облік і контроль виробітку і нарахування заробітної плати працівників-відрядників;

2) розрахунки з визначення середньої заробітної плати;

3) розрахунки за підзвітними сумами;

4) розрахунки утримань із заробітної плати фізичних осіб?

265. Які відхилення при перевірці повноти і достовірності фінансової звітності класифікують як шахрайство чи помилку:

1) відхилення від чинного законодавства;

2) відхилення від нормативних актів, що визначають організацію і методологію обліку;

3) недотримання протягом звітного періоду прийнятої облікової політики відображення у бухгалтерському обліку окремих госпо­дарських операцій і оцінки майна;

4) усі названі відхилення.

266. Аудиторський висновок про результати аудиту фінансової звітності акціонерних товариств може мати форму:

1) стандартну;

2) стандартну або модифіковану;

3) модифіковану;

4) модифіковану, крім безумовно-позитивного.

267. Під час дослідження системи внутрішнього контролю аудитор встановив, що на підприємстві більше двох років не проводилася інвентаризація матеріальних цінностей, що є недоліком системи:

1) бухгалтерського обліку;

2) контрольних процедур;

3) бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

4) внутрішнього контролю.

268. У сучасних умовах використовують такі способи обробки інформації в аудиті:

1) ручний;

2) механічний;

3) автоматизований;

4) усі перелічені.

269. При перевірці облікової політики основних засобів встановлюють дотримання вимог:

1) МСА 300;

2) П(С)БО 7;

3) МСА 700;

4) П(С)БО 16.

270. При перевірці форми 1 «Баланс» встановлюють дотримання вимог:

1) П(С)БО 7;

2) П(С)БО 2;

3) МСА 700;

4) П(С)БО 3.

271. Аудит фінансових результатів передбачає перевірку рахунків:

1) 6 і 7 класу;

2) 7 і 8 класів;

3) 7 і 9 класів;

4) 7, 8 і 9 класів.

272. Обов’язковою умовою створення аудиторської фірми є:

1) наявність хоча б одного сертифікованого аудитора;

2) наявність трьох сертифікованих аудиторів;

3) штат працівників має становити не менше 10 осіб;

4) директором має бути особа з вищою юридичною освітою.

Поиск по сайту: