|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Що означає термін «скласти бухгалтерську проводку»?1) вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції; 2) вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію; 3) вказати залишки по кореспондуючих рахунках; 4) вказати обороти кореспондуючих рахунків.
137. Облік на аналітичних рахунках може вестися в вимірниках: 1) натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових; 2) натуральних; 3) трудових; 4) комбінованих.
138. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок: 1) двосторонньої будови рахунку; 2) перенесення залишків з одних рахунків на інші; 3) рівності активу і пасиву балансу; 4) відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.
139. План рахунків це: 1) систематизований перелік рахунків згрупованих по економічно однорідними ознаками 2) групування рахунків за певними однорідними ознаками 3) групування рахунків за економічним змістом 4) групування рахунків за призначенням і структурою
140. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) необоротних активів; 2) запасів; 3) коштів розрахунків і інших активів; 4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
141. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) необоротних активів; 2) запасів; 3) коштів розрахунків і інших активів; 4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
142. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) необоротних активів; 2) запасів; 3) коштів розрахунків і інших активів; 4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
143. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) необоротних активів; 2) запасів; 3) коштів розрахунків і інших активів; 4) власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
144. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) довгострокових зобов'язань; 2) поточних зобов'язань; 3) доходів і результатів діяльності; 4) витрат за елементами.
145. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) доходів і результатів діяльності; 2) поточних зобов'язань; 3) довгострокових зобов'язань; 4) витрат за елементами.
146. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) доходів і результатів діяльності; 2) поточних зобов'язань; 3) довгострокових зобов'язань.
147. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) доходів і результатів діяльності; 2) поточних зобов'язань; 3) довгострокових зобов'язань; 4)витрат за елементами.
148. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: 1) позабалансових рахунків; 2) витрат діяльності; 3)довгострокових зобов'язань; 4)витрат за елементами.
149. Робочий план рахунків підприємства розробляють: 1) Міністерство фінансів; 2) Головне державне казначейство; 3) Правління Національного банку; 4) саме підприємство.
150. Позабалансові рахунки призначені для: 1)відображення господарських операцій одностороннім записом; 2) відображення активів; 3) відображення пасивів; 4) відображення розрахункових операцій.
151. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на: 1) рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів; 2) основні регулюючі; 3) регулюючі операційні; 4) операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.
152. До рахунків з обліку активів відносяться: 1) 10-11; 2) 80-85; 3) 60,62; 4) 40-46.
153. До рахунків з обліку господарських процесів відносяться: 1) 23,91,15; 2) 31-31; 3) 20-22; 4) 64-67.
154. До рахунків з обліку власних джерел відносяться: 1) власний капітал і забезпечення зобов’язань; 2) довгострокові зобов’язання; 3) рахунки з обліку оборотних активів; 4) необоротні активи, запаси. 155. Рахунки по обліку залучених джерел поділяються на: 1) довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання; 2) рахунки з обліку оборотних активів; 3) власного капіталу і доходів, результатів діяльності; 4) необоротні активи, запаси.
156. До рахунків фондів і фінансових результатів відносяться: 1) нерозподілений прибуток; 2) капітальні інвестиції; 3) виробництво; 4) загальновиробничі витрати.
157. Основні рахунки поділяються на: 1) контрарні, доповнюючі; 2) немає вірної відповіді; 3)матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові; 4) калькуляційні, порівняльні.
158. До операційних рахунків відносяться: 1) збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні, калькуляційні; 2) матеріальні, власного капіталу; 3) грошових коштів; 4) доповнюючи, контрарні.
159. Контрарні рахунки поділяються на: 1) контрактивні, контрпасивні; 2) порівняльні, бюджетно-розподільчі; 3)розрахункові і власного капіталу; 4) збірно-розподільчі, калькуляційні.
160. Рахунок «Основні засоби» відноситься до: 1) рахунку обліку активів; 2) рахунку обліку джерел власних засобів; 3) рахунку джерел залучених засобів; 4) рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.
161. Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до: 1) основних рахунків; 2) регулюючих; 3) операційних; 4) за балансових.
162. Рахунок «Капітальні інвестиції» відноситься до: 1) 1 класу; 2) ІІ класу; 3)ІІІ класу; 4)ІV класу.
163. Оборот – це: 1) залишок на початок звітного періоду; 2) сума господарських операцій за звітний періоду; 3) залишок на кінець звітного періоду; 4) початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.
164. По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до: 1) активних; 2) пасивних; 3)активно-пасивних; 4) позабалансових.
165. Поняття сальдо означає: 1) дебет; 2) кредит; 3) залишок; 4) оборот.
166. Залишок по кредиту по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає: 1) непогашену кредиторську заборгованість; 2) непогашену дебіторську заборгованість; 3) збільшення розрахунків з постачальниками; 4) збільшення розрахунків з покупцями
167. Рахунок 40 по відношенню до балансу: 1) активний; 2) активно-пасивний; 3) пасивний; 4) за балансовий.
168. Рахунок 40 може мати сальдо: 1) тільки по дебету; 2) тільки по кредиту; 3) розгорнуте; 4) повинен завжди закриватись.
169. Рахунок 40 в балансі відображається: 1) в першому розділі пасиву; 2) в першому розділі активу; 3) в четвертому розділі активу; 4) в третьому розділі пасиву.
170. Шостий клас плану рахунків по відношенню до балансу: 1) активні; 2) пасивні; 3) активно-пасивний; 4) позабалансовий.
171. Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу: 1) активний; 2) пасивний; 3) активно-пасивний; 4) позабалансовий.
172. Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу: 1) активний; 2) пасивний; 3) активно-пасивний; 4) за балансовий.
173. На дату балансу виробничі запаси оцінюються: 1) за однією з найменших оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації; 2) за фактичною собівартістю; 3) за вартістю придбання; 4) за нормативною собівартістю.
174. В балансі дебіторська заборгованість відображається за: 1) первісною вартістю; 2) залишковою вартістю; 3) чистою вартістю реалізації; 4) фактичною вартістю.
175. Найважливішими принципами оцінки господарських засобів підприємства є: 1) реальність; 2) непередбачуваність; 3) реальність та однаковість; 4) достовірність даних.
176. В основу оцінки засобів підприємств України покладено: 1) їх фактичну собівартість; 2) норму використання; 3) ціну реалізації; 4) покупну вартість.
177. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються: 1) за фактичною вартістю їх спорудження або придбання; 2) за зносом; 3) не обліковуються; 4) за покупною вартістю.
178. Калькуляція може складатися: 1) в цілому на об'єкт, на одиницю продукції; 2) на одиницю продукції; 3) за покупною вартістю; 4) в цілому на об'єкт.
179. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із: 1) купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат; 2) купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат; 3) транспортних витрат; 4) купівельної вартості.
180. Оцінка різних об’єктів обліку, таких як активи, зобов’язання, капітал, господарські процеси визначається: 1) Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні; 2) Планом рахунків; 3) Звітом про фінансові результати; 4) відповідними стандартами бухгалтерського обліку.
181. Оцінка – це: 1) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів; 2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення господарських засобів; 3) спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських засобів; 4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
182. Калькулювання – це: 1) спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт; 2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів; 3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів; 4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів. 183. Оцінка та калькуляція є елементами: 1) системи рахунків; 2) балансу; 3) подвійного запису; 4) методу бухгалтерського обліку.
184. Застосування вартісної оцінки дає можливість: 1) порівняти витрати підприємства з доходом; 2) зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи; 3) визначити результат; 4) визначити рух господарських засобів.
185. Купівельна вартість – це: 1) вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар; 2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності; 3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві; 4) первісна вартість.
186. Продажна вартість – це: 1) вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар; 2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності; 3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві; 4) первісна вартість.
187. Собівартість готової продукції або послуг – це: 1) вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар; 2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності; 3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві; 4) первісна вартість.
188. Записи у бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємства чи установи, а також за операціями в іноземній валюті, здійснюються: 1) у національній грошовій одиниці України в сумах, які визначаються перерахунком іноземної валюти за курсом НБУ, що діє на дату здійснення операцій; 2) у грошовій одиниці тієї країни з якою співпрацює підприємство; 3) за вибором підприємства; 4) у валюті.
189. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети оцінюють: 1) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу; 2) за цінами продажу; 3) за первісною вартістю; 4) за чистою вартістю реалізації.
190. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція оцінюються: 1) за первісною вартістю; 2) за цінами реалізації; 3) за їх фактичною собівартістю; 4) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.
191. Калькуляційні розрахунки з визначення собівартості в розрізі встановлених статей, оформлені у вигляді документа мають назву: 1) калькуляції; 2) оцінки; 3) оцінки та калькуляції; 4) фактичної собівартості.
192. За характером виробництва калькуляції класифікують: 1) галузеві і повні; 2) попередні і виконавчі; 3) масові (періодичні), індивідуальні, проміжні; 4) загальні і параметричні.
193. Під об'єктом калькуляції слід розуміти: 1) окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва; 2) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів; 3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів; 4) спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.
194. Калькуляція передбачає: 1) визначення фінансового результату; 2) періодичне (щомісячне) узагальнення на рахунках бухгалтерського обліку облікових даних про витрати; 3) визначення руху господарських операцій; 4) визначення доходу і витрат підприємства.
195. У практиці калькуляційної роботи використовують такі види одиниць як: 1) трудові; 2) грошові; 3) вартісні; 4) натуральні, умовно-натуральні, умовні. 196. Фактичну собівартість продукції, робіт і послуг підприємство може визначити: 1) лише після повного завершення звітного місяця; 2) в кінці тижня; 3) тільки в кінці звітного року; 4) в кінці звітного кварталу.
197. Для визначення величини фактичної собівартості використовують: 1) оцінку; 2) калькуляцію; 3) вартість; 4) подвійний запис.
198. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування: 1) калькуляції; 2) звітності; 3) подвійного запису; 4) вартісної оцінки.
199. Інвентаризація – це: 1) перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць; 2) перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; 3) перевірка наявності працюючих на підприємстві; 4) систематична перевірка фінансового стану підприємства
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.028 сек.) |